Дії 2
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
Pentecost ni phak naah loe, nihcae boih ahmuen maeto ah poekhaih maeto hoiah oh o.
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
Poek ai pui ah thacak takhi baktiah van hoiah lok angzoh moe, nihcae anghnuthaih imthung to koi boih.
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
To naah kangqong hmai baktiah kaom, kangphae palai to nihcae khaeah amtueng pae moe, toah kaom kami maeto khae boih nuiah oh.
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
To naah nihcae boih Kacai Muithla hoi koi o moe, Muithla mah paek ih lok baktih toengah, nihcae mah kalah loknawk to apaeh o.
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
To naah van tlim ah kaom acaeng kaminawk boih thungah, sithaw kazom, Judahnawk Jerusalem ah oh o.
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
to tiah lok angzoh naah, pop parai kaminawk loe nawnto amkhueng o, nihcae mah apaeh ih lok to angmah ih lok baktih toengah thaih o pongah, dawnrai o.
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
Nihcae boih dawnrai o moe, poek anghmang o sut, Khenah, hae kaminawk loe Kalili lok na ai maw apaeh o boih?
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
Kawbangmaw aimacae ih lok baktih toengah, a thaih o boih halat?
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
Aicae loe Parthia, Media, Elam prae ah kaom kami; Mesopotamia, Judea, Kapadocia, Pontus hoi Asia,
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
Phrygia, Pamphylia, Izip hoi Libya prae Cyrene vangpui taeng ih kami; Rom ih angvinnawk, Judahnawk hoi Judah bokhaih thungah akun kaminawk,
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
Crete hoi Arab kami ah a oh o, toe Sithaw mah sak ih dawnrai hmuen to aimacae ih lok baktih toengah a thaih o, tiah nihcae mah maeto hoi maeto thuih o.
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
Nihcae boih dawnrai o moe, poek anghmang o sut, hae hmuen loe tih thuih koehhaih ih maw vai? tiah maeto hoi maeto angdueng o.
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
To naah kalah kaminawk mah, Hae kaminawk loe kangtha misurtui ni zok koiah naek o, tiah pahnui o thuih.
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
Toe Piter loe kami hatlaito hoi nawnto angdoet moe, nihcae khaeah, Judah kami hoi Jerusalem ah kaom kaminawk, hae hae panoek oh, ka thuih ih loknawk hae tahngai oh, tiah tha hoi lok a thuih:
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
na poek o ih baktiah, hae kaminawk loe mu paquih o ai, vaihi loe akhawn bang atue thumto ni oh vop.
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:
Hae loe tahmaa Joel mah,
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
Hnukkhuem niah loe, Sithaw mah, kaminawk boih nuiah Ka Muithla to ka kraih han, na capa hoi canunawk mah lok to taphong o tih, nangcae ih thendoengnawk mah hnuksakhaih to hnu o ueloe, mitongnawk mah amang to sah o tih:
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
to na niah loe ka tamna nongpa hoi nongpatanawk nuiah Ka Muithla to ka kraih han; nihcae mah lok to taphong o tih:
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
van ranui ah dawnrai hmuen to kam tuengsak moe, long tlim ah athii, hmai hoi hmaikhuenawk to angmathaih ah kam tuengsak han:
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
lensawk moe, dawnrai koi kaom Angraeng ih ni pha ai naah, Ni to khoving ah angcoeng ueloe, khrah to athii ah angcoeng tih:
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
to naah mi kawbaktih doeh Angraeng ih ahmin kawk kami loe pahlonghaih hnu tih, tiah thuih ih lok to oh.
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
Israel kaminawk, hae loknawk hae tahngai oh; Sithaw mah Nazareth Jesu nangcae khaeah patoeh pongah, Anih rang hoiah Sithaw mah dawnrai hmuen, anghmang thok hmuen hoi angmathaih hmuennawk to ang sak pae o boeh, tito na panoek o:
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
Sithaw mah panoek coek moe, khokhan tangcae baktih toengah, Anih to na naeh o moe, kami zae ban hoiah thinglam pongah takhing pacoeng ah, na hum o:
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
toe Anih loe Sithaw mah duekhaih thung hoiah loihsak moe, hing hanah pathawk let boeh: duekhaih mah Anih to patawn caeng thai ai.
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
David mah Anih kawng to, Ka hmaa ah Angraeng to ka hnuk toepsoep, ka bantang bangah anih to oh pongah, ka tasoeh mak ai:
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
to pongah ka palung loe anghoe moe, ka palai mah kawnhaih to tawnh; ka takpum doeh oephaih hoiah om tih:
ka hinghaih pakhra hell thungah Nang caehtaak mak ai, nangmah ih kaciim kami to na qongsak mak ai. (Hadēs g86)
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
Hinghaih loklam to nang panoeksak; Na hmaa ah anghoehaih hoiah nang koisak tih, tiah thuih.
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
Nawkamyanawk, aicae ampa David loe duek moe, aphum o boeh, tito kamnoek ah thuih han ka koeh, anih ih taprong loe vaihni ni khoek to aicae khaeah oh.
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
Toe David loe tahmaa ah oh pongah, taksa ah oh baktih toengah, anih ih angraeng tangkhang nuiah anghnutsak hanah, angmah ih acaeng thung hoiah, Anih mah Kri to pathawk tih, tiah Sithaw mah David khaeah lokkamhaih sak boeh, tito anih mah panoek.
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. (Hadēs g86)
David mah hae tiah kaom han koi hmuen to panoek coek boeh pongah, a hinghaih Pakhra loe hell thungah caehtaak mak ai, a takpum doeh qong mak ai, tiah Kri angthawk lethaih kawng to a thuih. (Hadēs g86)
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
Aicae loe Sithaw mah Jesu pathawk let boeh, tiah hnukung ah oh o.
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Anih loe pakoehhaih hoiah Sithaw bantang bangah oh moe, Ampa mah lokkamhaih Kacai Muithla to hnuk boeh pongah, anih mah paek ih hae hmuen hae vaihi na hnuk o moe, na thaih o boeh.
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
David loe van ah daw tahang ai: toe anih mah, Angraeng mah kai ih Angraeng khaeah, na misanawk to na khokkoenghaih ahmuen ah ka sah ai karoek to, ka bantang bangah anghnu ah, tiah a naa, tiah thuih.
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
To pongah Israel imthung takoh boih mah hae hae kahoihah panoek o nasoe, thinglam pongah na takhing o ih, Jesu loe Sithaw mah Angraeng hoi Kri ah ohsak boeh, tiah a naa.
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
Nihcae mah to lok to thaih o naah, nihcae ih palung to thunh pae pongah, Piter hoi patoeh ih kaminawk khaeah, Kaminawk hoi nawkamyanawk, Kawbangmaw ka tih o han boeh? tiah lok a dueng o.
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
Piter mah nihcae khaeah, Zaehaih dawnpakhuem oh loe, zae tahmenhaih hnuk hanah, Jesu Kri ih ahmin hoiah tuinuem o boih ah, Kacai Muithla ih tangqum to na hnu o tih.
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
Lokkamhaih loe nangmacae han ih, na caanawk han ih, kangthla ah kaom kaminawk hoi aicae Angraeng Sithaw mah kawk hanah kaom kaminawk boih han ih ni, tiah a naa.
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
Hae lam amkhraeng kaminawk thung hoiah nangmacae hoi nangmacae amhlong oh, tiah anih mah kalah paroeai thapaekhaih loknawk to thuih pae.
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Oephaih hoiah anih ih lok talawk kaminawk loe tuinuemhaih to hnuk o, to na niah tang kaminawk sangthumto nihcae khaeah angpaek o.
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
Nihcae loe patoeh ih kaminawk mah patuk ih loknawk to kacakah patawnh o, maeto hoi maeto angkomhaih tawnh o pacoengah, takaw a aeh hoi lawkthuihaih doeh kapet ai ah sak o.
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
Hinghaih tawn kami boih mah zithaih to tawnh o: patoeh ih kaminawk mah paroeai dawnrai koi kaom hmuen hoi angmathaihnawk to sak o.
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
Tanghaih tawn kaminawk boih nawnto oh o moe, a tawnh o ih hmuennawk boih nawnto patoh o;
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
a tawnh o ih hmuennawk to zawh o moe, angtoenghaih baktiah kaminawk boih hanah pazet o.
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
Nihcae loe nithokkruek tempul thungah poek amhonghaih hoiah oh o, im maeto pacoeng maeto takaw a aeh o moe, kawnhaih palungthin hoiah a caak o,
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
Sithaw to pakoeh o moe, kaminawk boih koehhaih baktih toengah khosak o. Sithaw mah nithokkruek kricabu thungah pahlonghaih hnu kaminawk to pungsak.
