Якова 4

1 Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

Откуда у вас вражды и распри? Не отсюда ли, от вожделений ваших, воюющих в членах ваших?

2 Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,

Желаете - и не имеете; убиваете и завидуете - и не можете достигнуть; препираетесь и враждуете - и не имеете, потому что не просите.

3 прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.

Просите и не получаете, потому что просите не на добро, а чтобы употребить для ваших вожделений.

4 Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.

Прелюбодеи и прелюбодейцы! Не знаете ли, что дружба с миром есть вражда против Бога? Итак, кто хочет быть другом миру, тот становится врагом Богу.

5 Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?

Или вы думаете, что напрасно говорит Писание: “До ревности любит дух, живущий в нас”?

6 Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.

Но тем большую дает благодать; посему и сказано: Бог гордым противится, а смиренным дает благодать.

7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.

Итак покоритесь Богу; противостаньте диаволу, и убежит от вас.

8 Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Приблизьтесь к Богу, и приблизится к вам; очистите руки, грешники, исправьте сердца, двоедушные.

9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Сокрушайтесь, плачьте и рыдайте; смех ваш да обратится в плач и радость - в печаль.

10 У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!

Смиритесь пред Господом, и вознесет вас.

11 Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.

Не злословьте друг друга, братия: кто злословит брата или судит брата своего, того злословит закон и судит закон; а если ты судишь закон, то ты не исполнитель закона, но судья.

12 Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

Един Законодатель и Судия, могущий спасти и погубить; а ты кто, который судишь другого?

13 А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,

Теперь послушайте вы, говорящие: “Сегодня или завтра отправимся в такой-то город, и проживем там один год, и будем торговать и получать прибыль”;

14 ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!

вы, которые не знаете, что случится завтра: ибо что такое жизнь ваша? пар, являющийся на малое время, а потом исчезающий.

15 Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.

Вместо того, чтобы вам говорить: если угодно будет Господу и живы будем, то сделаем то или другое, -

16 А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!

вы, по своей надменности, тщеславитесь: всякое такое тщеславие есть зло.

17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!

Итак, кто разумеет делать добро и не делает, тому грех.