Дії 22

1 „Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“

Kebmibo kange tebmibo, kom nuwa kaka batiyo wo ma ka ti kumeneu.

2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:

La kambo nubo mwerume nuwa Bulus yici kero ki nyi Ibraniyanci ri, la cin tam cinen, con toki.

3 „Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.

Min Ba Ibraniya ci bo Tarcus wo cili kili, kiya, la ma ma kiye kako fou mor cinanloro wo naar Gamaniel. Min fiya mwerum kambo ken dor bwangka mor bifumer tebbebo. min wiki ker bwangka kwamak, nawo gwam kumen ko nyo duweneu.

4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,

Min ne dotange ki nure wo yaken ciko bwar, bwaka kange tunka lokuka, nabarub kange natub.

5 як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.

Kambo wabe durko kange nubo durko a ne warketiye. Min yo mulang ka cinen dor kebbebo Dimascus, nan bwauci na bou ciko wursalima.

6 І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

La ki cin kakuke can nawofilanko dur lo kwama yoten nefilang ti.

7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

La man yarken bitine, la man nuwa diro yiye, Shawulu, Shawulu, ye bwi mwa neye dotangetiye?

8 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.

La man kari, “we mo Teluwe? la con yiye, co Yesu nazaret, wo mo ne dotange tiyeu.

9 А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

Nubo kange meu tom filanko, la ci nyombo dir nii woro yiye kereu.

10 А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.

la min meco ye ma matiye Teluwe/ teluwse yiye kweni do ken mor Dimascus.

11 А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.

La mani ma toti wori filanko wo yem nuwe miu. La nubo wari kange meu tamen kang ko ya kiye Dimascus.

12 А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

Wi ma nii dendo Anaiya, nii cwa tai kwama tifiye wer funer nii ken wo Ibraniyawa dam wiyeu gwam tok coti.

13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“І я хвилі тієї побачив його.

Con bou minen, tii minen, la con man to co.

14 І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

La con yiye, kwama wo tebbebo ciyeu coknen na mo nyumom diker co cuitiyeu. Na tom nubo cak-cak, na nuwam diro ceruti nyiceu.

15 Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!

wori mwan yikan nii warke ce nubo nin gwam ki dike mwa toweu kange wo mo nuwau.

16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“

Na weu ye bwi mo ning tang tiye?

17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,

Kambo ma yilaken wursalima la ma kwob diloti mor kuu waberi, la man yo dukum.

18 і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.

Min to yi teti kwer wolum na dobum wursalima can candowu, wori mani cia ciya warker mwe dor minreti.

19 А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

La man toki Teluwe, ciki bwici nyumom kuwo man kurangi, man buk nubo buro ne bilenker dor mwerue mor bi kur wabero gwam.

20 А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.

kambo bwiyale ni warke mweu Istifanus coreu, ma tim wi mati ciyai ma con kulen nubo buro do twalceu.

21 Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“

La con yiye, ya wori man toum nen kutanfiye nubo kumtacile wiyeu.

22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“

Cin cuwa tuu cinen lamna wo. la cin kung dir ciyero citi toki, atwalum wang nubeko wo dor bitiner la kebo dong-dong ca dam wi.

23 І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,

Kambo ci kwabang diroti, ci mobang kuleng ciroti kange kung ka kwerek.

24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.

Nii dur nob kwenibou, toki a dom ki Bulus fiye nangen nob kwenebo. La con toki a me coti ki mallika balyakye, wori co ki bwici na co nyumom ye bwi ci kwabnag dirtikercere.

25 І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“

Kambo ci bwam co dii ki dukkari, Bulus yini bi kwane wo tim cinen, yori kabo werfun na tom nii wo barome wuro bulanko tacobeu?

26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“

La kambo nii bikwaneu nuwa weri, la con yaken ni dur nob kwenebo nen yico ki “ye ko do ma ka tiye?” la nii wo Romaneu.

27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“А він: „Так!“відказав.

La ni dur nob kwenebo bou la meci yiye mon Romanka bulus ciyaco, ki “Ong”.

28 Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“

Nii dur nob kwenebo yi coki, kiyemero ducce matiyen yim bwebitineme. La Bulus yico, ci bou ye bwe roma.

29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.

La nubo buro a meco kerti yeu dubangum co dang jang nii dur nob kwenebo cwam tai ken, kambo co nuwa Bulus bwe Ramon di, wori con bwam co di.

30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

Celfiniceri nii dur nob kwenebo cuiti na co nyumom bilenker dor dike yafudawa fi Bulus ti cikeu. La con kwim bwaka cko la con yi liya wabeu kange nob dir loro gwam na cin mwerkangi. la con yirau ki abulus yoken co tiber ciyer.