Ісая 7

1 І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Реці́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.

Uzziah capa Jotham, Jotham capa Ahaz, Judah siangpahrang ah oh naah, Syria siangpahrang Rezin hoi Israel siangpahrang Remaliah capa, Rekah loe Jerusalem tuk hanah caeh hoi tahang, toe pazawk hoi thai ai.

2 І спові́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісові́ дере́ва від вітру!

David imthung takoh khaeah, Syria hoi Ephraim loe angbomh hoi boeh, tiah thuih pae o naah, Ahaz hoi anih kaminawk takhi mah hmuh naah kanghuenh taw thung ih thing baktiah tasoehhaih palung to tawnh o.

3 І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.

To naah Angraeng mah Isaiah khaeah, Ahaz hoi angqum hanah, kahni pasuk kami ih lawk caehhaih loklam, tui lakhaih aluek bang tuili boenghaih ahmuen ah, na capa Shear-Jashub hoiah caeh hoih;

4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

anih khaeah, acoehaih hoiah om duem ah; hmaikhue tacawt thingboeng hnetto ah kaom, Syria siangpahrang Rezin hoi Ramaliah capa hnik palungphuihaih to zii hmah loe, na palungthin doeh thazoksak hmah.

5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

Syria, Ephraim hoi Ramaliah capa loe nang amrosak hanah khokhan hoi boeh, nihnik mah,

6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.

Judah hae tuh si; prae to tapraek boih si loe, amzet o si, Tabel capa to nihcae ukkung siangpahrang ah suem si, tiah a thuih o.

7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!

Toe Angraeng Sithaw mah, To tiah om mak ai, to tiah angcoeng mak ai.

8 Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п'ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!

Syria prae ih lu loe Damaska ni, Rezin loe Damaska ih lu ah oh pongah, saning qui taruk pangato thung, Ephraim loe acaeng kami ah om mak ai, tamit o boih tih.

9 А голова Єфрему — Самарі́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“.

Ephraim ih lu loe Samaria, Samaria ih lu loe Ramaliah ih capa ah oh. Nang tang o haih ah, kacak ah nang doe o ai nahaeloe, nang doe o thai poe mak ai, tiah thuih.

10 I Господь далі говорив до Ахаза й казав:

Angraeng mah Ahaz khaeah lok thuih pae let,

11 „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“ (Sheol h7585)

kathuk koek ahmuen ah maw, to ai boeh loe kasang koek ahmuen ah maw, na Angraeng Sithaw khaeah angmathaih to hni ah, tiah a naa. (Sheol h7585)

12 А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“.

Toe Ahaz mah, Ka hnih mak ai, Angraeng to ka tanoek mak ai, tiah a naa.

13 І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого?

To naah Isaiah mah, Aw David imthung takoh, vaihi tahngai oh! Nangcae loe kaminawk thazoksak khue ai ah, ka bok ih ka Sithaw doeh tha na zok o sak han vop maw? tiah a naa.

14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім'я́ Йому: Еммануї́л.

To pongah Angraeng angmah roe nangcae hanah angmathaih to na paek tih; Khenah, tangla cuem maeto loe zokpom tih, anih mah capa maeto sah ueloe, anih to Immanuel, tiah ahminphui tih.

15 Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.

Anih loe kasae hmuen to pahnawt moe, kahoih hmuen to qoih thai hanah, panoekhaih to tawnh tih; anih loe kamkhawk maitaw tahnutui hoi khoitui to caa tih.

16 Бо поки пізна́є Та Дити́на, як зло відкида́ти та добро вибира́ти, буде поки́нена та земля, що ти лякаєшся перед двома́ царями її.“

Toe to nawkta mah kasae to pahnawt moe, kahoih hmuen qoihaih to panoek ai naah, na zit ih siangpahrang hnik mah uk ih prae to pahnawt sut ah om tih.

17 Спровадить Госпо́дь на тебе, і на наро́д твій, і на дім ба́тька твого дні, які не прихо́дили від дня відсту́плення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського.

Ephraim hoi Judah ampraekhaih ni hoi kamtong, Angraeng mah kaom vai ai hmuen to omsak tih; nang hoi nangmah ih kaminawk, nam pa imthung takohnawk to tuk hanah, Assyria siangpahrang to angzosak tih;

18 І станеться в день той, прива́бить Госпо́дь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу́, що в ассирійському кра́ї,

To na niah Angraeng mah, Izip prae kangthla koek vapuinawk taengah kaom taksaenawk hoi Assyria prae ih khoimiinawk to kawk tih.

19 і вони прилетя́ть, та уся́дуться всі по прова́ллях стрімки́х та по щі́линах ске́льних, і в усіх тернови́ннях, та на лу́ках усіх.

Taksaenawk hoi khoimiinawk loe angpoeng o ueloe, kami om ai ahmuen ah kaom azawn, cathaeng khaw, soekhringkungnawk hoi aqam kabuk thingnawk boih nuiah acuuk o tih.

20 Дня то́го ого́лить Господь немов бритвою, на́йнятою по тім боці ріки́, — царем асирійським, го́лову та воло́сся ніг, забере також бо́роду.

To na niah loe vapui yaeh ah kaom, Assyria siangpahrang to Angraeng mah sam aat kami ah thlai ueloe, anih mah nangcae ih sam, khokmuinawk hoi toektaboe muinawk to aat tih.

21 І бу́де дня то́го, що хто прогоду́є корівку та дві штуки худо́би дрібно́ї,

To na niah loe kami maeto mah maitaw talaa maeto hoi tuu hnetto pacah tih;

22 то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть, спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зоста́неться серед землі.

pop parai tahnutui to tacawtsak pongah, nihcae loe tahnutui kamkhawk to caa o tih; prae thung ih kanghmat kaminawk boih mah tahnutui kamkhawk hoi khoitui to caa o tih.

23 І бу́де дня то́го: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срі́бла, стане терни́ною та будяко́м!

To na niah loe phoisa sangto tacawthaih ahmuen hoi misurkung sangto ohhaih ahmuen kruekah, phroh kapring hoi soekhring ni om tih boeh.

24 Зо стрі́лами й з луком він бу́де ходи́ти туди́, бо стане терни́ною та будяко́м уся земля.

Prae thung boih ah phroh kapring hoi soekhring to koi boeh pongah, kaminawk loe kalii maw, palaa maw sin hoiah ni to ahmuen ah caeh o tih boeh.

25 А на всі го́ри, що за́ступом копано їх, ти не зі́йдеш туди, бо будеш боятись терни́ни й будя́ччя, — і стануться місцем вони, куди волів посила́тимуть, і топта́тимуть ві́вці його́.

Soekhring hoi kapring to zit o pongah, canghniah taoi hoi long takaeh moe, lawk sakhaih maesomnawk nuiah, mi doeh caeh o mak ai boeh; to ahmuen loe maitaw taenawk prathaih ahmuen hoi tuu taenawk paqaihhaih ahmuen ah ni om ving tih boeh, tiah thuih.