Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Um dia antes da festa da Páscoa, Jesus sabia que havia chegado o momento de deixar este mundo e ir se juntar ao seu Pai. Ele amou os seus que estavam neste mundo e, agora, demonstrava o completo e verdadeiro amor que sentia por eles.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Jesus e os discípulos estavam jantando. E o diabo já havia colocado na mente de Judas, filho de Simão Iscariotes, o pensamento de trair Jesus.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Jesus sabia que o Pai tinha colocado tudo sob o seu poder, e que ele tinha vindo de Deus e que para Deus estava voltando.
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Então, Jesus ficou em pé, tirou seu manto e enrolou uma toalha em volta da cintura.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Ele colocou água em uma bacia e começou a lavar os pés dos discípulos, secando-os com a toalha que havia amarrado na cintura.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Ele se aproximou de Simão Pedro, que lhe perguntou: “O Senhor irá lavar os meus pés?”
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jesus respondeu: “Você não compreende o que estou fazendo por você agora. Mas, um dia, entenderá.”
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
“Não!”, Pedro protestou. “Você nunca lavará os meus pés!” Jesus respondeu: “Se eu não fizer isso, você não será mais meu discípulo!” (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
“Então, Senhor, lave não apenas os meus pés, mas as minhas mãos e a minha cabeça também!”, Simão Pedro exclamou.
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jesus respondeu: “Aqueles que tomaram banho só precisam lavar os pés e, assim, estarão completamente limpos. Vocês estão limpos, mas não todos.”
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Pois ele sabia quem era o traidor. É por isto que ele disse: “Vocês estão limpos, mas não todos.”
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Depois que Jesus lavou os pés deles, ele colocou o seu manto novamente e se sentou. Ele lhes perguntou: “Vocês compreendem o que eu fiz?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
Vocês me chamam de ‘Mestre’ e ‘Senhor’ e têm razão, pois é isto o que eu sou.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Então, se eu, seu Mestre e Senhor, lavei seus pés, vocês devem lavar os pés uns dos outros.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Eu dei a vocês o exemplo. Assim, façam como eu fiz a vocês.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Eu lhes digo que isto é verdade: os empregados não são mais importantes do que o seu patrão. E aquele que foi enviado não é mais importante do que aquele que o enviou.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Agora que vocês já entendem estas coisas, serão felizes se as praticarem.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
Eu não estou falando sobre todos vocês, pois eu conheço aqueles que foram escolhidos por mim. Mas, isto acontece para que se cumpra a Escritura: ‘Aquele que compartilha o alimento comigo virou-se contra mim.’
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Estou lhes dizendo isso agora, antes que aconteça, para que, quando acontecer, vocês se convençam de que eu sou quem sou.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Eu lhes digo que isto é verdade: quem receber bem qualquer um que eu envie me recebe bem. E quem me recebe, recebe aquele que me enviou.”
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Após ter dito isso, Jesus ficou muito aflito e declarou: “Eu lhes digo que isto é verdade: um de vocês irá me trair.”
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
Os discípulos olharam uns para os outros, imaginando sobre qual deles Jesus estava falando.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
O discípulo a quem Jesus amava estava sentado ao lado dele na mesa, inclinado próximo a ele.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Simão Pedro fez um sinal para ele e disse para que perguntasse a Jesus a respeito de qual deles ele estava falando.
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Então, ele se aproximou de Jesus e perguntou: “Senhor, quem irá traí-lo?”
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Jesus respondeu: “É aquele a quem eu vou dar um pedaço de pão passado no molho deste prato.”
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
Após molhar o pedaço de pão, ele o deu a Judas, filho de Simão Iscariotes. Assim que Judas comeu o pão, Satanás entrou nele. Jesus lhe disse: “O que você irá fazer, faça rápido!”
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Ninguém dos que estavam à mesa entendeu o que Jesus quis dizer com isso.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Como Judas era o responsável pelo dinheiro dos apóstolos, alguns deles pensaram que Jesus estava falando para que Judas fosse comprar o que era necessário para a festa da Páscoa, ou que doasse algo para os pobres.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Judas saiu imediatamente após ter comido o pedaço de pão. E era noite.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Depois que Judas saiu, Jesus disse: “Agora o Filho do Homem foi glorificado e, por intermédio dele, Deus também foi glorificado.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Se Deus foi glorificado por meio dele, então, Deus irá glorificar o Filho nele mesmo e o glorificará imediatamente.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Meus filhos, eu ficarei com vocês apenas por um pouco mais de tempo. Vocês irão procurar por mim, mas eu lhes digo agora exatamente como disse aos judeus: vocês não podem ir para onde eu vou.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
Eu lhes dou um novo mandamento: Amem uns aos outros. Amem uns aos outros da mesma maneira que eu os amei.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
Se vocês amarem uns aos outros, provarão a todos que são meus discípulos.”
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Simão Pedro lhe perguntou: “Senhor, para onde é que você vai?” Jesus respondeu: “Você não pode me seguir agora para onde eu estou indo. Mais tarde você irá me seguir.”
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
“Senhor, por que eu não posso segui-lo agora?”, Pedro perguntou. “Eu daria a minha vida pelo senhor.”
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
“Você realmente está pronto para morrer por mim? Eu lhe digo que isto é verdade: antes que o galo cante, você irá me negar três vezes”, Jesus respondeu.
