Плач Єремії 2

1 Як захма́рив Господь в Своїм гніві сіо́нську дочку́! Він кинув із неба на зе́млю пишно́ту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого́ про підні́жка ногам Своїм, —

主何竟发怒，使黑云遮蔽锡安城！ 他将以色列的华美从天扔在地上； 在他发怒的日子并不记念自己的脚凳。

2 понищив Господь, не помилував жи́тла всі Яковові. Він позбу́рював у гніві Своїм у дочки́ Юди тверди́ні, на землю звали́в, збезче́стив Він ца́рство й князі́в усіх його́.

主吞灭雅各一切的住处，并不顾惜。 他发怒倾覆犹大民的保障， 使这保障坍倒在地； 他辱没这国和其中的首领。

3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, прави́цю Свою відверну́в Він від во́рога, та й запала́в проти Якова, мов той палю́чий огонь, що навко́ло жере́!

他发烈怒，把以色列的角全然砍断， 在仇敌面前收回右手。 他像火焰四围吞灭，将雅各烧毁。

4 Він нап'я́в Свого лу́ка, як ворог, проти́вником стала прави́ця Його́, і Він вибив усе, що для ока було пожада́не, у скинії до́ньки сіонської вилив запе́клість Свою, як огонь.

他张弓好像仇敌； 他站着举起右手， 如同敌人将悦人眼目的，尽行杀戮。 在锡安百姓的帐棚上 倒出他的忿怒，像火一样。

5 Господь став, як той во́рог, пони́щив Ізраїля Він, всі пала́ти його зруйнува́в, тверди́ні його попусто́шив, — і Юдиній до́ньці примно́жив зідха́ння та сто́гін!

主如仇敌吞灭以色列和锡安的一切宫殿， 拆毁百姓的保障； 在犹大民中加增悲伤哭号。

6 Понищив горо́жу Свою, немов у садка́, місце зборів Своїх попусто́шив, Госпо́дь учинив, що забу́ли в Сіоні про свято й суботу, і відки́нув царя́ та священика в лю́тості гніву Свого́.

他强取自己的帐幕，好像是园中的窝棚， 毁坏他的聚会之处。 耶和华使圣节和安息日在锡安都被忘记， 又在怒气的愤恨中藐视君王和祭司。

7 Покинув Господь Свого же́ртівника, допусти́в побезче́стити святиню Свою́, передав в руку во́рога му́ри пала́ців її, — вороги́ зашуміли в Господньому домі, немов би святко́вого дня!

耶和华丢弃自己的祭坛， 憎恶自己的圣所， 将宫殿的墙垣交付仇敌。 他们在耶和华的殿中喧嚷， 像在圣会之日一样。

8 Задумав Госпо́дь зруйнува́ти мур сіо́нської до́ньки, Він ви́тягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумни́ми вчинив передму́р'я та мур, — вони ра́зом осла́бли,

耶和华定意拆毁锡安的城墙； 他拉了准绳， 不将手收回，定要毁灭。 他使外郭和城墙都悲哀， 一同衰败。

9 її брами запа́лися в зе́млю, пони́щив Він та полама́в її за́суви. Її цар і князі́ її серед поганів. Немає навча́ння Зако́ну, і пророки її не знахо́дять виді́ння від Господа.

锡安的门都陷入地内； 主将她的门闩毁坏，折断。 她的君王和首领落在没有律法的列国中； 她的先知不得见耶和华的异象。

10 Сидять на землі та мовчать старші́ до́ньки сіо́нської, по́рох посипали на свою голову, підпереза́лись вере́тами, аж до землі свою го́лову єрусалимські дівчата схили́ли.

锡安城的长老坐在地上默默无声； 他们扬起尘土落在头上，腰束麻布； 耶路撒冷的处女垂头至地。

11 Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.

我眼中流泪，以致失明； 我的心肠扰乱，肝胆涂地， 都因我众民遭毁灭， 又因孩童和吃奶的在城内街上发昏。

12 Вони кви́лять своїм матеря́м: „Де пожи́ва й вино?“І ску́люються, як ране́ний, на пло́щах міськи́х, коли ду́ші свої випускають на лоні своїх матері́в.

那时，他们在城内街上发昏，好像受伤的， 在母亲的怀里，将要丧命； 对母亲说：谷、酒在哪里呢？

13 Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?

耶路撒冷的民哪，我可用什么向你证明呢？ 我可用什么与你相比呢？ 锡安的民哪，我可拿什么和你比较，好安慰你呢？ 因为你的裂口大如海， 谁能医治你呢？

14 Пророки твої провіща́ли для тебе марно́ту й фальши́ве, і не відкривали твого гріха́, щоб долю твою відверну́ти, — для тебе вбачали пророцтва марно́ти й вигна́ння.

你的先知为你见虚假和愚昧的异象， 并没有显露你的罪孽， 使你被掳的归回； 却为你见虚假的默示 和使你被赶出本境的缘故。

15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“

凡过路的都向你拍掌。 他们向耶路撒冷城嗤笑，摇头，说： 难道人所称为全美的， 称为全地所喜悦的，就是这城吗？

16 Усі вороги твої па́щу на тебе роззя́влюють, сви́щуть й зубами скрего́чуть та кажуть: „Ми поже́рли її. Оце справді той день, що чекали його, — знайшли ми і бачимо його!“

你的仇敌都向你大大张口； 他们嗤笑，又切齿说： 我们吞灭她。 这真是我们所盼望的日子临到了！ 我们亲眼看见了！

17 Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.

耶和华成就了他所定的， 应验了他古时所命定的。 他倾覆了，并不顾惜， 使你的仇敌向你夸耀； 使你敌人的角也被高举。

18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о до́чко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочи́нку собі, нехай не спочи́не зіни́ця твоя!

锡安民的心哀求主。 锡安的城墙啊，愿你流泪如河， 昼夜不息； 愿你眼中的瞳人泪流不止。

19 Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!

夜间，每逢交更的时候要起来呼喊， 在主面前倾心如水。 你的孩童在各市口上受饿发昏； 你要为他们的性命向主举手祷告。

20 Споглянь, Господи, і подивися, кому́ Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки́ їли плід свій, свої́х немовля́т, яких ви́плекали? Щоб був у святині Господній заби́тий священик і пророк?

耶和华啊，求你观看！ 见你向谁这样行？ 妇人岂可吃自己所生育手里所摇弄的婴孩吗？ 祭司和先知岂可在主的圣所中被杀戮吗？

21 Лежать на землі на вулицях ря́дом юнак та стари́й. Попа́дали діви мої та мої парубки́ від меча́, — Ти побив їх в день гніву Свого́, порізав, не мав милосердя.

少年人和老年人都在街上躺卧； 我的处女和壮丁都倒在刀下； 你发怒的日子杀死他们。 你杀了，并不顾惜。

22 Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.

你招聚四围惊吓我的， 像在大会的日子招聚人一样。 耶和华发怒的日子， 无人逃脱，无人存留。 我所摇弄所养育的婴孩， 仇敌都杀净了。