Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
Gaunauwuu, hāene hena hauāchaudenee hauānee haejedaguu hadauchaa henanedanede, dauwauthaa haeaunauguhudaunadenauau, hanaāejasesāedauwunaude hethauguhādaunau nedauau vahee, Haunauyauhaudauwauau nananena gauhaujau Nesethajauhuhauau, nenadaunahethee.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
Hanau hehauwuyauthesa, hathāeyauthesaa, daudause hehauwuyauthesa, nethāejaenaunee.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Hanau daun nananena hasanadenā veeyaugu hadnedauwuhuu hesenee; nau henee nananena hasenehenā waunaudaunuu jedauwuu hadnauchunana dasee hauauwuu.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Nau nananena hāedauwunathana Nādaehauhauau, Jevaesaa henee nenadethee henanedayāhau, nau heee hehauwauthesedaunauau.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
Hau nananena hāedauwunathana daun nananena hāchaunenau: Hesaa Naa, heee hesenaānagu naunaudāde hadgauusevāna hadaugauhauchanee; haa, Nananenau hāedauwunathana nananena, Hesaa. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Hayauthaunethee hajaseaheauau gujeaudaunaune heee hanesāenee nevaāhenee, nau hanesāde hehauwunauneethedaunā Hejavaneauthu?
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Hau daudausee hadauchāe hāthaanenau haudauguhuanenau vahenayāee. Jevanāthajauau henaheee: nananena javaānauwauhuana hadauchuthee hajaseaheauau.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
Jea Nananenau hāedauwunathana, Daun naujaudauthehāde hesee henanedaa, nananede Heāhene henanene jea hadnehauwaudauthehaa hesee hautheaunau Hejavaneauthuu.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
Hau henee nauyauhāde hesee henanedaa hadneyauhade hathaāhenethe hautheaunau Hejavaneauthuu.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
Nau daun hayādaunaude Heāhene henanene, hadjaegudanauwunade: hau nananede henee hauhauganedauau Vadanauwauthauwu hadnehauwujaegudanauwunau.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
Nau hāejedanānā vevethahenauauwuu, nau hauchuwunanenauau, nau najanauau, jevagaugauanadauwuu wauāthe daunhayewhu nananena hadnesauchuhanehena, wauāthe daun nananena hadnesenehena:
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
Hanau Vadanauwauthauwu hadnāedauwunāna nauauchaugu daun nananena hadnesenehena.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
Nau hanesāde hehethee hananedaa hathauhuk, Hechauthethāhe, hanadesene nasaa, hadegaugauanauwaunauau vatheyaunau.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
Nau hathāhuk, Henane, hanaa nanesehāde hadnauchuwuhathane nau hadjaanauwunathane nananene?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
Nau hasenehethauhuk, Haunauyauhaudauwauau, nau naseduhuu jevavathehāe: hanau henane hedenaedede hehauwunedahevaa wauthayāgaune hevatheyaunau henetheyaunau.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
Nau haeanadetha haejegausudenanadetha, Vedauauwuu jasaa nethauyāsenane haenautheauthā:
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
Nau hasethajauhuk nehayau, hewauau hauaudnesedaunaune, hanau hajenethenauwau jedauwuu hadnedauthānauwau navethenau, hahagu?
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
Nau hanaāenehede, nuu hadnaasedaunau: hadthauwunauwau nathāyānauauwuu, nau hadnesedenau hadjavaāvasauau; nau hadnaadauthānauwau vahee navethenau nau navatheyaunau.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
Nau hadnaāenehethauau navadathuwu, Vadathau, nananene nanethenauwu waunauthāe hanetheyaunau janenanee hadwauthāe jajene; hedanau nanethauaunenaedede, hevethehe, hevaveyā, nau haunauwunaede.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
Hau Hejavaneauthu hathāhuk, Nananene Hauhauga, nuu dauveeyauau nananene havadathuwu hadnedauwunane: heee hanaa hadnethenauau hajenayaunau?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Nananede haenathaunau heveaunauaudenau, nau hehauwuveaunauau hesee Hejavaneauthu.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
Nau hathauhuk hethauguhādaunau, Naa nehethathana, Jevaegaugauanadauwuu hadenaededaunenau, daun hadnevethedaunenau; daudause heee hadanayaunenau, daun hadnāsaunenau.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
Henaedede javaāsaa vethevaa, nau vadanayau javaāsaa hāchaunaa.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Gaugauanavaa huunauau: hanau dejejenayāthee nau dejegauausauhāthee; hehauwunethenauwu thāyānauauwu nau vethewau nedauthāsanenee; nau Hejavaneauthau nauchauwaude: gauhajavaāneenaedeva neahenaa?
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
Nau hanaa nananena vanadauanāde heee neejahehee?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
Hith nananena wauhā jeneenesedaunagu henee haugajuhuu, naudu hajanethajaudauwuna hauthauau?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Gaugauanadauwuu nenaugaānuu nejajaesaānuu neseveseuu: hehauwunesethānaunau, hehauwunethaudayānaunau; nau nausunee nāedauwunathana, henee Solomon vahee hevasāthade heehauwunaasenu hasaunee nuu.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
Hith wauhā Hejavaneauthau heneenudehuk wauchuunau, nuu desenee nauau, nau naugaagu hadneewaudedaunaunee; hāduthāejavaāvenāva hāchaunau, Hau nananena vanehaa hethauwuthajauna?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
Nau jevanaudedee nananena daun nananena hadnevethedaunenau, wauāthe daun hadnevaveyādaunenau, jevaauwaugaugauuthajauau.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
Hanau vahee nuu neauthudan hathāauauvaa nenaudethāthee: nau nananena Hāsaunaunenau haenauau henee nananena hāvathehādaunenau nuu hayauhuhau.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Hau henaudedee nananena henajanede Hejavaneauthau; nau vahee nuu hayauhuhau hadnethedaunanauwunana nananena.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Jevanāthajauau, hāhauwuwauthaheva; hanau nananena Hāsaunaunenau hayethanadauwunādaunenau hadvenāna henajanede.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Heaudaunaa henee hanetheyaunenau, nau hauwunaunaa hadavenuhuhauau; jasedauau nesevāejethāwaunau henee nejethauuthauauchusāe, haenathaude haneduu hejavaa henee nejethauuyauhuu, nedaujavedadenee, hehauwujuudenauau nuvanauauau.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Hanau haduu hadaenathaunenau, hena hadahenau jea hadnaaduuu.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Duujehee, nau haunauauuthayaunenau gauhauchanauha;
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
Nau nanehathahena henanenauau henee nedauyauhauwauthee hanau Hadahethedaunādaunenau, hāejejaesathe hehethee gauwuhaude; henee hāejenauusathe nau hadwaudāhaude, hadgaunanauwunade nauhauhaunee.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Hauwunaunaa henee nesethāhehauau nananenethe, Vahadāde hāejenauusathe hadveenaude hadnaunauyauhauthānethe: hethauwāedauwunathana, hadduujede nehayau, nau hadjanauguhaude hadvethehenethe, nau hadjeedauchaude nau hadnaunauchauwaude.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
Nau hith jenauusahek naneseauwaude haunauyauhauthāhe, wauāthe jenauusahek nanaseauwaude haunauyauhauthāhe, nau hadveenaude hadnesaanunethe, hauwunaunaa henee nesethāhehauau.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
Nau nuu hāenauwuu, henee hith henane hedauauwuu haenauaugu daun hāauchaunee havedehew neeenauusanith, haunaunauyauhauwaude, nau hanājechuwauthedaunenauhunee hedauauwuu.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Nananena hadnaaesaanuna jea, hanau Heau henane hadnauusade daun hāauchaunee hāejenauanauwaunā.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Peda hanaāanadethaude, Vahadāhene, gauhanadethāa Nananene nuu heee jegausudede wauāthe vahee?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Nau Vahadāde hahagu, Hanaa henee chuvahagu nau hesenaedehuk hadāhevāhe, nananede hadāhewaunādaune, hadnevenaude gauuu vethewau nauauchaunee?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Hauwunaunaa henee nesethāhe, nananenith hadāhewaunādaune hāedasāthe hadveehāde hadnaasehāde.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Hethauvaa hathāedauwunathana, henee hadnesehāde hadāhewaude vahee hethāenetheyaunau.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Hau nau hith henee nesethāhe hesethajauhuk, Nadāhewaunāde jeguthenauusahek; nau henenesegauhahek henanenau nesethāhehau nau hesānau, nau hevethehagaunee nau hevaveyāhaugaunee, nau henaunauneseavagaunee;
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Hadāhevāhe henee nesethāhe hadnauusanith hajesesenenee hāejejauwuwuhauthe, nau, neeejaenauau, nau hadgudanāde nau hadjenanaude jethauwaudahehau.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Nau henee nesethāhe haenauaugu hadāhewaunādaune hathanavāde, nau jesaanuhuk, daudaus dejeesedaude hathanavāthe hadnenenesegauhude dejauaunee.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
Hau henee jaenauaugu, nau hesedauhauk neseneneseguhededaunenee hanājauwaunenesegauhude, hanau daun hauwauhuvenāde nananede hadnauwaunedauwunade; nau nananede henane hauwauhauhauthade, nananede hadnauwaunedauwunade.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
Hadjejenanauwau heseda dasee vedauauwuu; nau hayew navathehāde wauwu gauhauchagu?
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
Hau nanethenauwau dusaahede hadneedusaahedaunee; nau hanahauwaudauaunānau haunaude hesedaudeyāgu.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Haneejaude hadjenanauau dādaunee vedauauwuu haāthanaveva? hadāedauwunathava, Hegau; hau wauāthe hanāgauanauwau:
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Hanau hehethee heee yauthaunenanedauneagu hanesadee hauauwuu hadgauanee, hadnasaunauthee hanesenethe, nau hadnesaunauthee hanāenethe.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
Henesaunaun hadgauanathee hadnasānauwaude heau, nau heau hadnasānavāde; hesā hadnasānauwaude hedaunau, nau hedaunau hadnasānavāde, hesā hesave hadnasānauwaude, nau hesave hadnasānavāde.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
Nau hanaāanadedauau jea henanedanede, hāenauhaudauwunā henaunauade jevechauuchaugu hehethee nesenaesade, chauchaunu nananena, Hadnauchuhajauwausauau; nau naenesauau.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
Nau hāenauhaudauwunā jenauhuu hanehedasāe, nananena, hadnasedaa; nau naenesauau.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Nananena nanadaunahena, nananena naenauwuna hedauchaveau haunauau nau vedauauwuu; hau dusaudee haejaenauwuna nuu hewaunehaa?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
Haa, nau naudu daudause nananena haejaenauwuna hasethadee?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Hāeyehauthānā hasānavādaunenau hauchuwunanenau, nausujavesanagu, nayātheneneevaa hadeenayauhāna; havaehauthāva najanauchuwunanee, nau najanauchuwunane havavena duguthāhew, nau duguthāhe havathānāva duguthānauauwuu.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
Hāedauwunathana havajeneenauthauva, haunaude vathaunaudauhunagu havāejethāvenau.
