Екклезіяст 8

1 Хто, як той мудрий, і зна́чення речі хто знає? Розсвітлює мудрість люди́ни обличчя її, і суворість лиця її змінюється.

谁如智慧人呢？ 谁知道事情的解释呢？ 人的智慧使他的脸发光， 并使他脸上的暴气改变。

2 Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом.

我劝你遵守王的命令；既指 神起誓，理当如此。

3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,

不要急躁离开王的面前，不要固执行恶，因为他凡事都随自己的心意而行。

4 бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“

王的话本有权力，谁敢问他说“你做什么”呢？

5 Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.

凡遵守命令的，必不经历祸患；智慧人的心能辨明时候和定理。

6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній,

各样事务成就都有时候和定理，因为人的苦难重压在他身上。

7 бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть?

他不知道将来的事，因为将来如何，谁能告诉他呢？

8 Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність.

无人有权力掌管生命，将生命留住；也无人有权力掌管死期；这场争战，无人能免；邪恶也不能救那好行邪恶的人。

9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї.

这一切我都见过，也专心查考日光之下所做的一切事。有时这人管辖那人，令人受害。

10 І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й о це!

我见恶人埋葬，归入坟墓；又见行正直事的离开圣地，在城中被人忘记。这也是虚空。

11 Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́.

因为断定罪名不立刻施刑，所以世人满心作恶。

12 Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!

罪人虽然作恶百次，倒享长久的年日；然而我准知道，敬畏 神的，就是在他面前敬畏的人，终久必得福乐。

13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має!

恶人却不得福乐，也不得长久的年日；这年日好像影儿，因他不敬畏 神。

14 Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце!

世上有一件虚空的事，就是义人所遭遇的，反照恶人所行的；又有恶人所遭遇的，反照义人所行的。我说，这也是虚空。

15 І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй.

我就称赞快乐，原来人在日光之下，莫强如吃喝快乐；因为他在日光之下， 神赐他一生的年日，要从劳碌中，时常享受所得的。

16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима,

我专心求智慧，要看世上所做的事。（有昼夜不睡觉不合眼的。）

17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!

我就看明 神一切的作为，知道人查不出日光之下所做的事；任凭他费多少力寻查，都查不出来，就是智慧人虽想知道，也是查不出来。