Дії 21
1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.
kambo nya yalkang kange ciyeri nyon doken mor nabire mwenge nyon ta nure cinanlor koceu. Celfini la nyon lam Rodusa, wi la nyon yaken cinan loro Batara.
2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.
Kambo nyo fiya nabire mwenge yab ken ti Phoenicia, la nyon doken.
3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.
Kambo nyon tou kibru tiyeu, nyon dubom kan ko mokenyeu, nyon mer dor Suriya, nyo yira cinan lorp Taya, wori nabire mwenge a cer kulen cero wi.
4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.
Kambo nyo fiya bibei tomange, la nyo yiwi kume niber, la bibei tomange yii Bulus, ki yuwa tangbe yare wursalima.
5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.
Bwiko kumetinen nyon yoten kang yam nyon bo min. gwam ciye kange natub ci bo kange bibeiyo lociyeu cin yo nyo bwim cinan lor. Co la nya cung cungi kong caji nyo kwob dilo.
6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
Nya ne kang na cungme kange ci. La nyon doken nabire mwenge, ci kange natub cibo cin yilaken lo.
7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.
Kambo nyo dim yim nyembo taya di nyon lam talamaya. La wi, nyo yar kan kange kebnyebo nya da kume win kange ci.
8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.
Celfini nyon kweni nyon cuu kaisariya. nyo donken lo Philip be nine fulen ker tiye, win mor nobe nibereu, nyon yii kange co.
9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.
La nii wo wiki bibeyo na'ar, bibutob wo tok ker dukumer tiyeu.
10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.
Kambo nyo yii wi kumeni biduwareri, kange nii dukume bou mor Yahudawa den cero Agabus.
11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...
Bou nyi nen tuu dak Bulus ko, la bwam nace kange kange ceko, la co toki, yuwa tangbe kwamako toki, nyo Yahudawa a bwa nii dakkewo tiye, la ci an neken cho kang nob kumtacile.
12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
Kambo nya nuwa dikero buro di, nyo kange nubo yim wiyeu ken Bulus a yare wursalima.
13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!
La Bulus yici, ye kom matiye, ko ci wuyeti kom kimen bikwan nertiye? La min ciya kebo ka bwaka, la nan bwiyam wursalima, ki den “Teluwe” Yesu.
14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“
Kambo Bulus mani a ciyatiyeri, nyon dubom ci ka wiyeko, la nyon toki, dike Teluwe cuitiye a ma nyo.
15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.
Kambo kumeni wo nyon tu cuayelyeu, nyon kwiker wursalima.
16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Kangem bibei tomange kaisariya cin bou kange nii ci choti ki Mnason, nii kubru, ni yuloka kabo, wuri nya yiiti kange ceu.
17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.
Kambo nya lam wursalima di, kebyebo nyo ki fuwor nerer.
18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.
Celfini ceri, Bulus ya kange nyo fintano Bitrus wiyeu, nubo durco wi gwam.
19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.
Kambo cha yarum ciyeri, la con yii ki winti dike kwama mani mor nubo yim kumtacileu, ki nangen cero.
20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!
Kambo ci nuwa di cin duktang kwama la cin yii co mon to yii be mbo bikaten kilam wo ne bilenker kange Yesu mor Yafudawa, na cin bwangten werfunero.
21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.
La cin yii dor mwer, mo merang yahudaa yim tiber nob kumtacileu ci cutang ker Musa ro wi, la mun yi ci abiyetende lar bibeyero, ci a bwangten de dambo carko.
22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
Ye bama tiye? bicom ci an nuwa mon bou.
23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.
Na cori ma dike nyo yi nentiyeu, nubo na'ar wi yinen wo tum nure.
24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.
Yaken kange nubo buro na nirum dor mwero kange ci na ya cinen dike a ta'a tiyeu, na ci carum dor cero. La nubo gwam an nyimom kero ci tok ti dor mwerue cierke. Ci an nyumom mon nii mo bwangten werfuner tiye.
25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.
Dor nubo kumtacileu buro ne bilenkereu, nyon mulang cinen, nyon yici kero ki nyial, cia cokum dor cero, ki kulen do ci wab fulen do wiyeu. kange bwiyale, kange dike kwamiye, kange burotum.
26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.
la Bulus tuu nubo, celfini con nirum dor cero kange ci, la cin yaken kuu wabe, na co yici dii ka kume nirka ciyeko. Co diye neka luma ko a ne ci tieyu.
27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,
Kambo kumeni niber kiyan dimeu, Yhudawa buro Asiya to Bulus ku wabe, la cin bol nubo mwerkangum meu na tamco.
28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“
Ci kwabang diroti nubo Israila ki tikang nyo won co nii wo merang nubo minti fiye gwammeu, dike ma kiyeti kange nubeu. werfuner, kange fiye wuro kebo kawo, la con bou ki Helenawa mor kuu wabe, la con yayamfiye cakcake wo.
29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
wori cin to Bulus wi kange Tarifima kange Bulus mor cinan lor ci kwati ki neer kange con bou ciko mor kuu wabe.
30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.
La cinan loro a yilam ki dike, la nubo cwakang wari ya cin tam Bulus. cin kuuken co kuu wabe kale, la cin mangang yilokoti.
31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єфусалим збунтувався!
Kambo ci cuiti na ci twalum ceri, fulen kwi lam niin dur nob kwenebo yico wursalima nubo cua tai ki kwalkanka ke.
32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
La Con tuu nenkwanebo kange nob bikwanebo cin cuu yiranken fiye nubo wiyeu. Kambo nubo to ni dur kwenebori, la cin dubom buka Bulus ce ko.
33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?
La nii dur nob kwenebo yan lam tau Bulus, ki kom bwanco ki dukako yob. la cin me co ye mwa mane.
34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.
Kangem mor nubo mwerumeu, tok keroti ki dimen. kambo nii durko kwenebo mani nyom bilenker tiyeri, la con toki ki a yaken ki Bulus fiye nangene.
35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,
Kambo ci lam kwikari nob kwenebo tum co ker kwalkikwalki.
36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“
La nubo ducce bwangten kwabang tiki dir a twalum co.
37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?
Kambo Bulus darom na lam fiye nangeneri con yi nii dur cero ki man fiya nure nan yii nen ker ka? nii dur ko me co, moki tokum ki Helenaciya ka?
38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“
Mwa kebo bwe masare wo kuma cum bwiye mo ter mwer kanka duwek nobek, mo tu nubo bikate na'ar mwa cuu ciko kiya?
39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“
La Bulus ki min BaIsraile cinan loro Tarsus mor Cilicia min bwe bitine cinan loro dur. Ciyamen nan tokker kange nubowo.
40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:
Kambo nii dur ko neco nure di, Bulus kenti dor fiye fuwa naa kung ken kang ceko dii wo nung ti cia kumangumeu, kambo fiye tam cineri, Bulus yi ci kero ki Ibraniyanci.
