Від Івана 6
1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
bwiko dikeburoko, yeecu cu yabken dinge caji galili, wo coti caji tibariya
2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
nubo kila-kila bwang cinententi, wori cinto yirome wo ca mati dor nubowonuwa lumau.
3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
yeecu kwi ken bang la wi co yii kange, bibei tomange ceu.
4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.
na weu yabkako, duklume yafudawa dadom.
5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
la kambo yeecu kungnuwe to nubo ducce bouti cineneri, la con yii filibu, ba ya fe na bo ten nubo buro nin cari na ci cam.
6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
la yeecu tok wo na co cuwa filibu, woricoki bwici con nyomom dike can matiyeu.
7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
filibu yii co carito naiyo kwini kob yobeu mani a lati bwen bidob, bidobri.
8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
win mor bibei tomangeceu, andarawu yii cimo bitru yii yeecu.
9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“
bwe kange wi fo ki kuntulun cari to nung, na bikatece kange jinge yob. i an ye wo, nubo wo kila nyeu.
10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
yeecu toki, ki yi nubo a yii ken, la yerako ducce fiye co nin. la bayilobo yii ken, nubo bi kate nung, kila ciko.
11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
la yeecu tukuntulen cari ye do la kambo co nem buka kangeri, con ne nubo yirongume. con ma ti nyo ki jingeu, kambo ci cuitiyeu.
12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
kambo fuer nobero bwabangumeu, loco yi bi bei tomangeceu, ko mwerum buro wularangi kumeu na kange na lere.
13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
laci mwerum gwam la dim bulendo kwob cilom bo yob, ki wo wularange, mor kutulun cari ye to nungeu, wo kum nubo ca.
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
la kambo nubo to dker nyuman karo wo la maneri la cin toki, bilenker wo co ni dukume a bou ti mor dorbitinereu.
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
kambo yeecu nyumom cin dadom bouka na ci ta co kibi kwan na ci neken co liyau, la con cerum tak, kwi ken bang ki bici.
16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
la kambo meu domeri, bi bei tomange ceu yira rang ken caji.
17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
cin doken mor nabire mwengek, ci yabken kafarnam la kume fun fiya co yeecu boubo cinen.
18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
la yuwa kwam kwam ti cuici, la caji ti mwenlangi.
19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
kambo ci ya yambo na kang keneko kwini yob cilombo nung, kaka kwini ta'are di la cin to Yeecu yau dor mwenger caji bouti bi dom kange nabire mwengeu, la cin cuam tai.
20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“
la con yi ci, “niri mo” kom cuare tai.
21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
la cin ciya ci yo co mor nabire mwengekro nin, ko co nabire mwengeu lam konge.
22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
celfini, nubo buro tirangum dinge caji wineu, tori kange nabire mwenge mani, wi, la kan co win, la Yeecu do bo mor kange bi beitomangeceu cu ki kwa ci
23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
la kangem nabire mwengem bo wi buro nyu tibeya, bi dom kange fiye nubo cam canyeu, bwiko teluwe nem bukakange keu.
24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
la kanbo nubo nyumom Yeecu kange bibei tomangeceu mani fiye ceu, ci ki bwici cin doranken nabiren mwengero buro cin cu kafanam doka Yeecu.
25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
kambo ci fiya co wi dinge cajiu, la cin yi co, “ni merangka” mwa bou fiyang fo?
26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
la Yeecu kar ci nen, bicom kom ki do mo, kebo yirome ka to, wori kon cam carito wo fuer kumero bwam.
27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. (aiōnios g166)
ko dob maka dotangek dor cani to wo kaya ti kaya, la ko ma dotange dor tiyero diiri yeu, la co wo bi bwe nii a ne kom tiye, wori tee kwaama kwa cinen ti kange dor cer. (aiōnios g166)
28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
la cin yi co, yee, nya mati na nyo ma nangen kwaamare?
29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
la Yeecu kar ci nen, wuro co nangen kwamaro kom ciya ki wo co tomuweu.
30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
la cin yi co diker yirome ye mwa mati na nyo to na nyo ne bilenker ki mwe?
31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
ye mwa ma tiye? ten kuwa nib nyebo ca manna ki na wo ci kiyeu ne ci cari to yirau diiyeu cin cam.
32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
co la Yeecu yi ci, “bicom,” bicom” ma yi komti kebo muca ne kom carito co diiyeu, lan tee ne kom cori to wo bilenkero ce lo kwama.
33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
cari kwamaro co wo yirauti dii lo kwama, wuro ne dor bitinero dume tiyeu.
34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
la cin yi co nii merangka,” mwa ne nyo mwan cari to woti kir-kir.
35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
Yeecu yi ci, mo cari dumero, wuro bou mineneri mani a nuwa wurati, la wuro ne bilenker mineneri mani a nuwa dilomweti.
36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
la man yi kom, bi com kom tom ye, la ko ne bo bilenker,
37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
nii wo tee ne yereri an bou minen nii wo bou mineneri mani ma yuwa coti ki duwar.
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
wo ma yirau bo dii nan ma cuika dor mirek, la dike nii wo tuomu yere,
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
won co cuika nii tuomu yereu, kange a lemde wi win mor nubo ca neyere, la can kung ci diye kwenka liyar kwamak
40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. (aiōnios g166)
la won co cui ka tee miko, na wi wo to bwe tiyeu la ne bilenker kange ceu an fiya dume diiri yeu, la kun co ki dii ka kumenik. (aiōnios g166)
41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
la yafudawa, to kanti ka fitike, dorcer, wori Yeecu toki co tiyo yirauti lo kwama.
42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
la ci ti toki wo kebo Yeecu bibwe yakubu we wo teece kange neece nyo nyumom ci ya? la ma nyi com ca tok ki ma yirau lo kwama?
43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
Yeecu karci nen, “ko dubom fiti keti to bwiti kom
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
nii mani a bou ti minero, no tee wo tuomu yere cou cori, miu la na kunco kakuk kwen ka liyar kwamak.
45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
mulangum mulange mor bifumer nob dukumeb, toki, gwam ciye kwama an merang cinen. nii wo nuwa la merangeri, an bou fiye mi wiyeu,
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
la kebo nubo gwam tom tee, lakan co wo wi tee nineu. co ca to tee.
bicom, bicom no nii wo ne bilenkereri, wi ki dume diiriyeu. (aiōnios g166)
48 Я — хліб життя!
mou cari dumeu.
49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
tebkumebo cin ca manma mor kiye cin buyarangum
50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
la cari to wo wo yirau lo kwama, la nii wo ca more ceri la man ki bwiyaka.
51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. (aiōn g165)
mo cari to ki dume wo yirau lo kwama, la nii ca cari to weri an fiya dume kwatti diiriyeu. cari to womane tiyeu bwimi wo cerka kaleko wo ce. (aiōn g165)
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
la yafudawa mam funer bwitici, la cin yoten citi kwobkangi cin toki, la nii wo a nebo nangece nyi na bo wo.
53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
la Yeecu yi ci, bicom, bicom na mo wo nange bibwe nii fireri, namo nom bwiyale ceri, mani mwa fiya dumeti bwimwi.
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. (aiōnios g166)
nii wom nangemiula nom bwiyale mi yeu wi ki dume diiri yeu, la man kung co, kakuk kwenka liyar kwama. (aiōnios g166)
55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
wori nange miu co cari to ki bicomeu, la bwiyalemiu diker no karo bi comeu.
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
nii wo wom nangemiu la nom bwiyalemiyeri a yii more mi mo mi more ce.
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
kanbo tee ki dume tuom yereu, la kambo ma yimeu ma yii co teeu. la nii wo cam yereri, la can yii ker mir.
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ (aiōn g165)
wuro co cari to wo yirau lo kwama, kebo na tebbo ca la bwiyarangumeu, nii wo ca cari to weri an da diiri. (aiōn g165)
59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
la Yeecu tok dike buro kambo co merangti bi kurwabereu kafarnam.
60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
la bibei tomange ceu ducce wo nuwari, ki wo tokkako bwaibwaye, we a nuwa tiye?
61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
Yeecu lan nyimom ki bwici, kambo bi bei tomange ceu, ti funan bwiti ci yeri, la yi ci, wo yilam kayaka kekka?
62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
la ye no kanto bi bwe nii fire kwikenti fiye kwatti co wiyeu?
63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
la co yuwa tangbe ko ne dume tiye, bwiyo mani ma kange kero ma yirang komeu yuwa tangbe kwamak, kange dume,
64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
la kangem kumem bo wi wone bo bilenkereu, wori ki kaba Yeecu nyimom nubo ne bo bilenkerereu, kange wo a miye co tiyeu.
65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те “.
con toki, co dike bwi ma yi kome, kange nii bou nin fiye ma wi, la tee nin
66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
bwiko nyeu, ducce mor bi bei tomange ceu yilam ki bwi, ci yatenbo yam kange co tak.
67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
la Yeecu yi wo kwob cilombo yobeu, kameu mani ka cu kume ti kenka, kebo nya?
68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. (aiōnios g166)
Bitru kar ci nen, “mo teluwe” nyo ki yang we nin? mo moki ker dumero diiriye. (aiōnios g166)
69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
nyeu nyon ne bilenker, la nyon nyumom, mo nii wucak ke wo kwamaceu.
70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
Yeecu yi ci, kebo mo ma cok kome kwobcilombo yoba? win more kume bwekelkele?
71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.
la co ki tok kerowo dor yafuda bi bwe cima ne kkaryoti, la co, win mor kwob cilombo yoben, nii wo a miye co tiye.
