Екклезіяст 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

名誉强如美好的膏油；人死的日子胜过人生的日子。

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

往遭丧的家去， 强如往宴乐的家去； 因为死是众人的结局， 活人也必将这事放在心上。

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

忧愁强如喜笑； 因为面带愁容，终必使心喜乐。

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

智慧人的心在遭丧之家； 愚昧人的心在快乐之家。

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

听智慧人的责备， 强如听愚昧人的歌唱。

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

愚昧人的笑声， 好像锅下烧荆棘的爆声； 这也是虚空。

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

勒索使智慧人变为愚妄； 贿赂能败坏人的慧心。

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

事情的终局强如事情的起头； 存心忍耐的，胜过居心骄傲的。

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

你不要心里急躁恼怒， 因为恼怒存在愚昧人的怀中。

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

不要说： 先前的日子强过如今的日子， 是什么缘故呢？ 你这样问，不是出于智慧。

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

智慧和产业并好， 而且见天日的人得智慧更为有益。

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

因为智慧护庇人， 好像银钱护庇人一样。 惟独智慧能保全智慧人的生命。 这就是知识的益处。

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

你要察看 神的作为； 因 神使为曲的，谁能变为直呢？

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

遇亨通的日子你当喜乐；遭患难的日子你当思想；因为 神使这两样并列，为的是叫人查不出身后有什么事。

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

有义人行义，反致灭亡；有恶人行恶，倒享长寿。这都是我在虚度之日中所见过的。

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

不要行义过分，也不要过于自逞智慧，何必自取败亡呢？

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

不要行恶过分，也不要为人愚昧，何必不到期而死呢？

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

你持守这个为美，那个也不要松手；因为敬畏 神的人，必从这两样出来。

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

智慧使有智慧的人比城中十个官长更有能力。

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

时常行善而不犯罪的义人，世上实在没有。

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

人所说的一切话，你不要放在心上，恐怕听见你的仆人咒诅你。

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

因为你心里知道，自己也曾屡次咒诅别人。

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!

我曾用智慧试验这一切事；我说，要得智慧，智慧却离我远。

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

万事之理，离我甚远，而且最深，谁能测透呢？

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

我转念，一心要知道，要考察，要寻求智慧和万事的理由；又要知道邪恶为愚昧，愚昧为狂妄。

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

我得知有等妇人比死还苦：她的心是网罗，手是锁链。凡蒙 神喜悦的人必能躲避她；有罪的人却被她缠住了。

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

传道者说：“看哪，一千男子中，我找到一个正直人，但众女子中，没有找到一个。”我将这事一一比较，要寻求其理，我心仍要寻找，却未曾找到。

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

我所找到的只有一件，就是 神造人原是正直，但他们寻出许多巧计。