Від Луки 10
1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
A MAHOPE iho o keia mau mea, hoomaopopo mai la ka Haku i kekahi poe e he kanahiku, a hoouna papalua aku la oia ia lakou mamua ona, i na wahi a pau ana i manao ai e hele aku ana.
2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
Alaila olelo mai la oia ia lakou. He nui ka ai i oo, he uuku ka poe nana e ohi; nolaila e pule aku ai oukou i ka Haku o ke kihapai, e hoouna oia i poe hana e ohi i kana ai.
3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
E haele oukou; eia hoi ke hoouna aku nei au ia oukou me he mau keikihipa la iwaena o na iliohae.
4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Mai hali i aa moni, aole i kieke ai, aole hoi i kamaa; a mai uwe aku i ke kanaka ma ke alanui.
5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
A i ka hale a oukou e komo aku ai, e olelo mua aku, Aloha keia hale.
6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
A ina ilaila ke keiki a ke aloha, alaila e waiho no ko oukou aloha maluna ona; aka, i ole, e hoi mai no ia maluna o oukou iho.
7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
A ma ia hale e noho ai oukou, e ai ana a e inu ana hoi i na mea a lakou e haawi mai ai; no ka mea, e pono ke ukuia mai ka paahana. Mai hele ia hale aku ia hale aku.
8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
A o ke kulanakauhale a oukou e komo aku ai, a e hookipa mai lakou ia oukou, e ai oukou i na mea e waihoia ma ko oukou alo;
9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
E hoola i ko laila poe mai, a e olelo aku ia lakou, ke kokoke mai nei ke aupuni o ke Akua ia oukou.
10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
A o ke kulanakauhale a oukou e komo aku ai, aole hoi lakou e hookipa ia oukou, e hele oukou iwaho ma ko laila mau alanui, a e olelo aku;
11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
O ka lepo o ko oukou kulanakauhale i pili mai nei ia makou, oia ka makou e holoi aku ai no oukou; aka, e ike oukou i keia, ke kokoke mai nei ke aupuni o ke Akua ia oukou.
12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
Ke olelo aku nei au ia oukou, A i kela la, e aho ko Sodoma poino ana, i ko ua kulanakauhale la.
13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
Auwe oe, e Korazina! Auwe hoi oe, e Betesaida! no ka mea, ina i hanaia iloko o Turo, a me Sidona na hana mana i hanaia iloko o olua, ina ua mihi laua mamua loa e noho ana me ke kapa ino a me ka lehu.
14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
Nolaila, i ka hoopai ana, e aho ko Turo a me ko Sidona i ko olua poino ana.
A o oe, e Kaperenauma, ka mea i hookiekieia'e i ka lani, e kiolaia uanei oe ilalo i ka po. (Hadēs g86)
16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
O ka mea e hoolohe ia oukou. oia ke hoolohe mai ia'u; a o ka mea e hoowahawaha ia oukou, oia ke hoowahawaha mai ia'u; a o ka mea e hoowahawaha mai ia'u, oia ko hoowahawaha i ka mea nana au i hoouna mai.
17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
A hoi mai la ua poe kanahiku la, me ka olioli, i aku la, E ka Haku, ua hoolohe mai na daimonio ia makou ma kou inoa.
18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
A i mai la oia ia lakou, Ua ike au ia Satana e haule ana e like me ka uila mai ka lani mai.
19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
Eia hoi, ke haawi aku nei au ia oukou i ka mana e hehi maluna iho o na nahesa a me na moohueloawa, a maluna o ka mana a pau o ka euemi; aole loa he mea e eha ai oukou.
20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
Mai olioli nae oukou i keia mea, i ka hoolohe ana o na uhane ia oukou; aka, e olioli oukou, no ka kakauia'na ko oukou mau inoa iloko o ka lani.
21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Ia manawa, hauoli iho la o Iesu ma ka Uhane, a olelo aku la, Ke hoomaikai nei au ia oe, e ka Makua, ka Haku o ka lani a me ka honua, no ka mea, ua huna oe i keia mau mea i ka poe naauao, a me ka poe akamai, a ua hoike mai nei oe ia i na keiki hou. Oiaio no, e ka Makua, no ka mea, o ka pono no ia ia oe.
22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
Ua haawiia mai nei ia'u na mea a pau e ko'u Makua; aole hoi mea i ike i ke Keiki, o ka Makua wale no; a i ka Makua hoi, o ke Keiki wale no, a me ke kanaka a ke Keiki e makemake e hoike ai.
23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
A haliu ae ia i ka poe haumana, olelo malu mai ia, Pomaikai na maka i ike i na mea a oukou e ike nei;
24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
No ka mea, ke hai aku nei au ia oukou, He nui no ka poe kaula a me na'lii i makemake e ike i na mea a oukou e ike nei, aole hoi lakou i ike; a e lohe i na mea a oukou e lohe nei, aole hoi lakou i lohe.
25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“ (aiōnios g166)
Aia hoi, ku ae la iluna kekahi kakaolelo e hoao ana ia ia, ninau aku la, E ke Kumu, heaha ka'u e hana'i i loaa mai ai ia'u ke ola mau loa? (aiōnios g166)
26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
A ninau mai la oia ia ia, Heaha ka mea i kakauia'i iloko o ke kanawai? Pehea kau heluhelu ana?
27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
Hai aku la ke kakaolelo, i aku la, E aloha aku oe i ke Haku i kou Akua me kou naau a pau, a me kou uhane a pau, a me kou ikaika a pau, a me kou manao a pau, a i kou hoalauna e like me oe iho.
28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
I mai la oia ia ia, Ua hai pololei mai nei oe; o kau ia e hana'i, a e ola no oe.
29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Aka, i kona makemake ana e hoapono ia ia iho, ninau aku la oia ia Iesu, Owai la hoi ko'u hoalauna?
30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
Olelo hou mai la o Iesu, i mai la, O kekahi kanaka e iho ana mai Ierusalema i Ieriko, a haule iho la iwaena o na powa, kaili ae la lakou i kona kapa, pepehi iho la, a haalele aku la ia ia, e waiho ana me ka aneane make.
31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
A iho no kekahi kahuna pule ma ia alanui, a ike aku la ia ia, maalo wale ae la ma kekahi aoao.
32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Pela no hoi kekahi pua na Levi, i kona hiki ana ma ia wahi, hele ia a nana aku la, maalo ae la ia ma kekahi aoao.
33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
Aka, o kekahi kanaka no Samaria, i kona hele ana, hiki aku la ia i kahi ona e waiho ana; a ike aku la ia ia, hu ae la koua aloha ia ia.
34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
Hele iho la io na la, a wahi iho la i kona mau eha e ninini ana i ka aila a me ka waina iloko, a kau ae la ia ia maluna o kona holoholona iho, a lawe ae la ia ia i ka halehookipa, a malama iho la ia ia.
35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
A ia la ae, i kona hele ana'ku, unuhi ae la ia i na denari elua, a haawi aku i ka mea nona ka hale, i aku la ia ia, E malama oe ia ia nei; a oi aku kau mea lilo, a hoi mai au, na'u e uku aku ia oe.
36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
A o keia mau kanaka a ekolu, owai la ka hoalauna, i kou manao, no ke kanaka i haule iwaena o na powa?
37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
Hai aku la ia, O ka mea i hana lokomaikai ia ia. I mai la o Iesu, E hele oe a e hoohalike me ia.
38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
Eia kekahi, i ko lakou hele ana, komo aku la ia iloko o kekahi kauhale; a o kekahi wahine, o Mareta kona inoa, i hookipa ia ia i kona hale.
39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
A he kaikaina kona i kapaia o Maria, ua noho ia ma na wawae o Iesu, e hoolohe ana i kana olelo.
40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
Aka o Mareta, ua paapu ia i ka lawelawe nui ana, a hele ia, a olelo aku, E ka Haku, he mea ole anei ia oe ka haalele ana mai o ko'u kaikaina ia'u e lawelawe hookahi au? Nolaila, e olelo oe ia ia e kokua mai ia ia'u.
41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
Olelo mai la o Iesu, i mai la ia ia, E Mareta, e Mareta, ua nui kou manao a me kou pihoihoi, i na mea he nui;
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
Aka, hookahi no mea e pono ai. A ua koho mai nei o Maria ia mea maikai, aole loa ia o laweia'ku mai ona aku.
