Йов 31

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

“Ne atimo singruok gi wangʼa mondo kik arang nyako moro gi wangʼa mi agombi.

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

En kony mane ma dhano yudo kuom Nyasaye man malo, girkeni mane ma Jehova Nyasaye Maratego man malo miye?

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

Donge kethruok en mar joma timbegi mono, kendo masira mar joricho?

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

Donge oneno yorena kendo okwano okangena?

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

“Kapo ni asewuotho e yor miriambo kata ka tienda osereto kadhi wuondo ngʼato,

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

to Nyasaye mondo opima e ratil madier kendo obiro yudo ni aonge ketho,

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

kendo kapo ni tienda osebaro moweyo yo, kata wengena osewuondo chunya, kata ka gimoro osechido lwetena,

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

to kara joma moko ema ocham gik mochiek e puotha, kendo chamba mondo opudh oko.

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

“Kapo ni chunya osegombo dhako moro, kata kapo ni asebuto karito chi ngʼato,

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

to kara chiega otine dichwo machielo, kendo chwo mamoko oterre kode.

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

Nikech mano en tim wichkuot maduongʼ kendo en richo marach manyaka kum,

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

nimar ochalo mach marach mawengʼo manyalo tieko giga duto ma an-go.

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

“Kapo ni asetamo jotichna machwo gi mamon e adieragi kane gin koda gi wach,

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

to angʼo ma datim ka Nyasaye ochoma tir? En angʼo ma dadwoki ka Nyasaye obiro yala?

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

Donge Jal mane ochweya e ich ema nochweyogi bende? Donge en onogo ema ne ochweyowa duto ei minewa?

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

“Kapo ni asetuono jodhier gik magidwaro kata asemiyo wangʼ dhako ma chwore otho chandruok ojonyo,

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

kata kapo ni asechamo kuona kenda, ma ok apoge ne nyithind kiye,

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

to nyaka aa e tin-na asekonyo nyithind kiye mana kaka akonyo nyithinda awuon, kendo chakre tin-na asebedo ka atayo mon ma chwogi otho.

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

Kapo ni ne aneno ngʼato angʼata ka koyo nego, kata ka jachan moro onge gi law,

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

to donge ne ogwedha gi chunye nikech ne atwangʼone lewni maliet gi yie rombena.

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

Kapo ni asesando nyithind kiye moko, nikech an gi teko kama ingʼadoe bura,

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

to kara bada ochodi olwar piny oa e goka, kendo mad ochodi olwar piny koa kama ochomoree.

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

Nikech ne aluoro kethruok ma Nyasaye nyalo kelona nikech luoro mane aluorogo duongʼne, omiyo ne ok anyal timo gik ma kamago.

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?

“Kapo ni aseketo genona e dhahabu kata asewachone dhahabu maler ni in e kar pondona,

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

kata kapo ni chunya osetingʼore nikech mwandu mangʼeny ma an-go, kata ka asemor kuom mwandu mathoth ma lweta osechoko,

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

kapo ni ne achomo wangʼa e ler mar wangʼ chiengʼ kata ka dwe ringo e tekone mos,

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

mi dipo chunya nogombo lingʼ-lingʼ kendo ne atingʼonegi bada ka agombo lamogi,

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

to mago bende gin richo manyaka bi kum, nikech ginyiso ni ok asebedo ja-ratiro ne Nyasaye man malo.

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

“Kapo ni asebedo mamor ka jasika ni e chandruok kata ka asenyiere ka masira obirone,

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

to chutho pod ok ayiene dhoga mondo otim richo ka aluongo kwongʼ e ngimane.

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

Kapo ni jooda ne pok owacho nyaka nene ni, ‘Ere ngʼama pok Ayub omiyo chiemo moyiengʼ?’

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

to adier, onge ngʼama wendo mosenindo oko e laru, nikech dho oda nosiko koyaw ne jawuoth.

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

Kapo ni asepando richona kaka dhano ohero timoga, kata ka akuot gi kethona e chunya,

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

nikech ne aluoro ogandana ahinya kendo ne aluor ni anywolana ne nyalo sin koda mine alingʼ, kendo ne ok anyal wuok oko.

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

“Yaye, mad dine ngʼato bedie manyalo winja, nikech koro e akwongʼora ni weche ma awachogi gin adier mondo Jehova Nyasaye Maratego obed janeno mara; to ka ok kamano, to ngʼat modonjona oket wechegego e ndiko.

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

Adier, dine arwake e goka, dine asidhe ka osimbo.

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

Dine anyise sigand ngimana kaka chalo; kendo dine adhi e nyime kaka ruoth.

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

“Kapo ni asemayo ngʼato puothe mi apuro,

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

kata kapo ni asechamo cham monyakie puothe ka ok achulo, to eka jopur mane opure to kech nego,

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.

to ber mondo kuthe odongi kar ngano kendo buya odongi e puothano kar shairi.” Weche Ayub orumo gi ka.