Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
To naah Job mah,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
ka lok hae kahoih ah tahngai ah; nang pathloephaih lok loe hae tiah om nasoe.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Tahngai ah, lok ka thuih han vop; koeh boeh loe ka thuih pacoengah, na pahnui thui ah.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Kai loe kami maw laisaep thuih? To tiah om nahaeloe, palung duem ai ah om tih maw?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Kai hae na khen ah loe, dawnrai ah; pakha to ban hoi tamuep ah.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Hae kawng hae ka poek naah ka zit moe; ka takpum boih tasoeh.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Tipongah kasae kaminawk loe hinglung sawk o, mitong khoek to ngantui o moe, angraeng o pacoengah, thacak o loe?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Anih ih caanawk loe angmah taengah khosak o moe, angmah ih acaengnawk doeh a mikhnuk ah qoeng o tahang.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
A imnawk doeh misa zithaih om ai, Sithaw danpaekhaih thingboeng doeh nihcae nuiah krah ai.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Nihcae ih maitaw tae loe apet ai ah apaa cuk o moe, kapomh maitaw doeh acaa zuun vai ai.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Nihcae ih caanawk loe tuu baktiah caeh o moe, hnawh o.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Cingceng to boh o, katoeng kruek hoiah laa a sak o moe, tamoi lok hoiah anghoe o.
Nihcae loe taprong ah laem o ai karoek to, hmuenmae angraenghaih hoiah khosak o. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Nihcae loe Sithaw khaeah, Na caeh taak ah, Na loklam panoek han ka koeh o ai.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
Thacak Sithaw loe kawbangmaw oh moe, a tok ka sak pae o han loe? Anih khaeah lawk ka thuih o nahaeloe, tih atho maw om tih, tiah a thuih o.
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Khenah, nihcae angraenghaih loe angmacae ban ah om poe ai; kazae kaminawk ih poekhaih to angqoi taak boeh.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
Sithaw mah kasae kaminawk ih hmaithaw to paduek pae, anih palungphui pongah nihcae to amrosak moe, nihcae nuiah vai nazetto maw raihaih to phaksak?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
Nihcae loe takhi mah hmuh ih anghnoeng baktiah oh o moe, takhi sae mah hmuh ih tavai baktiah ni oh o.
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
Nangcae mah loe, zaehaih sah kaminawk zuengah a caanawk to Sithaw mah danpaek tih, tiah na thuih o; toe kaimah loe a sak pazaehaih panoek thai hanah, Sithaw mah zaehaih sah kami angmah roe to danpaek nasoe, tiah ka thuih.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Angmah amrohaih to a mik hoi roe hnu nasoe loe, Thacak Sithaw palungphuihaih to nae nasoe.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Anih han paek ih ani hoi akhrah akoep naah loe, anih mah a caeh taak ih a caanawk hanah timaw sah pae thai tih?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Mi mah maw hmuensang ah kaom kaminawk lokcaekkung Sithaw to patuk thai tih?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
Kami maeto loe tha oh li, misa monghaih hoiah khosak moe, nawm li nathuem,
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
A takpum kahoih ah qoeng tahang li moe, ahuhnawk tangkhring hoiah koi li nathuem ah duek ving.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Kalah kami maeto bae loe khosak nawmhaih tong vai ai, a hinghaih patangkhang pongah duek.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Nihnik loe maiphu thungah angsong hoi moe, sadong mah khuk khoep boeh.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
Khenah, ka nuiah sak han na pacaeng ih kahoih ai hmuen to ka panoek.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
Nang mah, angraeng ih im naa ah maw oh, kasae kaminawk ih im naa ah maw oh? tiah na thuih.
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Kholong caeh kaminawk to lok na dueng o vai ai maw? A sak o ih angmathaih to na panoek o ai maw?
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
Kahoih ai kami loe amrohaih ani hanah pahoe boeh, palungphuihaih ani hanah suek boeh pongah, anih loe vaihi loih tih boeh, tiah na poek o ai maw?
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
A sak ih kahoih ai hmuen to mi mah maw taphong pae tih? A sak ih zaehaih baktih toengah mi mah maw pathok tih?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Toe anih loe taprong ah phak naah doeh, tangprong toepkung to suem pae o tih.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
Azawn ih long loe anih hanah luep, kami boih anih hnukah patom o ueloe, anih hmaa ah kroek laek ai kaminawk caeh o tih.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
To tiah nahaeloe tih han ih azom pui ah kaom lok hoiah nang pathloep o loe? Nang pathimhaih lok ah tangtang to om ai, amsawnlok cing ni oh, tiah a naa.
