Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Puesto que muchos han emprendido la tarea de poner en orden una narración relativa a los asuntos que se han cumplido entre nosotros,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
tal como nos lo transmitieron los que desde el principio fueron testigos oculares y servidores de la palabra,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
también me pareció bien, habiendo entendido el curso de todas las cosas con exactitud desde el principio, escribirte en orden, excelentísimo Teófilo;
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
para que conozcas la certeza relativa a las cosas en las que fuiste instruido.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Había en los días de Herodes, rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la división sacerdotal de Abías. Tenía una esposa de las hijas de Aarón, que se llamaba Elisabet.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Ambos eran justos ante Dios, y andaban irreprochablemente en todos los mandamientos y ordenanzas del Señor.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Pero no tuvieron hijos, porque Elisabet era estéril, y ambos eran de edad avanzada.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Mientras ejercía el oficio sacerdotal ante Dios en el orden de su división
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
según la costumbre del oficio sacerdotal, le tocaba entrar en el templo del Señor y quemar incienso.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Toda la multitud del pueblo oraba fuera a la hora del incienso.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Se le apareció un ángel del Señor, de pie a la derecha del altar del incienso.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Zacarías se turbó al verlo y le entró miedo.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Pero el ángel le dijo: “No temas, Zacarías, porque tu petición ha sido escuchada. Tu mujer, Elisabet, te dará a luz un hijo, y le pondrás por nombre Juan.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Tendrás alegría y gozo, y muchos se alegrarán de su nacimiento.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Porque será grande a los ojos del Señor, y no beberá vino ni bebida fuerte. Estará lleno del Espíritu Santo, incluso desde el vientre de su madre.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Hará que muchos de los hijos de Israel se conviertan al Señor, su Dios.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Irá delante de él con el espíritu y el poder de Elías, ‘para hacer volver el corazón de los padres a los hijos’, y a los desobedientes a la sabiduría de los justos; para preparar un pueblo preparado para el Señor.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zacarías dijo al ángel: “¿Cómo puedo estar seguro de esto? Porque soy un anciano, y mi mujer está muy avanzada en años”.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
El ángel le respondió: “Soy Gabriel, que está en la presencia de Dios. He sido enviado para hablarte y traerte esta buena noticia.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
He aquí que te quedarás callado y no podrás hablar hasta el día en que sucedan estas cosas, porque no creíste en mis palabras, que se cumplirán a su debido tiempo.”
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
La gente esperaba a Zacarías y se maravillaba de que se demorara en el templo.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Cuando salió, no pudo hablarles. Se dieron cuenta de que había tenido una visión en el templo. Siguió haciéndoles señales, y permaneció mudo.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Cuando se cumplieron los días de su servicio, se fue a su casa.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Después de estos días, concibió Elisabet, su mujer, y se escondió cinco meses, diciendo:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“Así me ha hecho el Señor en los días en que me ha mirado, para quitar mi oprobio entre los hombres.”
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
En el sexto mes, el ángel Gabriel fue enviado por Dios a una ciudad de Galilea llamada Nazaret,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
a una virgen comprometida a casarse con un hombre que se llamaba José, de la casa de David. La virgen se llamaba María.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Al entrar, el ángel le dijo: “¡Alégrate, muy favorecida! El Señor está contigo. Bendita eres entre las mujeres”.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Pero cuando lo vio, se preocupó mucho por el dicho, y pensó qué clase de saludo sería éste.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
El ángel le dijo: “No temas, María, porque has encontrado el favor de Dios.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
He aquí que concebirás en tu seno y darás a luz un hijo, al que pondrás por nombre “Jesús”.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Será grande y se llamará Hijo del Altísimo. El Señor Dios le dará el trono de su padre David,
y reinará sobre la casa de Jacob para siempre. Su Reino no tendrá fin”. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
María dijo al ángel: “¿Cómo puede ser esto, siendo yo virgen?”.
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
El ángel le respondió: “El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y el poder del Altísimo te cubrirá con su sombra. Por eso también el santo que nazca de ti será llamado Hijo de Dios.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
He aquí que también Elisabet, tu pariente, ha concebido un hijo en su vejez; y éste es el sexto mes de la que se llamaba estéril.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Porque nada de lo dicho por Dios es imposible.”
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
María dijo: “He aquí la sierva del Señor; hágase en mí según tu palabra”. Entonces el ángel se alejó de ella.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
En aquellos días, María se levantó y se fue de prisa a la región montañosa, a una ciudad de Judá,
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
entró en casa de Zacarías y saludó a Isabel.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Cuando Isabel oyó el saludo de María, el niño saltó en su seno; e Isabel quedó llena del Espíritu Santo.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Gritó en voz alta y dijo: “Bendita eres entre las mujeres y bendito es el fruto de tu vientre.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
¿Por qué soy tan favorecida, para que la madre de mi Señor venga a mí?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Porque cuando la voz de tu saludo llegó a mis oídos, el niño saltó de alegría en mi vientre.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
¡Bienaventurada la que ha creído, porque se cumplirán las cosas que se le han dicho de parte del Señor!”
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
María dijo, “Mi alma engrandece al Señor.
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
Mi espíritu se ha alegrado en Dios, mi Salvador,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
pues ha mirado el humilde estado de su sierva. Porque he aquí que, a partir de ahora, todas las generaciones me llamarán dichosa.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Porque el que es poderoso ha hecho grandes cosas por mí. Santo es su nombre.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Su misericordia es por generaciones y generaciones sobre los que le temen.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Ha demostrado poder con su brazo. Ha dispersado a los orgullosos en la imaginación de sus corazones.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Ha derribado a los príncipes de sus tronos, y ha exaltado a los humildes.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Ha colmado de bienes a los hambrientos. Ha enviado a los ricos con las manos vacías.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Ha dado ayuda a Israel, su siervo, para que se acuerde de la misericordia,
como habló con nuestros padres, a Abraham y a su descendencia para siempre”. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
María se quedó con ella unos tres meses y luego volvió a su casa.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Se cumplió el tiempo en que Elisabet debía dar a luz, y dio a luz un hijo.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Sus vecinos y sus parientes oyeron que el Señor había engrandecido su misericordia con ella, y se alegraron con ella.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Al octavo día vinieron a circuncidar al niño, y quisieron llamarlo Zacarías, como el nombre de su padre.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Su madre respondió: “No, sino que se llamará Juan”.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Le dijeron: “No hay nadie entre tus parientes que se llame así”.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Hicieron señas a su padre de cómo quería que se llamara.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Pidió una tablilla y escribió: “Se llama Juan”. Todos se maravillaron.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Al instante se le abrió la boca y se le liberó la lengua, y habló bendiciendo a Dios.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
El temor se apoderó de todos los que vivían alrededor, y todos estos dichos fueron comentados en toda la región montañosa de Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Todos los que los oían los guardaban en su corazón, diciendo: “¿Qué será entonces este niño?” La mano del Señor estaba con él.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Su padre Zacarías fue lleno del Espíritu Santo y profetizó diciendo,
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Bendito sea el Señor, el Dios de Israel, porque ha visitado y redimido a su pueblo;
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
y nos ha levantado un cuerno de salvación en la casa de su siervo David
(como habló por boca de sus santos profetas que han sido desde la antigüedad), (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
salvación de nuestros enemigos y de la mano de todos los que nos odian;
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
para mostrar misericordia hacia nuestros padres, para recordar su santa alianza,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
el juramento que hizo a Abraham, nuestro padre,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
que nos conceda que, siendo liberados de la mano de nuestros enemigos, debe servirle sin miedo,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
en santidad y justicia ante él todos los días de nuestra vida.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Y tú, niño, serás llamado profeta del Altísimo; porque irás delante de la cara del Señor para preparar sus caminos,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
para dar conocimiento de la salvación a su pueblo por la remisión de sus pecados,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
por la tierna misericordia de nuestro Dios, por la que nos visitará la aurora de lo alto,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
para iluminar a los que están en las tinieblas y en la sombra de la muerte; para guiar nuestros pies por el camino de la paz”.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
El niño crecía y se fortalecía en espíritu, y estuvo en el desierto hasta el día de su aparición pública ante Israel.
