Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
Después de estas cosas, Jesús andaba por Galilea, pues no quería andar por Judea, porque los judíos buscaban matarlo.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
Se acercaba la fiesta de los judíos, la Fiesta de los Tabernáculos.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Entonces sus hermanos le dijeron: “Sal de aquí y vete a Judea, para que también tus discípulos vean las obras que haces.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
Porque nadie hace nada en secreto mientras busca ser conocido abiertamente. Si haces estas cosas, date a conocer al mundo”.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
Porque ni siquiera sus hermanos creían en él.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Por eso, Jesús les dijo: “Todavía no ha llegado mi hora, pero vuestra hora está siempre lista.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
El mundo no puede odiaros, pero me odia a mí, porque yo doy testimonio de él, de que sus obras son malas.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
Vosotros subid a la fiesta. Yo todavía no subo a esta fiesta, porque mi tiempo aún no se ha cumplido.”
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Habiéndoles dicho estas cosas, se quedó en Galilea.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
Pero cuando sus hermanos subieron a la fiesta, él también subió, no en público, sino como en secreto.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
Los judíos, pues, le buscaban en la fiesta y decían: “¿Dónde está?”.
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
Había mucha murmuración entre las multitudes acerca de él. Algunos decían: “Es un buen hombre”. Otros decían: “No es así, sino que extravía a la multitud”.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
Pero nadie hablaba abiertamente de él por miedo a los judíos.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Pero cuando ya era la mitad de la fiesta, Jesús subió al templo y enseñó.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
Entonces los judíos se maravillaron, diciendo: “¿Cómo sabe éste las letras, no habiendo sido educado?”
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Por eso Jesús les respondió: “Mi enseñanza no es mía, sino de quien me ha enviado.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
Si alguien quiere hacer su voluntad, conocerá la enseñanza, si viene de Dios o si hablo por mi cuenta.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
El que habla por su cuenta busca su propia gloria, pero el que busca la gloria del que lo envió es veraz, y no hay en él ninguna injusticia.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
¿No os dio Moisés la ley, y sin embargo ninguno de vosotros la cumple? ¿Por qué buscáis matarme?”
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
La multitud respondió: “¡Tienes un demonio! ¿Quién busca matarte?”
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Jesús les respondió: “Yo hice una obra y todos ustedes se maravillan por ella.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Moisés os ha dado la circuncisión (no es de Moisés, sino de los padres), y en sábado circuncidáis a un muchacho.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
Si un muchacho recibe la circuncisión en sábado, para que no se infrinja la ley de Moisés, ¿os enfadáis conmigo porque he hecho a un hombre completamente sano en sábado?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
No juzguéis según las apariencias, sino juzgad con rectitud.”
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
Por eso algunos de los de Jerusalén dijeron: “¿No es éste al que quieren matar?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
He aquí que habla abiertamente, y no le dicen nada. ¿Es posible que los gobernantes sepan que éste es verdaderamente el Cristo?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
Sin embargo, nosotros sabemos de dónde viene este hombre, pero cuando venga el Cristo, nadie sabrá de dónde viene.”
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Por eso Jesús alzó la voz en el templo, enseñando y diciendo: “Vosotros me conocéis y sabéis de dónde vengo. No he venido por mí mismo, sino que es verdadero el que me ha enviado, a quien vosotros no conocéis.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
Yo lo conozco, porque vengo de él, y él me ha enviado”.
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Buscaban, pues, prenderle; pero nadie le echó mano, porque aún no había llegado su hora.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
Pero de la multitud, muchos creyeron en él. Decían: “Cuando venga el Cristo, no hará más señales que las que ha hecho este hombre, ¿verdad?”
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
Los fariseos oyeron que la multitud murmuraba estas cosas acerca de él, y los jefes de los sacerdotes y los fariseos enviaron oficiales para arrestarlo.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Entonces Jesús dijo: “Estaré con vosotros un poco más, y luego me iré con el que me ha enviado.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
Me buscaréis y no me encontraréis. No podéis venir donde yo estoy”.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
Los judíos, pues, decían entre sí: “¿Adónde irá este hombre para que no lo encontremos? ¿Irá a la Dispersión entre los griegos y enseñará a los griegos?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
¿Qué es esto que ha dicho: “Me buscaréis y no me encontraréis”, y “Donde yo esté, vosotros no podréis venir”?”
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
El último y más importante día de la fiesta, Jesús se puso en pie y alzó la voz: “Si alguien tiene sed, que venga a mí y beba.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
El que cree en mí, como dice la Escritura, de su interior brotarán ríos de agua viva.”
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
Pero esto lo dijo a propósito del Espíritu, que iban a recibir los que creyeran en él. Porque el Espíritu Santo no se había dado aún, porque Jesús no estaba todavía glorificado.
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Por lo tanto, muchos de la multitud, al oír estas palabras, dijeron: “Este es verdaderamente el profeta”.
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
Otros decían: “Este es el Cristo”. Pero algunos decían: “¿Qué, el Cristo sale de Galilea?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
¿No ha dicho la Escritura que el Cristo viene de la estirpe de David y de Belén, la aldea donde estuvo David?”
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
Así que surgió una división en la multitud a causa de él.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
Algunos querían prenderle, pero nadie le echó mano.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
Los oficiales, pues, acudieron a los sumos sacerdotes y a los fariseos, y les dijeron: “¿Por qué no le habéis traído?”
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
Los oficiales respondieron: “¡Nunca nadie habló como este hombre!”
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
Los fariseos, por tanto, les respondieron: “¿No estaréis también vosotros engañados, verdad?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
¿Acaso ha creído en él alguno de los gobernantes o alguno de los fariseos?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
Pero esta multitud que no conoce la ley es maldita”.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Nicodemo (el que vino a él de noche, siendo uno de ellos) les dijo:
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
“¿Acaso nuestra ley juzga a un hombre si antes no lo oye personalmente y sabe lo que hace?”
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
Le respondieron: “¿Tú también eres de Galilea? Busca y ve que no ha surgido ningún profeta de Galilea”.
53 І до дому свого́ пішов кожен.
Cada uno se fue a su casa,
