Єремія 5

1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!

Jerusalem loklam boih ah ahnuk ahma cawn oh, poek oh loe ahmuen boih to pakrong oh, toenghaih sah kami, loktang pakrong kami maeto na hnuk o thaih nahaeloe, hae vangpui hae ka tahmen han.

2 Коли ж вони кажуть: „ Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.

Nihcae mah, Angraeng loe hing, tiah thuih o e, ka hmin hoiah a sak o ih nihcae lokkamhaih loe amsawn ni.

3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!

Aw Angraeng, na mik mah loe loktang na ai maw pakrong? Nihcae to na thuitaek e, kana panoek o ai; nam rosak, toe na thuitaekhaih to talawk o ai; nihcae ih mikhmai loe thlung pongah amtaak o kue; dawnpakhuem han koeh o ai.

4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.

To pongah kaimah, tangtang ni hae kaminawk loe amtang o moe, amthu o; Angraeng ih loklam to panoek o ai, angmacae Sithaw lokcaekhaih doeh panoek o ai.

5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!

To pongah zaehoikungnawk khaeah ka caeh moe, lok ka thuih pae han; nihcae loe Angraeng ih loklam hoi angmacae Sithaw lokcaekhaih to panoek o; toe nihcae mah hnam to khaeh o moe, qui doeh taprawt o pat.

6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!

To pongah taw ih kaipui mah nihcae to kaek tih, duembang ah kavak tasuinawk mah nihcae ih moi to caa o tih; kaithlaeng mah nihcae ih vangpuinawk to toep ueloe, vangpui thung hoi tacawt kami to taprawt pet boih tih; nihcae zaehaih loe pop parai moe, loklam amkhraeng o pongah to tiah oh o.

7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,

To baktih zaehaih pongah kawbangmaw kang tahmen thai tih? Ka caanawk mah ang pahnawt o sut moe, sithaw ah kaom ai hmuennawk khaeah lokkamhaih a sak o; zok kam hahsak naah, daan ai ah zaehaih a sak o moe, tangyat zawhaih ahmuen ah amkhueng o.

8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.

Nihcae loe rawkcak kamhah ah pacah ih hrang tae baktiah, imtaeng kami ih zu to a khit o moe, a zae o haih boeh.

9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

To baktih hmuennawk pongah thuitaek ai ah ka om tih maw? tiah Angraeng mah thuih; to baktih acaengnawk to danpaek ai ah poek angphohaih hoiah ka om tih maw?

10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,

Nihcae ih tapang nuiah daw oh loe phrae oh; toe phrae o boih hmah; tanghangnawk to athlik oh, nihcae loe Angraeng ih tanghang na ai ni.

11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.

Israel imthung takoh hoi Judah imthung takohnawk loe, ka nuiah oepthok ai, tiah Angraeng mah thuih.

12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“

Nihcae loe Angraeng to aling o; anih mah tidoeh sah tang mak ai; aicae nuiah sethaih doeh phasak tang mak ai; sumsen hoi khokhahaih doeh a tongh o tangtang mak ai:

13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!

tahmaanawk loe takhi khue ni, nihcae thungah lok to om ai; to pongah a thuih o ih lok baktiah nihcae nuiah om nasoe, tiah a thuih o.

14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!

To pongah misatuh Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; Hae lok hae na thuih o pongah, khenah, ka lok to nangcae ih pakha ah hmai baktiah ka ohsak moe, hae kaminawk hae thing baktiah ka ohsak han, nihcae loe hmai mah kang tih.

15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.

Aw Israel imthung takoh, khenah, nangcae tuk hanah prae kangthla hoiah acaeng maeto ka hoih han, nihcae loe thacak o moe, canghnii hoi kaom acaeng ah oh o; nihcae ih lok to na panoek o mak ai.

16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.

Nihcae ih kalii tabu loe kamong sut taprong baktiah oh, nihcae loe misatuk thacak kami ah oh o.

17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.

Na capanawk hoi na canunawk mah caak han ih thingthai qumpo hoi takawnawk to nihcae mah caa o king tih; tuunawk hoi na pacah ih moinawk doeh nihcae mah caa o king ueloe, nang ih misurkung hoi thaiduet thingnawk doeh caa o boih tih; na oep ih kacak sipae hoi pakaa ih vangpuinawk doeh nihcae mah sumsen hoiah phrae o boih tih.

18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!

Toe to batkih niah doeh nangcae to kang tahmat o boih mak ai.

19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!

Kaminawk mah, Tipongah aicae Angraeng Sithaw mah aicae nuiah hae baktih hmuennawk a sak loe? tiah dueng naah, nangcae mah nihcae khaeah, Nang pahnawt o sut moe, na prae thungah minawk kalah sithawnawk na bok o baktih toengah, nangmacae ih prae ai, kalah kaminawk ih tok to na sah o tih, tiah thui paeh, tiah Angraeng mah thuih.

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

Hae lok hae Jakob imthung takoh ah taphong ah, Judah prae thungah thui ah,

21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!

Aw kamthu hoi panoekhaih tawn ai kaminawk, mik na tawnh o e, na hnu o thai ai, naa doeh na tawnh o, thaih kophaih tawn ai kaminawk hae lok hae tahngai oh:

22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

Kai nang zii o ai maw? tiah Angraeng mah thuih; ka hmaa ah na tasoeh o han ai maw? Tuipui mah a caehhaih loklam caeh voek han ai, dungzan angzithaih ramri ah oh hanah, kaimah ni savuet to ka sak; tuiphu mah tanawt khing cadoeh, payawk thai mak ai; atuen apawk hoi angthawk o moe, tanawt o cadoeh poeng o thai mak ai.

23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.

Toe hae kaminawk loe palungthah o moe, lokaek koehhaih palungthin to a tawnh o; lok a aek o moe, kalah bangah a caeh o ving.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.

Nihcae loe atue phak naah, kho angzosakkung, hmaloe hoi hnukkhuem ih kho angzosakkung, cang aahhhaih atue hoi thingthai qumpo lakhaih atuenawk paekkung, aicae Angraeng Sithaw to zii o si, tiah thuih ih palungthin roe tawn o ai.

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.

Na sakpazae o haih mah hae hmuennawk hae pakha ving moe, na zae o haih mah kahoih hmuennawk to pakaa khoep boeh.

26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.

Kasae kaminawk loe kai ih kaminawk salakah oh o; nihcae loe tavaa han dongh patung kaminawk baktih, kami naeh hanah, dongh patung kaminawk baktiah, kaminawk to angang o.

27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!

Tabu koi mongah kaom tavaa baktiah nihcae ih im loe alinghaih hoiah koi; to pongah nihcae loe lensawk o moe, angraeng ah angcoeng o.

28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.

Nihcae loe thawk o hruk, mikhmai doeh ampha o; nihcae loe kasae kaminawk pongah doeh set o kue; toenghaih hoiah lok to caek o ai; ampa tawn ai kaminawk to angdoe o haih ai; toe nihcae loe khosak hoih o; amtang kaminawk to toenghaih hoiah lokcaek pae o ai.

29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

Hae hmuennawk pongah nihcae to ka thuitaek mak ai maw? tiah Angraeng mah thuih; hae baktih prae nui ah lu la ai ah poek angpho hoiah ka oh han maw?

30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї:

Dawnrai koi hmuen hoi zitthok hmuen to prae thungah a sak o boeh;

31 пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?

tahmaanawk mah amsawnlok to thuih o moe, qaimanawk mah doeh angmacae koeh baktiah uk o; to baktih toksakhaih to kai ih kaminawk mah koeh o; toe boenghaih ah loe kawbangmaw na sak o han?