Від Івана 8
1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.
Yeecu ya zaitunek.
2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
ki kwomjece yilau kuwabi, nubo kwarub bou cinen, yiken meran cinenti.
3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
dila nob mulangkabo kan, nge faricawa ciin bo cinen ki nowiye ciitau mor kayakau. ciinyoco tiber.
4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
la ciin yico ki ni merangka, nawiye wo mor kayaka.
5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
mor bifure, musa ne, nyo nyal kinyi mubang nubowo, mweu yemutoke
6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
cii toknyo nacii fiya fiye ciiya tamcoti ki kere, la yeecu cungken bitine mulang dikero kibi wure ce.
7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
kambo cii merangco kerotiyeri, yeecu kweniti yicii, niwo more kume manki bwirangkeu ater mobka tereko.
8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
yila cungken bitine mulang dikero kibi wureco.
9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
kambo ciinuwa nyeri, ciin cira, nyi ki win-wine, terti kidurko. kibwiri ciin dobti yeecu wi kan, nge nawiyewo timtiber ciireu.
10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
yeecu kweninti riki, nawiye, infe nubo tauneneu? kan, nge twalnenbo?
11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
ciki ony, nikan, nge mani kwama yeecu ki, mo keneu mitwal nenbo. ya yommwem. tabti duwen mare bwirang keretak.
12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
yeecu yi cii tak, min filang kalek, niwo bwang mentine tiyeri mani ya yamti mor kumtacile dile annoki filang dume.
13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
faricawa ki, mune warkati dormwer, warka mweko kebo bilingke.
14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
yeecu ciya cii yicii, cano minne warkae dor mirdi, warkemiu bilingke, minnyimom fiye micirou wiyen, min nyimom fiye mi yakenti wiyeu.
15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
kom mabolangkoti ki cwika durek, mi mabo ninin bolang.
16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
cano minma bolangdi, bolang miko bilingke wori mikebo miki kwami, dila mi wari kan'nge tee wo twomu yereu.
17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
ong, mor werfun kemer cii mulangi warke nubo yobeu bilingke.
18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
mo mima warke dormittiye takri tee wo twomu yereu ni warketi.”
19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
laciki, fe tee mwe? yeecu ciya cii yicii, kom nyomyebo kakaa tee miya, nakayimom yer komkin nymom temi.
20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
ci tokkerowo bidom kan'nye fiye yoka kikwama cima merangkako mor lo kwaamau, nikange tocobo wori takacoko labo bwiri.
21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
yilanyitenci, man yaken kandoye mani kafiyati, kan bwiyam mor bwiramker kumer. fiye miyakentiyewiyeu mani kom yati.”
22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
yafudawau yiki, an twalum dor cero, kambo ciyiti fiye ci yakenti wiyeu makom yati
23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
yeecu yicii, komki no dorbitiner, mi, u miki no dii komna dor bitineroce, miu mikebo na dor bitineroce.
24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
co dikebwi matoki mi bwirangke kume.
25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“І Ісус відказав їм: „ Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
la ciin meco” we mwo?” yeecu yicii, dike miyikom kikabau.
26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
miki dikero duce mayi komtiye, ma makumenten bolangti dor cere. dilanaweu, niwo twomu yereu, nibilingke, dikero manuwa cinenneu, co dike miyi dor bitinero tiyeu.
27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
cii nyombo kiyicii kero dor teer
28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
Yeecu yi cii kanbo kom kun bibwemi diyeri, lakan nyimom in mo, lami mabo diker dorermir. kambo tee merange, meneu, nyo mitok dikero birombo tiye
29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
co nii ci twomu yereu, wiwari kange mo mani dob yeti, wori mima dike fuwociner tiyeu.
30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
kambo Yeecu tokkereri, ducce ne bilengke cinen.
31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
Yeecu yi Yafudawa biro nebilengkeu, “nokom yi mor kere miri, kan yilam nob bwangka mib wo bilenke ceu,
32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
kan nyimom bilengke, bilenkeu atin cokkom.”
33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
cin ciyaco ki, nyin nubo lo Ibrahimeu nyimbo can nyawi kamnik, yebwi mwatokti muki atin cer nye?
34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
Yeecu yi cii, bilenke, bilenke, mi yikom nii wo ma bwirankeri canga bwirankerer.
canga mani yi lo diri; bweluwe kiyi lo diri. (aiōn g165)
36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
canno bweu ceer nendi, bilenke munfiya ceerka.
37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
min nyumom kom nubo lo Abrahime, kom cwiti nakom twallumye wori ker miro manki fiye yime more kume.
38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
mitok dike mito Tee minine, kume keneu kom ki madike kom nuwa Tee kume nine.”
39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
Ciin ciya ciiki, “Tee ce Ibrahim.” Yeecu yi cii ki, na kom na Ibrahimece ri komki ma dike Ibrahim maneu.
40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
Naweu kom cwiti nakom twallum ye, nii wo yikom dike ci nuwa Kwama ninneu. Ibrahim mabo wuro.
41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
Kom ma nangen tee kumerti. Ciiki, “cii bo nyobo mor kayaka, nyi ki tee wiin Kwama.
42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
Yeecu nyi cii, “No Kwama Tee kumeri kom ki cwi ye, wori mi bou Kwama nin lamin wo, mi boubo dor miir, co ci tomu yere.
43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
Yebwi kom nyombo ker mire? Wori mani kom dol nuwaka kermiroti.
44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
Kom na tee kume bwe kelkele ce lari kom cwiti nakom dike ner tee kumereti. Cin nii twalka ki kaba dila ci tibo mor bilenke wori bilenke mani more ce. Kambo citok cwerke tiyeri, ciki tok ker dike ci matiye wori cin nii cwerke, tee nob cwerkeb tak.
45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
Wori mitok bilenketi kom ko neka bilenkek fiye mi wiyeu.
46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
We more kume taye ki bwirangke? No matok bilenkeri, ye bwi mani kom ne bilenke tiye?
47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
co wona Kwama ceu nuwa ker Kwamarti, kumeu mani kom nuwa ker Kwamaro ti wori kom kebo na Kwama ce.”
48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
Yahudawa ciya co yiki, “Nyo tokbo bilenke kambo nya yi nyiki mun Nii Camariya la mwiki kelkeli ya?”
49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
Yeecu ciyaki, “Mimanki kelkeli, dila miki ne Tee mi dur, la kom neyebo dur.
50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
mani mido duktangka dorekmik, nii dotiyeu wi co nii ma warka tiye.
51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік! (aiōn g165)
bilengke, miyikom, nubo wo bwangten ker miro tiyeu, mani buyati.” (aiōn g165)
52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. (aiōn g165)
la yafudawa yi coki, lanyin nyimom munwi ki kelkeli. Ibrahim kange nob tomangebo buyam, dila muki, niwo bwanteng kermweri mani bwiyati.” (aiōn g165)
53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
mulabo tee nye Ibrahim dwika wuro bwiyameu, munlaca? nob tomangebo buyam. munwe mutu dor miro mwere?
54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Yeecu ciya cii, “no duktang dor miro, duktangka mike na bwir, tee mi kuktang yere. wo kom yi kom kinco kwama kumeu.
55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
kom nyomcobo, miu min nyimom co. non nyi miki mi nyom cobori, min yilam kom ni cwerke, nitoco inma fuwer neret.”
56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
tee kume Ibrahim mafuwer nere ki toka kaku miko, nitoco, inma fuwor neret.”
57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
yafudawa yii, mulabo coro kwini nung burin, muntom Ibrahim wiya?
58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
Yeecu ciyacii, “bilengke, bilengke miyi kom, na nyi me ci bo Ibrahim, in mo.”
59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.
ciin yetero cii yam nob co, dila Yeecu yurangum dor cero, cerum lo kwama.
