Від Івана 5

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Depois disto houve uma festa dos judeus, e subiu Jesus para Jerusalém.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

E há em Jerusalém à [porta] das ovelhas um tanque, que em hebraico se chama Betesda, que tem cinco entradas cobertas.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

Nestes jazia grande multidão de enfermos, cegos, mancos, [e de corpo] ressecado«, aguardando o movimento da água.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

Porque um anjo descia de vez em quando ao tanque, e agitava a água; e o primeiro que descia nele, depois do movimento da água, sarava de qualquer enfermidade que tivesse.»

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

E estava ali um certo homem, que havia trinta e oito anos que estava enfermo.

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

Vendo Jesus a este deitado, e sabendo, que já havia muito tempo que [ali] jazia, disse-lhe: Queres sarar?

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

Respondeu-lhe o enfermo: Senhor, não tenho homem algum para que, quando a água se agita, me ponha no tanque; e enquanto eu venho, outro desce antes de mim.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

Disse-lhe Jesus: Levanta-te, toma teu leito, e anda.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

E logo aquele homem sarou; e tomou seu leito, e andou. E era Sábado aquele dia.

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

Disseram pois os judeus para aquele que fora curado: É Sábado, não te é lícito levar o leito.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

Respondeu-lhes ele: Aquele que me curou, esse me disse: Toma teu leito, e anda.

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

Perguntaram-lhe pois: Quem é o homem que te disse: Toma teu leito e anda?

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

E o que fora curado, não sabia quem [o] era, porque Jesus se havia retirado, porque naquele lugar havia uma [grande] multidão.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

Depois Jesus achou-o no Templo, e disse-lhe: Eis que já estás são; não peques mais, para que não te suceda alguma coisa pior.

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

Aquele homem foi anunciar aos judeus que Jesus era o que o curara.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

E por isso os judeus perseguiam Jesus, porque ele fazia estas coisas no sábado.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

E Jesus lhes respondeu: Meu Pai até agora trabalha, e eu [também] trabalho.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

Por isto ainda mais procuravam os Judeus matá-lo, porque não só quebrava o sábado, mas também dizia que Deus era seu próprio Pai, fazendo-se igual a Deus.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

Respondeu pois Jesus, e disse-lhes: Em verdade, em verdade vos digo, que não pode o Filho fazer coisa alguma de si mesmo, a não ser aquilo que ele veja o Pai fazer; porque todas as coisas que ele faz, semelhantemente o Filho também as faz.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

Porque o Pai ama ao Filho, e todas as coisas que faz lhe mostra; e maiores obras que estas lhe mostrará, para que vós vos maravilheis.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

Porque como o Pai aos mortos ressuscita e vivifica, assim também o Filho aos que quer vivifica.

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

Porque também o Pai a ninguém julga, mas todo o juízo deu ao Filho,

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

Para que todos honrem ao Filho, como honram ao Pai. Quem não honra ao Filho, não honra ao Pai que o enviou.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)

Em verdade, em verdade vos digo, que quem ouve minha palavra, e crê ao que me enviou, tem vida eterna, e não virá em condenação, mas passou da morte para a vida. (aiōnios g166)

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Em verdade, em verdade vos digo, que a hora vem, e agora é, quando os mortos ouvirão a voz do Filho de Deus, e aos que ao ouvirem, viverão.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Porque como o Pai tem vida em si mesmo, assim deu também ao Filho que tivesse vida em si mesmo.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

E deu-lhe poder, para fazer juízo, porque é o Filho do homem.

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

Não vos maravilheis disto; porque a hora vem, em que todos os que estão nos sepulcros ouvirão sua voz.

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

E sairão os que fizeram bem, para a ressurreição de vida; e os que fizeram mal, à ressurreição de condenação.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

Não posso eu de mim mesmo fazer alguma coisa. Como ouço, [assim] julgo; e meu juízo é justo; porque não busco minha vontade, mas a vontade do Pai que me enviou.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

Se eu testemunho de mim mesmo, meu testemunho não é verdadeiro.

32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

Outro há que testemunha de mim, e sei que o testemunho, que testemunha de mim, é verdadeiro.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

Vós enviastes [mensageiros] a João, e ele deu testemunho à verdade.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

Porém eu não recebo testemunho humano; mas digo isto para que sejais salvos.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

Ele era uma lâmpada ardente e brilhante; e vós quisestes por um pouco de tempo alegrar em sua luz.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

Mas eu tenho maior testemunho que [o] de João; porque as obras que o Pai me deu que cumprisse, as mesmas obras que eu faço, testemunham de mim que o Pai me enviou.

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

E o Pai que me enviou, ele mesmo testemunhou de mim. Nunca ouvistes sua voz, nem vistes sua aparência.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

E não tendes sua palavra permanecendo em vós; porque ao que ele enviou, a esse vós não credes.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)

Investigai as Escrituras; porque vós pensais que nelas tendes a vida eterna, e elas são as que de mim testemunham. (aiōnios g166)

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

E não quereis vir a mim, para que tenhais vida.

41 Від людей не приймаю Я слави,

Não recebo honra humana.

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

Mas eu bem vos conheço que não tendes o amor de Deus em vós mesmos.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

Eu vim em nome de meu Pai, e vós não me aceitais; se outro vier em seu próprio nome, a esse aceitareis.

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

Como podeis vós crer, [se] tomais honra uns dos outros, e não buscais a honra que [vem] somente de Deus?

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

Não penseis que eu vos tenha de acusar para com o Pai; o que vos acusa é Moisés, em quem vós esperais.

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Porque se vós crêsseis em Moisés, [também] a mim me creríeis; porque de mim ele escreveu.

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

Mas se não credes em seus escritos, como crereis em minhas palavras?