Йов 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

To naah Naamath acaeng Zophar mah;

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

ka pathim hanah, ka palung thungah toksak pongah, karangah ka thuih han.

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

Kai kasae na thuihaih hoi zoehhaih lok to ka thaih boeh, to pongah pathim han angaih, tiah palung thung hoi ka panoek.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

Long ah kami oh tangsuekhaih atue, canghnii atue hoi kaom hae baktih hmuen hae na panoek ai maw?

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

Kasae kami khosak hoihaih loe sawk ai, Sithaw tidoeh sah ai kami anghoehaih doeh nawnetta ah ni oh.

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

A lensawkhaih mah van to phak moe, a lu mah tamai angtok cadoeh,

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

anih loe angmah ih aek baktiah ni amro poe tih, anih hnu kaminawk mah, Anih loe naa ah maw oh ving boeh? tiah thui o tih.

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

Anih loe amang baktiah azawk ving tih, hnu mak ai boeh; ue, khoving amang ah hnuk ih hmuen baktiah anghmaa ving tih.

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

Anih hnu mik mah anih to hnu let mak ai boeh; a ohhaih ahmuen mah doeh anih to khen mak ai boeh.

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

A caanawk loe amtang kaminawk khaeah tahmenhaih hni o ueloe, a tawnh o ih hmuenmae to a ban hoiah paek pathok o let tih.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

Anih ih huhongnawk loe thendoeng thacak nathuem ih zaehaih hoiah koi cadoeh, angmah hoi nawnto maiphu thungah angsong tih.

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

Sethaih loe anih ih pakha ah luep, anih mah angmah ih palai tlim ah hawk moe,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

paawt pongah pahnawt sut han koeh ai, angmah ih pakha thungah paumh hmoek cadoeh,

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

a caak ih buh zok thungah phak naah thaw ueloe, pahui sae ih kasoetui ah angcoeng pae tih.

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

Anih mah paaeh ih angraenghaihnawk to pathaak let ueloe, Sithaw mah anih ih zok thung hoiah la let tih.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

Anih loe pahui sae ih kasoetui to pazop ueloe, pahui sae mah anih to patuk maat tih.

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

Anih loe kalong tuipui, khoitui hoi kamkhawk tahnutui longhaih tui to hnu mak ai.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

A toksakhaih atho to caa mak ai, minawk hanah paek let tih; to tiah a paek let pongah anih loe anghoehaih tawn mak ai.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Anih mah kamtang kaminawk to pacaekthlaek moe, tiah doeh sah ai; angmah sak ai ih imnawk to a lomh pae pongah to tiah oh.

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Anih loe koehhaih boep thai ai; a koeh ih hmuen mah anih pahlong thai mak ai.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

Anih mah caak han ih buh tidoeh om mak ai boeh; a tawnh ih angraenghaih hmuen doeh cak poe mak ai.

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

Hmuenmae angraeng nathuem ah amtang ueloe, a nuiah raihaih congca to pha tih.

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

Anih zok amhah han oh naah, Sithaw mah palungphuihaih to a nuiah phasak ueloe, buhcaak nathuem ah palungphuihaih khotui baktiah angzo tih.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

Anih loe sum hoi sak ih maiphaw maica thung hoiah loih; toe sumkamling palaa mah anih to kaat tih.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

Anih loe a takpum thung hoi tacawt, palaa to aphongh; ue, anih ih ahmuet thung hoiah rong kampha sumsen to tacawt; a nuiah zithaih to phak;

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

anih tamquta hoi ohhaih ahmuen ah khovinghaih to suek pae; anih loe kami mah hmuh ai ih hmai mah kang tih; a ohhaih kahni im ah kaom hmuennawk boih to kangh pae tih.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

Van mah anih sakpazaehaih amtuengsak tih, long mah doeh anih han misa angthawk thui tih.

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

A im ih hmuenmaenawk to anghmaa tih, Angraeng palungphuihaih niah loe anih khosak hoihaih to tui baktiah long tih.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

Sithaw mah to baktih tangqum to kasae kaminawk hanah paek, Sitawh mah to baktih qawktoep hanah anih to suek, tiah a naa.