Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
In the beginnynge was the worde and the worde was with God: and the worde was God.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
The same was in the beginnynge with God.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
All thinges were made by it and with out it was made nothinge that was made.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
In it was lyfe and the lyfe was ye lyght of men
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
and the lyght shyneth in the darcknes but the darcknes comprehended it not.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
There was a man sent from God whose name was Iohn.
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
The same cam as a witnes to beare witnes of the lyght that all men through him myght beleve.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
He was not that lyght: but to beare witnes of the lyght.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
That was a true lyght which lyghteth all men that come into the worlde.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
He was in ye worlde and the worlde was made by him: and yet the worlde knewe him not.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
He cam amonge his (awne) and his awne receaved him not.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
But as meny as receaved him to them he gave power to be the sonnes of God in yt they beleved on his name:
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
which were borne not of bloude nor of the will of the flesshe nor yet of the will of man: but of God.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
And the worde was made flesshe and dwelt amonge vs and we sawe the glory of it as the glory of the only begotten sonne of ye father which worde was full of grace and verite.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
Iohn bare witnes of him and cryed sayinge: This was he of whome I spake he that cometh after me was before me because he was yer then I.
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
And of his fulnes have all we receaved even (grace) for grace.
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
For the lawe was geven by Moses but grace and truthe came by Iesus Christ.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
No ma hath sene God at eny tyme. The only begotte sonne which is in ye bosome of ye father he hath declared him.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
And this is the recorde of Iohn: When the Iewes sent Prestes and Levites from Ierusalem to axe him what arte thou?
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
And he confessed and denyed not and sayde playnly: I am not Christ.
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
And they axed him: what then? arte thou Helyas? And he sayde: I am not. Arte thou a Prophete? And he answered no.
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
Then sayd they vnto him: what arte thou that we maye geve an answer to them that sent vs: What sayest thou of thy selfe?
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
He sayde: I am the voyce of a cryar in the wyldernes make strayght the waye of the Lorde as sayde the Prophete Esaias.
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
And they which were sent were of the pharises.
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
And they axed him and sayde vnto him: why baptisest thou then yf thou be not Christ nor Helyas nether a Prophet?
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Iohn answered them sayinge: I baptise with water: but one is come amonge you whom ye knowe not
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
he it is that cometh after me whiche was before me whose sho latchet I am not worthy to vnlose.
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
These thinges were done in Bethabara beyonde Iordan where Iohn dyd baptyse.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
The nexte daye Iohn sawe Iesus commyge vnto him and sayde: beholde the lambe of God which taketh awaye the synne of the worlde.
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
This is he of whom I sayde. After me cometh a man which was before me for he was yer then I
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
and I knew him not: but that he shuld be declared to Israell therfore am I come baptisynge with water.
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
And Iohn bare recorde sayinge: I sawe the sprete descende from heven lyke vnto a dove and abyde apon him
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
and I knewe him not. But he that sent me to baptise in water the same sayde vnto me: apon whom thou shalt se the sprete descende and tary styll on him the same is he which baptiseth with the holy goost.
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
And I sawe and bare recorde that this is the sonne of God.
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
The next daye after Iohn stode agayne and two of his disciples.
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
And he behelde Iesus as he walked by and sayde: beholde the lambe of God.
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
And the two disciples hearde him speake and folowed Iesus.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
And Iesus turned about and sawe them folowe and sayde vnto them: what seke ye? They sayde vnto him: Rabbi (which is to saye by interpretacion Master) where dwellest thou?
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
He sayde vnto them: come and se. They came and sawe where he dwelt: and abode with him that daye. For it was about the tenthe houre.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
One of the two which hearde Iohn speake and folowed Iesus was Andrew Simon Peters brother.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
The same founde his brother Simon fyrst and sayde vnto him: we have founde Messias which is by interpretacion annoynted:
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
and brought him to Iesus. And Iesus behelde him and sayde: thou arte Simon the sonne of Ionas thou shalt be called Cephas: which is by interpretacion a stone.
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
The daye folowynge Iesus wolde goo into Galile and founde Philip and sayde vnto him folowe me.
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
Philip was of Bethsaida the cite of Andrew and Peter.
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
And Philip founde Nathanael and sayde vnto him. We have founde him of whom Moses in the lawe and the prophetes dyd wryte. Iesus the sonne of Ioseph of Nazareth.
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
And Nathanael sayde vnto him: can ther eny good thinge come out of Nazareth? Philip sayde to him: come and se.
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Iesus sawe Nathanael commynge to him and sayde of him. Beholde a ryght Israelite in who is no gyle.
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Nathanael sayd vnto him: where knewest thou me? Iesus answered and sayde vnto him: Before that Philip called the when thou wast vnder ye fygge tree I sawe the.
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Nathanael answered and sayde vnto him: Rabbi thou arte the sonne of God thou arte the kynge of Israel.
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
Iesus answered and sayd vnto him: Because I sayde vnto the I sawe the vnder the fygge tree thou belevest. Thou shalt se greater thinges then these.
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
And he sayde vnto him: Verely verely I saye vnto you: herafter shall ye se heven open and the angels of God ascendynge and descendynge over the sonne of man.
