Буття 41
1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
过了两年，法老做梦，梦见自己站在河边，
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
有七只母牛从河里上来，又美好又肥壮，在芦荻中吃草。
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
随后又有七只母牛从河里上来，又丑陋又干瘦，与那七只母牛一同站在河边。
4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
这又丑陋又干瘦的七只母牛吃尽了那又美好又肥壮的七只母牛。法老就醒了。
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
他又睡着，第二回做梦，梦见一棵麦子长了七个穗子，又肥大又佳美，
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
随后又长了七个穗子，又细弱又被东风吹焦了。
7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
这细弱的穗子吞了那七个又肥大又饱满的穗子。法老醒了，不料是个梦。
8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
到了早晨，法老心里不安，就差人召了埃及所有的术士和博士来；法老就把所做的梦告诉他们，却没有人能给法老圆解。
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
那时酒政对法老说：“我今日想起我的罪来。
10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
从前法老恼怒臣仆，把我和膳长下在护卫长府内的监里。
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
我们二人同夜各做一梦，各梦都有讲解。
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
在那里同着我们有一个希伯来的少年人，是护卫长的仆人，我们告诉他，他就把我们的梦圆解，是按着各人的梦圆解的。
13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
后来正如他给我们圆解的成就了：我官复原职，膳长被挂起来了。”
14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
法老遂即差人去召约瑟，他们便急忙带他出监，他就剃头，刮脸，换衣裳，进到法老面前。
15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
法老对约瑟说：“我做了一梦，没有人能解；我听见人说，你听了梦就能解。”
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
约瑟回答法老说：“这不在乎我， 神必将平安的话回答法老。”
17 І сказав фараон до Йосипа: „ Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
法老对约瑟说：“我梦见我站在河边，
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
有七只母牛从河里上来，又肥壮又美好，在芦荻中吃草。
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
随后又有七只母牛上来，又软弱又丑陋又干瘦，在埃及遍地，我没有见过这样不好的。
20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
这又干瘦又丑陋的母牛吃尽了那以先的七只肥母牛，
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
吃了以后却看不出是吃了，那丑陋的样子仍旧和先前一样。我就醒了。
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
我又梦见一棵麦子，长了七个穗子，又饱满又佳美，
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
随后又长了七个穗子，枯槁细弱，被东风吹焦了。
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
这些细弱的穗子吞了那七个佳美的穗子。我将这梦告诉了术士，却没有人能给我解说。”
25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
约瑟对法老说：“法老的梦乃是一个。 神已将所要做的事指示法老了。
26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
七只好母牛是七年，七个好穗子也是七年；这梦乃是一个。
27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
那随后上来的七只又干瘦又丑陋的母牛是七年，那七个虚空、被东风吹焦的穗子也是七年，都是七个荒年。
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
这就是我对法老所说， 神已将所要做的事显明给法老了。
29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
埃及遍地必来七个大丰年，
30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
随后又要来七个荒年，甚至在埃及地都忘了先前的丰收，全地必被饥荒所灭。
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
因那以后的饥荒甚大，便不觉得先前的丰收了。
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
至于法老两回做梦，是因 神命定这事，而且必速速成就。
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
所以，法老当拣选一个有聪明有智慧的人，派他治理埃及地。
34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
法老当这样行，又派官员管理这地。当七个丰年的时候，征收埃及地的五分之一，
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
叫他们把将来丰年一切的粮食聚敛起来，积蓄五谷，收存在各城里做食物，归于法老的手下。
36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
所积蓄的粮食可以防备埃及地将来的七个荒年，免得这地被饥荒所灭。”
37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
法老和他一切臣仆都以这事为妙。
38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
法老对臣仆说：“像这样的人，有 神的灵在他里头，我们岂能找得着呢？”
39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
法老对约瑟说：“神既将这事都指示你，可见没有人像你这样有聪明有智慧。
40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
你可以掌管我的家；我的民都必听从你的话。惟独在宝座上我比你大。”
41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
法老又对约瑟说：“我派你治理埃及全地。”
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
法老就摘下手上打印的戒指，戴在约瑟的手上，给他穿上细麻衣，把金链戴在他的颈项上，
43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“І поставив його над усім єгипетським краєм.
又叫约瑟坐他的副车，喝道的在前呼叫说：“跪下。”这样，法老派他治理埃及全地。
44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
法老对约瑟说：“我是法老，在埃及全地，若没有你的命令，不许人擅自办事。”
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
法老赐名给约瑟，叫撒发那忒·巴内亚，又将安城的祭司波提非拉的女儿亚西纳给他为妻。约瑟就出去巡行埃及地。
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
约瑟见埃及王法老的时候年三十岁。他从法老面前出去，遍行埃及全地。
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
七个丰年之内，地的出产极丰极盛，
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
约瑟聚敛埃及地七个丰年一切的粮食，把粮食积存在各城里；各城周围田地的粮食都积存在本城里。
49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
约瑟积蓄五谷甚多，如同海边的沙，无法计算，因为谷不可胜数。
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
荒年未到以前，安城的祭司波提非拉的女儿亚西纳给约瑟生了两个儿子。
51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
约瑟给长子起名叫玛拿西，因为他说：“神使我忘了一切的困苦和我父的全家。”
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
他给次子起名叫以法莲，因为他说：“神使我在受苦的地方昌盛。”
53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
埃及地的七个丰年一完，
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
七个荒年就来了。正如约瑟所说的，各地都有饥荒；惟独埃及全地有粮食。
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
及至埃及全地有了饥荒，众民向法老哀求粮食，法老对他们说：“你们往约瑟那里去，凡他所说的，你们都要做。”
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
当时饥荒遍满天下，约瑟开了各处的仓，粜粮给埃及人；在埃及地饥荒甚大。
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
各地的人都往埃及去，到约瑟那里籴粮，因为天下的饥荒甚大。
