Від Івана 12
1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
Seis dias antes da Páscoa, Jesus foi para Betânia, para a casa de Lázaro, a quem ele tinha ressuscitado.
2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
Ali, fizeram um jantar em sua homenagem. Marta ajudou a servir a comida, enquanto Lázaro se sentou na mesa com Jesus e com os outros convidados.
3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!
Maria trouxe um frasco de perfume muito caro, feito de nardo puro, e derramou o perfume nos pés de Jesus, secando-os depois com os seus próprios cabelos. O cheiro do perfume se espalhou por toda a casa.
4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:
Mas, um dos discípulos, Judas Iscariotes, que depois iria trair Jesus, perguntou:
5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“
“Por que esse perfume não foi vendido e o dinheiro da venda dado aos pobres? Ele valeria trezentos denários.”
6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
Ele não disse isso por estar preocupado com os pobres, mas porque era ladrão. Era ele quem cuidava do dinheiro dos discípulos e, quase sempre, pegava uma parte desse dinheiro para si.
7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.
Jesus respondeu: “Não a critique! Ela está me preparando para o meu sepultamento.
8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“
Os pobres sempre estarão com vocês, mas eu não estarei sempre com vocês.”
9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Muitas pessoas descobriram que Jesus estava lá. Elas foram até lá não apenas para ver Jesus, mas porque queriam ver Lázaro também. Afinal, ele era o homem que Jesus ressuscitara dentre os mortos.
10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
Então, os chefes dos sacerdotes planejaram matar Lázaro também,
11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.
já que ele era o motivo de tantos judeus passarem a crer em Jesus.
12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
No dia seguinte, a multidão que tinha vindo para a festa da Páscoa ouviu que Jesus estava a caminho de Jerusalém.
13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
Elas cortaram folhas de palmeiras e foram dar as boas-vindas a ele, gritando: “Hosana! Que Deus abençoe aquele que vem em nome do Senhor! Que Deus abençoe o rei de Israel!”
14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
Jesus encontrou um jumentinho e montou nele, como as Sagradas Escrituras dizem:
15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“
“Não tenha medo, filha de Sião! Veja! O seu rei está chegando, montado em um jumentinho!”
16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.
Naquela ocasião, os discípulos de Jesus não entenderam o que isso significava. Apenas tempos mais tarde, quando ele foi glorificado, eles entenderam que o que tinha acontecido havia sido escrito antes e que dizia respeito a ele.
17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.
Muitas pessoas na multidão tinham visto Jesus dizer a Lázaro para sair do túmulo e que ressuscitasse. E essas mesmas pessoas estavam recontando essa história.
18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
Foi por esse motivo que muitos foram ver Jesus, pois tinham ouvido falar sobre esse milagre.
19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“
Os fariseus disseram uns para os outros: “Veja! Nós não conseguimos resultado algum! Todos estão correndo para vê-lo!”
20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.
Entre os que tinham ido à Jerusalém para adorar durante a festa estavam alguns gregos.
21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.
Eles se aproximaram de Filipe, que era de Betsaida, na Galileia, e disseram: “Senhor, nós gostaríamos de ver Jesus!”
22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
Filipe disse isso para André. Os dois, então, foram dizer a Jesus sobre os gregos.
23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.
Jesus respondeu: “Chegou o momento do Filho do Homem ser glorificado.
24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.
Eu lhes digo que isto é verdade: a menos que um grão de trigo seja plantado no solo e morra, ele ainda será apenas um grão. Mas, se ele morrer, irá produzir muitos outros grãos de trigo.
25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя. (aiōnios g166)
Se vocês amam a sua própria vida, a perderão. Mas, se não amam a própria vida, neste mundo, vocês a manterão para a vida eterna. (aiōnios g166)
26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.
Se vocês quiserem me servir, precisam me seguir. Meus servos estarão onde eu estou, e o meu Pai irá honrar qualquer pessoa que me sirva.
27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...
Agora eu estou realmente aflito. O que eu devo dizer? Eu direi: ‘Pai, salve-me desse tempo de sofrimento que virá?’ Não, pois foi para isso que eu vim; para passar por este tempo de sofrimento.
28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“
Pai, mostre a glória do seu caráter.” Uma voz veio do céu e disse: “Eu já a mostrei e irei mostrá-la de novo.”
29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „ Це ангол Йому говорив“!
A multidão que estava lá ouviu o que foi dito. Algumas pessoas disseram que tinha sido um trovão. Porém, outras disseram que um anjo tinha falado com Jesus.
30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.
Jesus lhes disse: “Esta voz veio não para mim, mas para vocês.
31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.
Agora, começa o julgamento deste mundo. Agora, o príncipe deste mundo será expulso.
32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.
Mas, quando eu for levantado da terra, atrairei todas as pessoas para mim.”
33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.
Jesus disse isso para mostrar como iria morrer.
34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“ (aiōn g165)
A multidão respondeu: “A Lei nos diz que o Messias irá viver para sempre. Então, como você pode dizer que o Filho do Homem será ‘levantado da terra’? Quem é esse ‘Filho do Homem’?” (aiōn g165)
35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.
Jesus respondeu: “A luz ficará aqui com vocês por um pouco mais de tempo. Caminhem enquanto vocês ainda têm luz, para que as trevas não os alcance. Aqueles que caminham na escuridão não sabem para onde estão indo.
36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.
Creiam na luz enquanto vocês ainda a têm, para que, assim, possam se tornar filhos da luz.” Depois que Jesus disse isso para as pessoas, ele saiu e se ocultou delas.
37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
Mas, apesar de todos os milagres que ele fez na presença deles, eles ainda não tinham fé em Jesus.
38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“
Isso aconteceu para que se cumprisse a mensagem do profeta Isaías: “Senhor, quem acreditou no que dissemos? E para quem foi revelado o poder do Senhor?”
39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:
Eles não foram capazes de crer nele e, assim, eles cumpriram o que Isaías também tinha dito:
40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“
“Ele cegou os olhos deles e fez com que suas mentes ficassem vazias, para que os seus olhos não pudessem ver e para que as suas mentes não pensassem e, assim, eles não se voltariam para mim, pois se eles o fizessem, eu os curaria.”
41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.
Isaías viu a glória de Jesus e disse isso em relação a ele.
42 Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
Até mesmo muitos dos líderes creram em Jesus. No entanto, eles não admitiram isso publicamente, porque não queriam que os fariseus os expulsassem da sinagoga.
43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
Eles queriam mais a admiração dos homens do que a aprovação de Deus.
44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
Jesus disse bem alto: “Se vocês creem em mim, não estão crendo apenas em mim, mas também naquele que me enviou.
45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
Quando vocês me veem, também veem aquele que me enviou.
46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.
Eu vim como uma luz que brilha para o mundo. Então, se vocês creem em mim, não permanecerão nas trevas.
47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
Eu não julgo quem ouve as minhas palavras, mas não as segue. Eu vim para salvar o mundo, não para julgá-lo.
48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!
Qualquer pessoa que me rejeita e não aceita as minhas palavras será julgada no julgamento final de acordo com o que eu disse.
49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
Pois eu não estou falando por mim mesmo, mas pelo meu Pai, que me enviou. Foi ele quem me orientou sobre o que eu devia dizer e como dizer.
