Від Луки 11
1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
EIA kekahi, i kana pule ana ma kekahi wahi, a oki ae la, i aku la kekahi o kana mau haumana, E ka Haku, e ao mai oe ia makou e pule, me Ioane hoi i ao mai ai i kana poe haumana.
2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
I mai la oia ia lakou, I ka wa e pule ai oukou, e olelo, E ko makou Makua iloko o ka lani, e hoanoia'ku kou inoa; e hiki mai kou aupuni; e malamaia hoi kou makemake, e like me ia ma ka lani, pela hoi ma ka honua nei.
3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
E haawi mai oe ia makou, i kela la i keia la, i ka ai no ka la, na makou.
4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
A e kala mai oe i na hewa o makou; no ka mea, ke kala nei makou i ka poe hana hewa mai ia makou; mai hookuu hoi ia makou i ka hoowalewaleia mat; aka, e hoopakele ae ia makou i ka ino.
5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
Olelo mai la hoi oia ia lakou, Ina he makamaka ko kekahi o oukou a hele aku hoi ia io na la i ke aumoe, a e olelo aku, E ka makamaka, ho mai hoi na'u i ekolu popo berena:
6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
No ka mea, o kekahi hoaaloha o'u i kona hele ana ua kipa mai ia ia'u, aole hoi a'u mea e waiho aku ai imua ona.
7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
A i olelo mai ua mea la oloko, Mai hooluhi mai oe ia'u; ua paa ka puka; eia au me ka'u mau keiki ma kahi moe: aole e hiki ia'u ke ala'e iluna e haawi aku ia oe.
8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
Ke olelo aku nei au ia oukou, aole paha ia e ala, a e haawi nana no kona hoaloha ana, aka, no kona noi pinepine ana, e ala no ia, a e haawi ia ia i kana mau mea i makemake ai.
9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
Ke i aku nei hoi au ia oukou, E noi, a e haawiia ia oukou; e imi, a e loaa ia oukou; e kikeke, a e weheia ia oukou.
10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
No ka mea, o ka mea i noi, ua haawiia no ia ia; a o ka mea i imi, ua loaa no ia ia; a o ka mea kikeke, e weheia no ia ia.
11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
A owai la ka makuakane iwaena o oukou nana e haawi aku i ka pohaku i kana keiki ke noi mai ia i berena? a i wahi ia, e haawi anei oia i ka nahesa nana, aole ka ia?
12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
A i noi mai ia i hua manu, e haawi aku anei oia i ka moohueloawa nana?
13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
No ia hoi, ina oukou ka poe hewa i makaukau i ka haawi aku i na makana maikai i ka oukou poe keiki; aole anei e oi nui aku ko ka Makua ma ka lani haawi ana mai i ka Uhane Hemolele i ka poe e noi aku ia ia.
14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
A e mahiki ana ia i ka daimonio, he aa hoi ia. Eia hoi, a puka aku ka daimonio iwaho, olelo iho la ua aa la, a mahalo aku la ka ahakanaka.
15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
Aka, olelo kekahi poe o lakou, Ma o Belezebuba la ke alii o na daimonio, i mahiki aku ai oia nei i na daimonio.
16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
A o kekahi poe, e hoao ana ia ia, nonoi aku la i hoailona ma ka lani.
17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
Aka, ua ike hoi oia i ko lakou manao, i mai la ia lakou, O ke aupuni i mokuahana ia ia iho, e pau ia, a o ka hale i ka hale iho, e hina ia.
18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
A ina i mokuahana o Satana ia ia iho, pehea la e ku paa ai kona aupuni? no ka mea, ke olelo nei oukou, ma o Belezebuba la i mahiki aku ai au i na daimonio.
19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
Ina paha ma o Belezebuba la wau i mahiki aku ai i na daimonio, ma owai la hoi ka oukou poe keiki e mahiki aku ai? Nolaila hoi o lakou ko oukou poe nana e hooponopono.
20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Aka, ina ma ka manamanalima o ke Akua i mahiki aku ai au i na daimonio, oia hoi, ua hiki mai no ke aupuni o ke Akua io oukou nei.
21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
O ka mea ikaika a makaukau hoi i na mea oi, i na wa i kiai ai oia i kona hale, ua maluhia kana waiwai:
22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
Aka, i hiki mai io na la ka mea i oi aku kona ikaika mamua o kona, a lanakila ia maluna ona, alaila e kaili aku ia mai ona aku i na mea oi ana i hilinai ai, a e haawi i kana waiwai pio.
23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
O ka mea aole ma o'u nei, oia ke ku e mai ia'u; a o ka mea hoiliili pu ole me au, oia ke lu aku.
24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
A i puka aku ka uhane ino mai loko aku o ke kanaka, hele no ia mawaena o na wahi panoa, e imi ana i kahi e maha'i; a loaa ole, olelo iho la ia, E hoi au i kuu hale a'u i puka mai ai.
25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
A hiki mai ia, ike i ka hale ua kahiliia a ua hoolakolakoia hoi.
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
Alaila kii aku la a lawe mai i kekahi poe uhane e ehiku, ua oi aku ko lakou hewa i kona iho, a komo hoi lakou a noho malaila; a ua oi aku ka hewa o hope o ua kanaka la i ko ka noho ana mamua.
27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
Eia kekahi, ia ia e olelo ana i keia mau mea, o kekahi wahine o ka ahakanaka hookiekio ae la i kona leo, i aku la ia ia, Pomaikai ka opu nana oe i hanau mai, a me na u au i omo ai.
28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
I mai la oia, Pomaikai io maoli ka poe i lohe i ka olelo a ke Akua, a malama hoi ia.
29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
A akoakoa paapu ae la na kanaka, olelo mai la ia, He hanauna ino keia; ke noi mai nei lakou i hoailona; aole e haawiia'ku ka hoailona no lakou, o ka hoailona o Iona ke kaula wale no.
30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
No ka mea, me Iona i lilo ai i hoailona no ko Nineva, pela e lilo ai ke Keiki a ke kanaka no keia hanauna.
31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
O ke alii wahine no ke kukuluhema, e ku e mai ia i na kanaka o keia hanauna, i ka hookolokolo ana, a e hoahewa ia lakou; no ka mea, ua hele mai no ia mai na palena mai o ka honua, e hoolohe i ka olelo akamai a Solomona; eia hoi maanei ka mea i oi aku mamua o Solomona.
32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
O na kanaka o Nineva, e ku e mai lakou i keia hanauna i ka hookolokolo ana, a e hoahewa ia lakou: no ka mea, ua mihi no lakou i ke ao ana a Iona; eia hoi maanei ka mea i oi aku mamua o Iona.
33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
Aole mea i kuni i ke kukui a waiho iho ma kahi nalo, aole hoi malalo ae o ke poi, aka, ma kahi e kau ai ke kukui, i ike ai i ka malamalama ka poe i komo iloko.
34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
O ke kukui o ke kino, o ka maka ia: a i maikai hoi kou maka, ua malamalama kou kino a pau; a i ino kou maka, alaila ua pouli kou kino.
35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
No ia hoi, e malama oe o lilo ka malamalama iloko ou i pouli.
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
No ia mea, ina malamalama kou kino a pau, aole ona wahi pouli, alaila ua puni ia i ka hoomalamalamaia, e like me ka hoomalamalama ana o ke kukui ia oe i kona aa pono ana.
37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
A i kana kamailio ana, kono ae la kekahi Parisaio ia ia e ai pu me ia. Komo aku la ia, noho iho la e ai.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
A ike ka Parisaio, kahaha iho la ka naau, no ka mea, aole ia i holoi mamua iho o ka ai ana.
39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
I mai la ka Haku ia ia, O oukou na Parisaio, ua hoomaemae ia waho o ke kiaha a me ke pa; aka, oloko o oukou, ua piha loa i ka mea kaili wale a me ka manao ino.
40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
Naaupo, aole anei ka mea nana i hana ia waho, i hana ia loko?
41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
E haawi lokomaikai aku i ko oukou waiwai; alaila ua maemae na mea a pau ia oukou.
42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
Auwe hoi oukou, e ka poe Parisaio! no ka mea, ua hookupu oukou i ka hapaumi o ka mineta, a o ka rue, a o na laauikiai a pau, a haalele no i ka pono a me ke aloha i ke Akua; o ko oukou mau mea keia e pono ai ke hana, aole hoi e haalele i kela.
43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
Auwe hoi oukou, e ka poe Parisaio! no ka mea, ua makemake oukou i na noho kiekie maloko o na halehalawai, a me ke alohaia mai ma na wahi kanaka.
44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
Auwe hoi oukou, ka poe kakauolelo a me na Parisaio, ka poe hookamani! no ka mea, ua like oukou me na halekupapau i nalo, e hehiia ana e kanaka me ka ike ole.
45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
Olelo aku la kekahi o ka poe kakaolelo, i aku la ia ia, E ke Kumu, o makou nei no kekahi au e hoahewa nei, i kau olelo ana pela.
46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
Alaila, i mai la ia, Auwe hoi oukou, e ka poe kakaolelo! no ka mea, ua hooili oukou i na haawe iluna o na kanaka ane hiki ole ke hali, aole hoi oukou e hoopa iki ia mau haawe me kekahi o ko oukou mau manamanalima.
47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
Auwe hoi oukou! no ka mea, na hana oukou i na halekupapau no ka poe kaula i pepehiia'e e ko oukou poe kupuna.
48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
Oiaio, ke hoike nei oukou me ka mahalo pu i ka hana a ko oukou poe kupuna; no ka mea, na lakou no i pepehi i na kaula, a na oukou hoi i hana i ho lakou mau halekupapau.
49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
Nolaila hoi i olelo ai ke akamai o ke Akua, E hoouna aku au i na kaula a me na lunaolelo io lakou la, a e pepehi lakou i kekahi, a e hana ino no hoi i kekahi o lakou.
50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
Pela hoi e hoopaiia'i ke koko o na kaula a pau, i hookaheia, mai ka hookumu ana o ke ao nei, maluna iho o keia hanauna;
51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
Mai ke koko mai o Abela, a hiki i ke koko o Zakaria, ka mea i pepehiia mawaena o ke kuahu a me ka luakini. Oiaio, ke olelo aku nei au ia oukou, e hoopai ana no ia maluna iho o keia hanauna.
52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
Auwe oukou, e ka poe kakaolelo! no ka mea, ua lawe aku oukou i ke ki o ka ike; aole hoi oukou i komo, a o ka poe e komo ana, na oukou ia i keakea.
53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
A i kana olelo ana ia mau mea, hoomaka ae la na kakaololo a me na Parisaio e koi ikaika aku, a e hoowalewale aku ia ia e olelo koke mai ma na mea he nui.
54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).
Hookalakupua iho la lakou ia ia, e imi ana e hopu i kekahi mea noloko mai o kona waha, i niania ai lakou ia ia.
