Буття 44

1 І наказав він тому, що над домом його, говорячи: „Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.

约瑟吩咐家宰说：“把粮食装满这些人的口袋，尽着他们的驴所能驮的，又把各人的银子放在各人的口袋里，

2 А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його“. І зробив той за словом Йо́сиповим, яке він сказав був.

并将我的银杯和那少年人籴粮的银子一同装在他的口袋里。”家宰就照约瑟所说的话行了；

3 Розвиднилось рано вра́нці, і люди ці були́ відпущені, вони та їхні осли.

天一亮就打发那些人带着驴走了。

4 Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йо́сип сказав до того, що над домом його: „Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: „На́що ви заплатили злом за добро?

他们出城走了不远，约瑟对家宰说：“起来，追那些人去，追上了就对他们说：‘你们为什么以恶报善呢？

5 Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке “.

这不是我主人饮酒的杯吗？岂不是他占卜用的吗？你们这样行是作恶了。’”

6 І той їх догнав, і сказав їм ті слова.

家宰追上他们，将这些话对他们说了。

7 А вони відказали йому: „Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ.

他们回答说：“我主为什么说这样的话呢？你仆人断不能做这样的事。

8 Таж срібло́, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?

你看，我们从前在口袋里所见的银子，尚且从迦南地带来还你，我们怎能从你主人家里偷窃金银呢？

9 У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові“.

你仆人中无论在谁那里搜出来，就叫他死，我们也作我主的奴仆。”

10 А той відказав: „Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті“.

家宰说：“现在就照你们的话行吧！在谁那里搜出来，谁就作我的奴仆；其余的都没有罪。”

11 І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.

于是他们各人急忙把口袋卸在地上，各人打开口袋。

12 І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!

家宰就搜查，从年长的起到年幼的为止，那杯竟在便雅悯的口袋里搜出来。

13 І пороздирали вони свою одіж! І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.

他们就撕裂衣服，各人把驮子抬在驴上，回城去了。

14 І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, — а він ще був там. І попа́дали вони перед лицем його на землю.

犹大和他弟兄们来到约瑟的屋中，约瑟还在那里，他们就在他面前俯伏于地。

15 І сказав до них Йо́сип: „Що́ це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?“

约瑟对他们说：“你们做的是什么事呢？你们岂不知像我这样的人必能占卜吗？”

16 А Юда промовив: „Що́ ми скажемо панові моєму? Що́ будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша“.

犹大说：“我们对我主说什么呢？还有什么话可说呢？我们怎能自己表白出来呢？ 神已经查出仆人的罪孽了。我们与那在他手中搜出杯来的都是我主的奴仆。”

17 А Йо́сип відказав: „Дале́ке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, — він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька“.

约瑟说：“我断不能这样行！在谁的手中搜出杯来，谁就作我的奴仆；至于你们，可以平平安安地上你们父亲那里去。”

18 І приступив до нього Юда та й промовив: „О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.

犹大挨近他，说：“我主啊，求你容仆人说一句话给我主听，不要向仆人发烈怒，因为你如同法老一样。

19 Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: „Чи є в вас батько або брат?“

我主曾问仆人们说：‘你们有父亲有兄弟没有？’

20 І сказали ми до пана мого: „Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.

我们对我主说：‘我们有父亲，已经年老，还有他老年所生的一个小孩子。他哥哥死了，他母亲只撇下他一人，他父亲疼爱他。’

21 А ти був сказав своїм рабам: „Зведіть до мене його, і нехай я кину свої́м оком на нього“.

你对仆人说：‘把他带到我这里来，叫我亲眼看看他。’

22 І сказали ми до пана мого: „Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той “.

我们对我主说：‘童子不能离开他父亲，若是离开，他父亲必死。’

23 А ти сказав своїм рабам: „Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого“.

你对仆人说：‘你们的小兄弟若不与你们一同下来，你们就不得再见我的面。’

24 І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.

我们上到你仆人—我们父亲那里，就把我主的话告诉了他。

25 А батько наш сказав: „Верніться, купіть нам трохи їжі“.

我们的父亲说：‘你们再去给我籴些粮来。’

26 А ми відказали: „Не можемо зійти. Коли найменший наш брат буде з нами, то зійдемо ми, бо не можемо бачити лиця того мужа, якщо брат наш наймолодший не буде з нами“.

我们就说：‘我们不能下去。我们的小兄弟若和我们同往，我们就可以下去。因为，小兄弟若不与我们同往，我们必不得见那人的面。’

27 І сказав до нас раб твій, наш батько: „Ви знаєте, що двох була́ породила мені жінка моя.

你仆人—我父亲对我们说：‘你们知道我的妻子给我生了两个儿子。

28 Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він. І я не бачив його аж дотепе́р.

一个离开我出去了；我说他必是被撕碎了，直到如今我也没有见他。

29 А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу“. (Sheol h7585)

现在你们又要把这个带去离开我，倘若他遭害，那便是你们使我白发苍苍、悲悲惨惨地下阴间去了。’ (Sheol h7585)

30 А тепер, коли я прийду́ до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, — а душа його зв'язана з душею тією, —

我父亲的命与这童子的命相连。如今我回到你仆人—我父亲那里，若没有童子与我们同在，

31 То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу. (Sheol h7585)

我们的父亲见没有童子，他就必死。这便是我们使你仆人—我们的父亲白发苍苍、悲悲惨惨地下阴间去了。 (Sheol h7585)

32 Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу́ його до тебе, то згрішу перед батьком свої́м на всі дні!

因为仆人曾向我父亲为这童子作保，说：‘我若不带他回来交给父亲，我便在父亲面前永远担罪。’

33 А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!

现在求你容仆人住下，替这童子作我主的奴仆，叫童子和他哥哥们一同上去。

34 Бо як я прийду́ до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька“.

若童子不和我同去，我怎能上去见我父亲呢？恐怕我看见灾祸临到我父亲身上。”