До євреїв 7
1 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей,
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
Которому и десятину отделил Авраам от всего, - во первых по знаменованию имени царь правды, а потом и царь Салима, то есть, царь мира,
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
Без отца, без матери, без родословия, не имеющий ни начала дней, ни конца жизни, уподобляясь Сыну Божию, пребывает священником навсегда.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Видите, как велик тот, которому и патриарх Авраам дал десятину из лучших добыч своих.
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
Получающие священство из сынов Левиных имеют заповедь - брать по закону десятину с народа, то есть, со своих братьев, хотя и сии произошли от чресл Авраамовых.
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
Но сей, не происходящий от рода их, получил десятину от Авраама и благословил имевшего обетования.
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
Без всякого же прекословия меньший благословляется большим.
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
И здесь десятины берут человеки смертные, а там имеющий о себе свидетельство, что он живет.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
И, так сказать, сам Левий, принимающий десятины, в лице Авраама дал десятину:
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
Ибо он был еще в чреслах отца, когда Мелхиседек встретил его.
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Итак, если бы совершенство достигалось посредством левитского священства, - и с ним сопряжен закон народа, - то какая бы еще нужда была восставать иному священнику по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона именоваться?
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
Потому что с переменой священства необходимо быть перемене закона.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
Ибо Тот, о Котором говорится сие, принадлежал к иному колену, из которого никто не приступал к жертвеннику;
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
Ибо известно, что Господь наш воссиял из колена Иудина, о котором Моисей ничего не сказал относительно священства.
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
И это еще яснее видно из того, что по подобию Мелхиседека восстает священник иной,
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
Который таков не по закону заповеди плотской, но по силе жизни непрестающей.
Ибо засвидетельствовано: “Ты священник вовек по чину Мелхиседека”. (aiōn g165)
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
Отменение же прежде бывшей заповеди бывает по причине ее немощи и бесполезности,
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
Ибо закон ничего не довел до совершенства; но вводится лучшая надежда, посредством которой мы приближаемся к Богу.
20 І поскільки воно не без клятви, —
И как сие не без клятвы, -
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
Ибо те были священниками без клятвы, а Сей с клятвою, потому что о Нем сказано: “клялся Господь и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека”, - (aiōn g165)
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
То лучшего завета поручителем соделался Иисус.
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Притом тех священников было много, потому что смерть не допускала пребывать одному;
А Сей, как пребывающий вечно, имеет и священство непреходящее, (aiōn g165)
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Посему и может всегда спасать приходящих чрез Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них.
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
Таков и должен быть у нас первосвященник: святый, непричастный злу, непорочный, отделенный от грешников и превознесенный выше небес,
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
Который не имеет нужды ежедневно, как те первосвященники, приносить жертвы сперва за свои грехи, потом за грехи народа; ибо Он совершил это однажды, принесши в жертву Себя Самого.
