Єремія 3

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

Kami maeto mah zu to pakhrak, nongpata loe anih khae hoi tacawt moe, minawk ih zu ah oh pacoengah, anih loe nongpata khaeah amlaem let vop tih maw? To tiah om nahaeloe prae to amhnongsak mak ai maw? Toe nang loe pop parai tlangainawk hoiah tangzat to na zawh; toe Angraeng mah kai khaeah amlaem let ah, tiah ang naa.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

Hmuensang bangah doing ah loe tangzat na zaw ai ih ahmuen to pakrong noek ah. Arab kami mah praezaek ah zing ih baktih toengah, nang doeh loklamnawk ah na zing; tangzat na zawhhaih hoi na sethaih mah prae to amhnongsak boeh.

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

To pongah kho angzo ai boeh moe, nipui amtonghaih khotui doeh krah ai boeh; na lupataeh loe tangzat zaw kami lupataeh hoiah anghmong pongah, azathaih roe na tawn ai.

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

Vaihi hoi kamtong kai khaeah, Kampa, nang loe ka qoeng li nathuem hoiah kai han loklam patuekkung ah na ai maw na oh?

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

Anih loe dungzan khoek to palungphui poe tih maw? Boeng khoek to palungphui vop tih maw? tiah na thui. To tiah lok na thuih e, na sak thaih ih hmuen kasae to na sak, tiah Angraeng mah thuih.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

Josiah siangpahrang ah oh nathung, Angraeng mah kai khaeah, loklam amkhraeng Israel kaminawk mah sak ih hmuen to na hnuk maw? Anih loe maesang boih ah dawh moe, aqam kahing thingkung tlim boih ah, tangzat a zawh boeh.

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

Hae baktih hmuennawk a sak pacoengah doeh kai khae amlaem let hanah ka thuih. Toe anih loe amlaem let ai. To tiah a sak ih hmuen to oep kaom ai amnawk nongpata Judah mah hnuk.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

Lam amkhraeng Israel loe zu sava laep ah nongpa nongpata zaehaih to sak pongah, ampraekhaih ca to ka paek moe, anih to ka pakhrak; oep kaom ai amnawk nongpata Judah doeh zithaih tawn ai ah a caeh moe, tangzat a zawh toeng, tiah ka hnuk.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

Anih loe tangzat zawhhaih hoiah prae to amhnongsak, thlung hoiah zaehaih a sak moe, thing hoiah doeh zaehaih to a sak.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

To tiah zaehaih to a tawnh, toe oep kaom ai amnawk nongpata Judah loe kai khaeah palung tang hoi amlaem ai, angsak cophaih hoiah ni amlaem, tiah Angraeng mah thuih.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

Angraeng mah kai khaeah, lam amkhraeng Israel loe oep kaom ai Judah pongah toeng kue, tiah thuih.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

Caeh ah loe, hae lok hae aluek bangah taphong ah, nihcae khaeah, Lam amkhraeng Israel amlaem lai ah, tiah Angraeng mah thuih. Na nuiah palungphuihaih ka krahsak mak ai, kai loe palungnathaih hoiah ka koi pongah, palung ka phui poe mak ai, tiah Angraeng mah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

Nang loe ka lok na tahngai ai, na Angraeng Sithaw nuiah zaehaih na sak moe, aqam kahing thingkung tlim boih ah, kaminawk to na zoek, to tiah zaehaih na sak pongah, zaehaih ka tawnh boeh, tiah panoek ah, tiah Angraeng mah thuih.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

Lam amkhraeng kaminawk, amlaem o lai ah, tiah Angraeng mah thuih; kai loe nangcae ih sava ah ka oh; vangpui maeto thung hoiah kami maeto ka lak han, imthong maeto thung hoiah kami hnetto ka lak moe, Zion ah kang caeh haih han.

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

Ka koeh ih tuutoep kaminawk to kang paek han, nihcae mah palunghahaih hoi panoekhaih hoiah na zaehoi o tih.

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

To na niah loe prae thungah pop parai ah nang pung o tih, to naah loe kaminawk mah, Angraeng Lokkamhaih thingkhong, tiah thui o mak ai boeh, tiah Angraeng mah thuih; to thingkhong to panoek o mak ai; poek o mak ai; dawn o mak ai; sah doeh sah o let mak ai boeh.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

To naah Jerusalem loe Angraeng anghnuthaih tangkhang, tiah kawk o tih; prae kaminawk boih, Jerusalem ah, Angraeng ih ahmin to saphaw hanah amkhueng o tih; angmacae kasae poekhaih palungthin hnukah doeh pazui o mak ai boeh.

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

To na niah loe Judah imthung takoh hoi Israel imthung takoh loe nawnto angkom hoi tih boeh, aluek bang prae hoiah nawnto angzo hoi ueloe, nam panawk khaeah qawk ah ka paek ih prae thungah caeh hoi tih.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

Kaimah, Nangcae to caa baktiah kang suek o pongah, koeh koi kaom prae, praenawk boih thungah kahoih koek qawktoephaih to kang paek o na ai maw? tiah ka thuih: Kai mah, Kai hae Kam Pa, tiah nang kawk o ueloe, kai khae hoiah nam khraeng o ving mak ai boeh, tiah ka thuih.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

Aw Israel imthung takoh, sava nuiah oep kaom ai nongpata baktiah, nangcae doeh ka nuiah oep na om o ai boeh, tiah Angraeng mah thuih.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

Israel kaminawk qahhaih hoi hnikhaih lok to hmuensang hoiah ka thaih boeh; nihcae loe loklam amkhraeng o moe, angmacae ih Angraeng Sithaw to pahnet o ving boeh.

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“„Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

Lam amkhraeng kaminawk, amlaem oh; loklam nam khraeng o haih to kang pakhraih pae han. Nihcae mah doeh khenah, nang khaeah kang zoh o; nang loe kaicae Angraeng Sithaw ah na oh.

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

Maesomnawk, maenawk bang hoiah pahlonghaih to angzo tih, tiah zinghaih loe azom pui ni; Israel pahlong tangtang haih loe aicae ih Angraeng Sithaw hae ni.

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

Aicae ampanawk mah toksak ih thingthainawk, tuunawk hoi im ah pacah ih moinawk, a capanawk hoi a canunawk loe a qoeng o li nathuem hoi boeh ni azathaih mah caak boih boeh.

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

Aicae loe azathaih hoiah angsong o boeh moe, ahminsethaih mah khuk khoep boeh; aicae loe aimacae Agraeng Sithaw nuiah a zae o boeh, aicae hoi aicae ampanawk loe a qoeng o li nathuem hoi vaihni ni khoek to, aimacae Angraeng Sithaw ih lok to a tahngai o ai boeh.