Дії 1
1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
Aw Theophila, hmaloe ah ka sak ih cabu pongah, Jesu mah sak ih hmuen hoi patuk amtonghaih kawng to,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.
patoeh han a qoih ih kaminawk khaeah, Kacai Muithla rang hoiah lok to paek moe, ranui bangah lakhaih ni pha ai karoek to a thuih pae ih lok to ka tarik boeh.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.
Anih loe patangkhang pacoengah, nihcae khaeah ni quipalito thung amtueng pae moe, Sithaw prae kawng to a thuih: anih loe hing, tiah nihcae khaeah paroeai hnuksakhaih hoiah amtuengsak:
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
Patoeh ih kaminawk hoi nawnto amkhueng o naah, ka thuih ih lok to na thaih o boeh, Pa Lokkamhaih to zing oh, Jerusalem hae caeh o taak hmah.
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
Johan loe tui hoiah ni tuinuemhaih to paek; toe nangcae loe akra ai ah Kacai Muithla hoiah tuinuemhaih to na hnu o tih, tiah a naa.
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
Nihcae mah nawnto amkhueng o naah, anih khaeah, Angraeng, vaihi Israel prae nang doetsak let han boeh maw? tiah a dueng o.
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
Anih mah nihcae khaeah, Pa mah a thacakhaih rang hoiah suek ih ani hoi atuenawk na panoek o han angai ai.
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
Toe nangcae nuiah Kacai Muithla angzoh pacoengah, thacakhaih to na hnu o tih: to naah Jerusalem, Judea prae hoi Samaria prae thung boih, long boenghaih ahmuen khoek to, Kai hnukung ah na om o tih, tiah a naa.
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
Hae loknawk a thuih pacoengah, nihcae mik hnukah, anih loe van ah lak tahang ah oh; anih loe nihcae mah hnu thai ai karoek to tamai nuiah caeh tahang.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,
Anih ranui bang caeh naah, nihcae mah boeng ai ah khet o tahang, khenah, kahni kanglung angkhuk kami hnetto, nihcae taengah angdoet pae;
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
nihnik mah, Kalili kaminawk, Tih pongah nang doet o moe, ranui bangah na khet o khing loe? Nangcae khae hoi van ah lak tahang ah kaom, nangcae mik hnukah Jesu van ah lak tahang baktih toengah, anih loe angzo let tih, tiah a naa.
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
To pacoengah loe nihcae mah Jerusalem hoi Sabbath nito caehhaih kangthla, Olive, tiah kawk ih mae hoiah Jerusalem ah amlaem o.
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
A phak o naah, Piter, Johan, Jakob hoi Andru, Philip hoi Thomas, Batholomu hoi Mathai, Alphaeus capa Jakob hoi Zealot, tiah kawk ih Simon, Jakob ih amnawk Juda cae loe im ranui ah dawh o tahang.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
Nongpatanawk, Jesu amno Meri, Anih ih amnawknawk boih loe poekhaih maeto hoiah lawkthuih o.
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
To na niah Piter loe (cumvaito pacoeng, pumphaeto) kamkhueng, a hnukbang kaminawk salakah angdoet moe, )
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
nawkamyanawk, Jesu naeh kaminawk loklam patuekkung, canghnii ah Kacai Muithla mah David ih pakha hoiah Juda kawng thuih ih hae Cabu lok loe akoep han oh.
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.
Anih loe aicae hoi nawnto kroek o moe, hae tok doeh a sak toeng, tiah a thuih.
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
Juda loe zaehaih atho hoiah long to qanh; anih loe lu bang hoiah long ah krak, a zok um ah tapok phawt pongah, tazae taqawnnawk doeh amsah boih.
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.
To tiah kaom hmuen to Jerusalem kaminawk boih mah panoek o; to pongah to long ahmuen loe a taengah kaom kaminawk ih lok hoiah Akeldama, tiah kawk o, athii hoi qan ih long, tiah thuih koehhaih ih ni.
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.
Saam Cabu thungah, Anih ohhaih ahmuen to pong sut nasoe loe, toah mi doeh om hmah nasoe: zaehoikung ah a ohhaih tok to kalah kami mah la nasoe, tiah tarik ih oh.
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
To pongah, Angraeng Jesu aicae salakah oh moe, tacawt naah, aicae hoi nawnto kaom toepsoep kami,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
aicae hoi nawnto Jesu angthawk lethaih hnukung ah oh hanah, Johan mah tuinuemhaih paek tangsuek nathuem hoi kamtong, Anih aicae khae hoi ranui bangah lak karoek to, aicae hoi nawnto kaom kami maeto tokpaek han oh, tiah a thuih.
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.
To pongah nihcae mah kami hnetto, Barsabas, tiah kawk ih Joseph (Justa, tiah doeh kawk o) hoi Mathia to qoih o.
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
To naah Angraeng, nangmah loe kaminawk ih palungthin to na panoek boih, zaehoikung ah ohhaih ahmuen hoiah Juda amtim ving pacoengah, anih zuengah oh moe, angmah ih ahmuen ah caeh pacoengah, patoeh ih kaminawk mah sak ih tok thungah athum hanah, hae kami hnik thungah na qoih ih kami to amtuengsak ah, tiah lawk a thuih o.
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.
To pacoengah nihcae mah taham khethaih phoisa to vah o; taham khethaih phoisa loe Mathia khaeah amtimh; to pongah anih to patoeh ih kami hathlai hnetto thungah athum o sak.
