Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
E depois disto andava Jesus na Galileia; e já não queria andar na Judeia, porque os judeus procuravam matá-lo.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
E já estava perto a festa dos tabernáculos dos judeus.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Disseram-lhe pois seus irmãos: Parti daqui, e vai-te para a Judeia, para que também teus discípulos vejam as tuas obras que fazes.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
Pois ninguém que procura ser conhecido faz coisa alguma em oculto. Se fazes estas coisas, manifesta-te ao mundo.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
Porque nem mesmo os seus irmãos criam nele.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Então Jesus lhes disse: Meu tempo ainda não é chegado; mas vosso tempo sempre está pronto.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
O mundo não pode vos odiar, mas a mim me odeia, porque dele testemunho que suas obras são más.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
Subi vós para esta festa; eu não subo ainda a esta festa, porque ainda meu tempo não é cumprido.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
E havendo-lhes dito isto, ficou na Galileia.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
Mas havendo seus irmãos já subido, então subiu ele também à festa, não abertamente, mas como em oculto.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
Buscavam-no pois os judeus na festa, e diziam: Onde ele está?
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
E havia grande murmuração dele nas multidões. Alguns diziam: Ele é Bom; e outros diziam: Não; ele, porém, engana a multidão.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
Todavia ninguém falava dele abertamente, com medo dos judeus.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Porém no meio da festa subiu Jesus ao Templo, e ensinava.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
E maravilhavam-se os Judeus, dizendo: Como este sabe as Escrituras, não as havendo aprendido?
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Respondeu-lhes Jesus, e disse: Minha doutrina não é minha, mas sim daquele que me enviou.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
Se alguém quiser fazer sua vontade, da doutrina conhecerá, se é de Deus, ou [se] eu falo de mim mesmo.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
Quem fala de si mesmo busca sua própria honra; mas quem busca a honra daquele que o enviou, esse é verdadeiro, e não há nele injustiça.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Não vos deu Moisés a Lei? Mas ninguém de vós cumpre a Lei. Por que procurais me matar?
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
Respondeu a multidão, e disse: Tens demônio; quem procura te matar?
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Respondeu Jesus, e disse-lhes: Uma obra fiz, e todos vos maravilhais.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Por isso Moisés vos deu a circuncisão (não porque seja de Moisés, mas dois pais) e no sábado circuncidais ao homem.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
Se o homem recebe a circuncisão no sábado, para que a Lei de Moisés não seja quebrada, irritai-vos comigo, porque no sábado curei por completo um homem?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Não julgueis segundo a aparência, mas julgai juízo justo.
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
Diziam, pois, alguns dos de Jerusalém: Não é este ao que procuram matar?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
E eis que ele fala livremente, e nada lhe dizem; por acaso é verdade que os chefes sabem que este realmente é o Cristo?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
Mas este bem sabemos de onde é: Porém quando vier o Cristo, ninguém saberá de onde é.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Exclamava pois Jesus no Templo, ensinando, e dizendo: E a mim me conheceis, e sabeis de onde sou; e eu não vim de mim mesmo; mas aquele que me enviou é verdadeiro, ao qual vós não conheceis.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
Porém eu o conheço, porque dele sou, e ele me enviou.
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Procuravam pois prendê-lo, mas ninguém pôs a mão nele, porque sua hora ainda não era vinda.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
E muitos da multidão creram nele, e diziam: Quando o Cristo vier, fará ainda mais sinais do que os que este tem feito?
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
Ouviram os fariseus que a multidão murmurava estas coisas sobre ele; e os fariseus e os chefes dos Sacerdotes mandaram oficiais para prendê-lo.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Disse-lhes pois Jesus: Ainda um pouco de tempo estou convosco, e [então] me irei para aquele que me enviou.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
Vós me buscareis, mas não [me] achareis; e onde eu estou vós não podeis vir.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
Disseram, pois, os judeus uns aos outros: Para onde este se irá, que não o acharemos? Por acaso ele irá aos dispersos entre os gregos, e a ensinar aos gregos?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
Que palavra é esta que disse: Vós me buscareis, mas não [me] achareis; e onde eu estou vós não podeis vir?
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
E no último e grande dia da festa se pôs Jesus em pé, e exclamou, dizendo: Se alguém tem sede, venha a mim, e beba.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
Quem crê em mim, como diz a Escritura, rios de água viva correrão do interior de seu corpo.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
(E ele disse isto do Espírito que receberiam aqueles que nele cressem; pois o Espírito Santo ainda não era [vindo], porque Jesus ainda não havia sido glorificado).
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Então muitos da multidão, ouvindo esta palavra, diziam: Verdadeiramente este é o Profeta.
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
Outros diziam: Este é o Cristo; e outros diziam: Por acaso vem o Cristo da Galileia?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Não diz a Escritura que o Cristo virá da semente de Davi, e da aldeia de Belém, de onde era Davi?
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
Por isso havia divisão de opiniões na multidão por causa dele.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
E alguns deles queriam prendê-lo, mas ninguém pôs a mão nele.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
Vieram pois os oficiais dos sacerdotes e fariseus; e eles lhes disseram: Por que não o trouxestes?
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
Os oficiais responderam: Ninguém jamais falou assim como este homem.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
Responderam-lhes, pois, os fariseus: Estais vós também enganados?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
Por acaso algum dos chefes ou dos fariseus creu nele?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
Mas esta multidão, que não sabe a Lei, maldita é.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Disse-lhes Nicodemos, o que viera a ele de noite, que era um deles:
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
Por acaso nossa Lei julga ao homem sem primeiro o ouvir, e entender o que faz?
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
Responderam eles, e disseram: És tu também da Galileia? Pesquisa, e vê que nenhum profeta se levantou da Galileia.
53 І до дому свого́ пішов кожен.
«E cada um foi para sua casa.
