Єремія 27

1 На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

Josiah capa Judah siangpahrang Zedekiah siangpahrang ah oh amtong nathuem ah, Angraeng ih lok Jeremiah khaeah angzoh,

2 „Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворо́зки та я́рма, і надінь їх на шию свою.

Angraeng mah, kai khaeah, Qui hoi hnam to sah ah loe, na tahnong nuiah koeng ah,

3 І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що прихо́дять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.

to pacoengah to qui hoi hnam to Edom, Moab, Ammon, Tura hoi Sidon siangpahrangnawk khaeah pat paeh. To prae hoi angzo siangpahrang ih laicaehnawk loe Judah siangpahrang Zedekiah tongh hanah Jerusalem ah oh o.

4 І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:

Nihcae mah angmacae ukkung angraengnawk khaeah, Misatuh kaminawk ih Angraeng, Israel Sithaw mah, Nangmacae ukkung angraengnawk khaeah,

5 Я вчинив землю й люди́ну, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та ви́тягненим раме́ном Своїм, і дав її тому́, хто сподо́бався в оча́х Моїх.

kaimah ni thacak parai ban to payangh moe, long hoi a nuiah kaom kaminawk hoi taw ah kaom moisannawk boih to ka sak; kai loe paek koeh ih kaminawk khaeah ka paek, tiah thuih, tiah thui pae oh, tiah a naa.

6 А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову́ звірину́ дав Я йому, щоб служила йому.

Ka tamna, Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar khaeah vaihi hae praenawk hae ka paek boih boeh; a tok sak pae o hanah taw ih moinawk doeh anih hanah ka paek boeh.

7 І будуть служити всі наро́ди йому́ та синові його, і синові сина його, аж поки не при́йде час також його власному кра́єві, — і понево́лять його числе́нні наро́ди та великі царі.

Anih ih prae boenghaih pha ai karoek to prae kaminawk boih mah, anih ih tok, a caanawk ih tok, a caanawk ih caa patoeng ih tok to sah pae o tih; pop parai kaminawk hoi lensawk siangpahrangnawk mah doeh anih ih tok to sah pae o tih.

8 І станеться, — той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо́ вавилонського царя, — покара́ю Я народ цей мечем, і голодом, і зара́зою, — говорить Господь, аж поки не зроблю́ їм кінця́ рукою його!

Toe, Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar ih tok to sak koeh ai moe, anih ih hmuen phawh koeh ai kami hoi praenawk boih loe, anih ban ah kam rosak han: to prae to Nebuchadnezzar hanah sumsen hoi ka tuksak moe, khokhahaih hoiah maw, kasae nathaih hoiah maw ka dueksak han, tiah Angraeng mah thuih, tiah thui paeh oh, tiah a naa.

9 А ви не прислуха́йтесь до ваших пророків, і до ваших ворожби́тів, і до ваших снови́дців, і до ваших знахарі́в, і до ваших чарівникі́в, що говорять до вас, ка́жучи: „Не служіть вавилонському царе́ві!“

To pongah Babylon siangpahrang ih tok to sah pae o hmah, tiah nangcae khaeah kathui, nangmacae ih tahmaanawk, hmabang angzo han koi thui kaminawk, amang sah kaminawk, taqawk kawk thaih kaminawk, adoi sah kop kaminawk ih lok to tahngai o hmah.

10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддали́ти вас з вашої землі, — і Я вас ви́жену, і ви погинете.

Nihcae ih amsawnlok to na tahngaih o nahaeloe, prae kangthla ah kang thak o moe, kang haek o han, to tiah nangcae loe nang hmaa nang taa o tih.

11 А наро́д, що вкладе свою шию в ярмо́ вавилонського царя й буде служити йому, — то зали́шу його на його землі, — говорить Господь, — і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.

Toe Babylon siangpahrang ih lok to tahngaih moe, anih ih hmuen phaw kami, anih ih toksah kaminawk loe angmacae prae ah kho ka saksak han; nihcae loe to ah toksah o ueloe, khosah o tih, tiah Angraeng mah thuih.

12 І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма́ цими слова́ми, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо́ вавилонського царя, і служіть йому та його наро́дові, і будете жити.

Hae loknawk hae Judah siangpahrang Zedekiah khaeah doeh ka thuih pae; Babylon siangpahrang ih hmuen to phaw oh, anih hoi anih kaminawk ih tok to sah pae oh, to tiah nahaeloe na hing o tih, tiah ka naa.

13 По́що помрете ти та наро́д твій від меча, голоду та морови́ці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському царе́ві?

Babylon siangpahrang ih toksak koeh ai prae kaminawk loe, Angraeng mah thuih ih lok baktih toengah, nangmah hoi nangmah ih kaminawk loe sumsen, khokhahaih hoi kasae nathaih hoiah dueh ai ah om o tih maw?

14 І не прислу́хуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: „Не будете служити вавилонському царе́ві“, бо неправду вони вам пророкують.

To pongah Babylon siangpahrang ih tok to sah pae o hmah, tiah nangcae khaeah thui, tahmaanawk ih lok to tahngai o hmah, nihcae mah amsawnlok ni ang thuih o.

15 Бо Я не посилав їх, — говорить Господь, — і вони пророкують неправду в Ім'я́ Моє, щоб Я вигнав вас, — і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!

Nangcae khaeah lok kathui tahmaanawk loe Kai ih ahmin hoiah amsawnlok ni a thuih o, nihcae to ka patoeh ai; nihcae ih lok baktiah na sak o nahaeloe, nangcae hoi nangcae khaeah lokthui tahmaanawk to prae kangthla ah ka haek moe, kang hmatsak han, tiah Angraeng mah thuih, tiah ka thuih pae.

16 А до священиків та до всього цього наро́ду говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислу́хуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: „Ось тепер незаба́ром вертається з Вавилону по́суд Господнього дому“, бо лжу вони пророкують.

To pacoengah qaimanawk hoi kaminawk boih khaeah, Khenah, Angraeng mah, akra ai ah Angraeng imthung ih laom sabaenawk to Babylon hoiah sin o boih let tih, tiah lok kathui tahmaanawk ih lok to tahngai o hmah; nangcae khaeah amsawnlok ni ang thuih o, tiah Angraeng mah thuih, tiah ka naa.

17 Не прислу́хуйтеся до них, служіть царе́ві вавилонському, то будете жити, — на́що буде це місто руїною?

Nihcae ih lok to tahngai o hmah; na hing o hanah Babylon siangpahrang ih tok to sah pae oh; to tiah na sah o ai nahaeloe hae vangpui hae amrosak boih mak ai maw?

18 А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов по́суд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.

Nihcae loe tahmaa ah oh o moe, Angraeng ih lok to thuih hanah tawn o tangtang nahaeloe, Jerusalem ih Angraeng im hoi Judah siangpahrang im ih kanghmat laom sabaenawk Babylon ah caeh o haih han ai ah, misatuh kaminawk ih Angraeng khaeah tahmenhaih hni o nasoe.

19 Бо так промовляє Господь Савао́т про стовпи, і про море, і про підста́ви, і про решту по́суду, позосталого в цьому місті,

Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar mah, Judah ih angraengnawk, Jerusalem ih angraengnawk hoi nawnto, Jehoiakim capa, Judah siangpahrang Jekoniah Jerusalem hoi Babylon ah misong ah caeh haih naah, hae vangpui thungah kaom tungnawk, tuipui, angthui thaih imcih angdoethaih tungnawk hoi kanghmat laom sabaenawk to la boih ai, Angraeng ih im, Jerusalem ah kaom Judah siangpahrang im ah atho kana hmuemaenawk to a caehtaak mang vop, tiah misatuh kaminawk ih Angraeng mah thuih;

20 що не забрав їх Навуходоно́сор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхе́тних Юди та Єрусалиму.

21 Бо так промовляє Господь Савао́т, Бог Ізраїлів, про по́суд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:

22 До Вавилону буде він спрова́джений, і там пробува́тиме аж до дня Моїх відві́дин їх, — говорить Господь, — тоді ви́проваджу його, і верну́ його до цього місця“.

toe vaihi loe to hmuennawk to Babylon ah caeh o haih tih boeh, ka kawkhaih atue pha ai karoek to, to ah om o tih; to pacoengah kam laem haih let moe, hae ahmuen ah ka suek let han, tiah Angraeng mah thuih, tiah ka thuih pae.