Буття 37
1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
雅各住在迦南地，就是他父亲寄居的地。
2 Оце о́повість про Якова. Йо́сип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йо́сип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
雅各的记略如下。 约瑟十七岁与他哥哥们一同牧羊。他是个童子，与他父亲的妾辟拉、悉帕的儿子们常在一处。约瑟将他哥哥们的恶行报给他们的父亲。
3 А Ізра́їль любив Йо́сипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання́.
以色列原来爱约瑟过于爱他的众子，因为约瑟是他年老生的；他给约瑟做了一件彩衣。
4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, — і знена́виділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
约瑟的哥哥们见父亲爱约瑟过于爱他们，就恨约瑟，不与他说和睦的话。
5 І снився був Йо́сипові сон, і він розпові́в своїм браттям, а вони ще збільшили нена́висть до нього.
约瑟做了一梦，告诉他哥哥们，他们就越发恨他。
6 І сказав він до них: „Послухайте но про той сон, що снився мені.
约瑟对他们说：“请听我所做的梦：
7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, — та й вклоняються снопові моєму“.
我们在田里捆禾稼，我的捆起来站着，你们的捆来围着我的捆下拜。”
8 І сказали йому його браття: „Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами?“І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
他的哥哥们回答说：“难道你真要作我们的王吗？难道你真要管辖我们吗？”他们就因为他的梦和他的话越发恨他。
9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: „Оце снився мені ще сон, — і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені“.
后来他又做了一梦，也告诉他的哥哥们说：“看哪，我又做了一梦，梦见太阳、月亮，与十一个星向我下拜。”
10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому ба́тько його, та й промовив до нього: „Що́ то за сон, що снився тобі? Чи справді при́йдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?“
约瑟将这梦告诉他父亲和他哥哥们，他父亲就责备他说：“你做的这是什么梦！难道我和你母亲、你弟兄果然要来俯伏在地，向你下拜吗？”
11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ята́в ці слова.
他哥哥们都嫉妒他，他父亲却把这话存在心里。
12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
约瑟的哥哥们往示剑去放他们父亲的羊。
13 І сказав Ізра́їль до Йо́сипа: „Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них!“А той відказав йому: „Ось я!“
以色列对约瑟说：“你哥哥们不是在示剑放羊吗？你来，我要打发你往他们那里去。”约瑟说：“我在这里。”
14 І сказав він до нього: „Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь“. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
以色列说：“你去看看你哥哥们平安不平安，群羊平安不平安，就回来报信给我”；于是打发他出希伯 谷，他就往示剑去了。
15 І знайшов його один чоловік, — а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: „Чого ти шукаєш?“
有人遇见他在田野走迷了路，就问他说：“你找什么？”
16 А той відказав: „Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?“
他说：“我找我的哥哥们，求你告诉我，他们在何处放羊。”
17 І сказав той чоловік: „Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну“. І пішов Йо́сип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
那人说：“他们已经走了，我听见他们说要往多坍去。”约瑟就去追赶他哥哥们，遇见他们在多坍。
18 А вони побачили його зда́лека, і поки він набли́зився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
他们远远地看见他，趁他还没有走到跟前，大家就同谋要害死他，
19 І сказали вони один о́дному: „Ось іде той сновидець!
彼此说：“你看！那做梦的来了。
20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами“.
来吧！我们将他杀了，丢在一个坑里，就说有恶兽把他吃了。我们且看他的梦将来怎么样。”
21 І почув це Руви́м, і визволив його з руки їхньої, і сказав: „Не губімо душі його!“
吕便听见了，要救他脱离他们的手，说：“我们不可害他的性命”；
22 І сказав до них Рувим: „Не проливайте крови, — киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки́ не кладіть на нього", щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
又说：“不可流他的血，可以把他丢在这野地的坑里，不可下手害他。”吕便的意思是要救他脱离他们的手，把他归还他的父亲。
23 І сталося, коли прийшов Йо́сип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
约瑟到了他哥哥们那里，他们就剥了他的外衣，就是他穿的那件彩衣，
24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, — не було в ній води.
把他丢在坑里；那坑是空的，里头没有水。
25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, — ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, — іде він спровадити це до Єгипту.
他们坐下吃饭，举目观看，见有一伙 米甸 的以实玛利人从基列来，用骆驼驮着香料、乳香、没药，要带下埃及去。
26 І сказав Юда до своїх братів: „Яка ко́ристь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо́ його кров?
犹大对众弟兄说：“我们杀我们的兄弟，藏了他的血有什么益处呢？
27 Давайте продамо його Ізма́їльтянам, — і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло“. І послухалися брати його.
我们不如将他卖给以实玛利人，不可下手害他；因为他是我们的兄弟，我们的骨肉。”众弟兄就听从了他。
28 І коли прохо́дили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йо́сипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
有些米甸的商人从那里经过，哥哥们就把约瑟从坑里拉上来，讲定二十舍客勒银子，把约瑟卖给以实玛利人。他们就把约瑟带到埃及去了。
29 А Рувим вернувся до ями, — аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...
吕便回到坑边，见约瑟不在坑里，就撕裂衣服，
30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: „Немає хло́пця! А я, —— куди я піду́?“
回到兄弟们那里，说：“童子没有了。我往哪里去才好呢？”
31 А вони взяли Йо́сипове вбрання́, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.
他们宰了一只公山羊，把约瑟的那件彩衣染了血，
32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: „Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання — твого сина воно, чи ні?“
打发人送到他们的父亲那里，说：“我们捡了这个；请认一认是你儿子的外衣不是？”
33 А він пізнав його та й сказав: „Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йо́сип!“
他认得，就说：“这是我儿子的外衣。有恶兽把他吃了，约瑟被撕碎了！撕碎了！”
34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув вере́тище на сте́гна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своє́му...
雅各便撕裂衣服，腰间围上麻布，为他儿子悲哀了多日。
35 І зачали всі сини його та всі дочки його потіша́ти його. Але він не міг утішитися, та й сказав: „У жало́бі зійду я до сина мого до шеолу“. І плакав за ним його ба́тько. (Sheol h7585)
他的儿女都起来安慰他，他却不肯受安慰，说：“我必悲哀着下阴间，到我儿子那里。”约瑟的父亲就为他哀哭。 (Sheol h7585)
36 А мідіяніти продали Йо́сипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царсько́ї сторожі.
米甸人带约瑟到埃及，把他卖给法老的内臣—护卫长波提乏。
