< Екклезіяст 4 >

1 І знов я побачив всі у́тиски, що чинились під сонцем, — і сльоза́ ось ути́скуваних, та немає для них потіши́теля, і наси́лля з руки, що їх гно́блять, і немає для них потіши́теля.
我又转念,见日光之下所行的一切欺压。看哪,受欺压的流泪,且无人安慰;欺压他们的有势力,也无人安慰他们。
2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепе́р.
因此,我赞叹那早已死的死人,胜过那还活着的活人。
3 А краще від них від обох тій люди́ні, що досі іще не була́, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
并且我以为那未曾生的,就是未见过日光之下恶事的,比这两等人更强。
4 І я бачив ввесь труд та ввесь у́спіх учи́нку, виклика́є заздрість одно́го до о́дного, — і це все марно́та та ло́влення вітру!.
我又见人为一切的劳碌和各样灵巧的工作就被邻舍嫉妒。这也是虚空,也是捕风。
5 Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере́ своє тіло, —
愚昧人抱着手,吃自己的肉。
6 краща повна долоня споко́ю за повні дві жмені кло́поту та за ло́влення вітру!
满了一把,得享安静,强如满了两把,劳碌捕风。
7 І зно́ву я бачив марно́ту під сонцем:
我又转念,见日光之下有一件虚空的事:
8 Буває само́тній, і не має ніко́го він іншого, сина чи брата у ньо́го нема, та немає кінця всьому зуси́ллю його, і не наси́титься око багатством його, і він не пові́сть: „Та для кого дба́ю і позбавляю добра свою душу?“Марно́та й оце, і даремна робота воно.
有人孤单无二,无子无兄,竟劳碌不息,眼目也不以钱财为足。他说:“我劳劳碌碌,刻苦自己,不享福乐,到底是为谁呢?”这也是虚空,是极重的劳苦。
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
两个人总比一个人好,因为二人劳碌同得美好的果效。
10 і якби вони впали, піді́йме одне́ свого друга! Та горе одно́му, як він упаде́, й нема дру́гого, щоб підве́сти його.
若是跌倒,这人可以扶起他的同伴;若是孤身跌倒,没有别人扶起他来,这人就有祸了。
11 Також коли вдвох покладу́ться, то тепло їм буде, а я́к же зогрі́тись одно́му?
再者,二人同睡就都暖和,一人独睡怎能暖和呢?
12 А коли б хто напав на одно́го, то вдвох вони стануть на нього, — і нитка потрійна не скоро пірве́ться!
有人攻胜孤身一人,若有二人便能敌挡他;三股合成的绳子不容易折断。
13 Ліпший убогий та мудрий юна́к, аніж цар стари́й та нерозумний, що вже осторо́г не приймає,
贫穷而有智慧的少年人胜过年老不肯纳谏的愚昧王。
14 бо виходить юнак і з в'язни́ці, щоб зацарюва́ти, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
这人是从监牢中出来作王,在他国中,生来原是贫穷的。
15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього́ юнака́, — цього дру́гого, що став він на місце його.
我见日光之下一切行动的活人都随从那第二位,就是起来代替老王的少年人。
16 Немає кінця всьому лю́дові, всьо́му, що був перед ним, та й насту́пні не втішаться ним, — бо й це теж марно́та та ло́влення вітру!
他所治理的众人就是他的百姓,多得无数;在他后来的人尚且不喜悦他。这真是虚空,也是捕风。

< Екклезіяст 4 >