Дії 18
1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.
Bu ixlardin keyin, Pawlus Afina xǝⱨiridin ayrilip Korint xǝⱨirigǝ bardi.
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
U u yǝrdǝ Pontus ɵlkisidǝ tuƣulƣan Akwila isimlik bir Yǝⱨudiy bilǝn uning ayali Priskillani uqratti. Ular [Rim] [imperatori] Klawdiyusning barliⱪ Yǝⱨudiylar Rim xǝⱨiridin qiⱪip ketixi kerǝk, degǝn yarliⱪi sǝwǝblik yeⱪinda Italiyǝdin kǝlgǝnidi. Pawlus ular bilǝn tonuxup,
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.
ular bilǝn kǝsipdax bolƣaqⱪa, billǝ turup ixlidi (qünki ular qedirqiliⱪ bilǝn xuƣullinatti).
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.
Ⱨǝrbir xabat künidǝ u Yǝⱨudiylarning sinagogiƣa kirip, Yǝⱨudiylar wǝ greklar bilǝn munazirilixip ularni [Hudaning sɵz-kalamiƣa] ⱪayil ⱪilixⱪa tirixatti.
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.
Biraⱪ Silas bilǝn Timotiy Makedoniyǝdin kǝlgǝndin keyin, Pawlus sɵz-kalamni yǝtküzüxkǝ aldiridi, jan kɵydürüp Yǝⱨudiylarƣa: — Əysa — Mǝsiⱨning Ɵzidur, dǝp guwaⱨliⱪ bǝrdi.
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.
Lekin, ular uningƣa ⱪarxi qiⱪip uni ⱨaⱪarǝtlidi. Buning bilǝn Pawlus pexini ⱪeⱪip, ularƣa: — Ɵz ⱪeninglar ɵz bexinglarƣa qüxsun! Mǝn buningƣa jawabkar ǝmǝsmǝn! Bügündin baxlap, mǝn [silǝrdin burulup] yat ǝlliklǝrgǝ barimǝn, — dedi.
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.
Buning bilǝn Pawlus ulardin ayrilip, Titiyus Yustus isimlik, Hudadin ⱪorⱪidiƣan bir kixining ɵyigǝ berip turdi. Uning ɵyi sinagogning yenida idi.
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.
Əmdi sinagogning qongi Krispus pütün ailisidikilǝr bilǝn Rǝbgǝ etiⱪad ⱪildi. Nurƣun Korintliⱪlarmu bu hǝwǝrni anglap, etiⱪad ⱪilip qɵmüldürüxni ⱪobul ⱪildi.
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,
Rǝb keqidǝ Pawlusⱪa bir ƣayibanǝ kɵrünüx arⱪiliⱪ wǝⱨiy yǝtküzüp uningƣa: — Ⱪorⱪma, süküt ⱪilmay sɵzlǝ,
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.
qünki Mǝn sǝn bilǝn billǝ. Ⱨeqkim sanga ⱪol selip zǝrǝr yǝtküzmǝydu, qünki Mening bu xǝⱨǝrdǝ nurƣun kixilirim bar, — dedi.
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.
Xuning bilǝn Pawlus u yǝrdǝ bir yil altǝ ay turup, u yǝrdiki kixilǝr arisida Hudaning sɵz-kalamini ɵgǝtti.
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,
Əmma Galliyo Ahaya ɵlkisining waliysi bolƣan waⱪtida, Yǝⱨudiylar birlixip Pawlusni tutup Galliyoning «soraⱪ tǝhti»ning aldiƣa apirip, uning üstidin: Bu adǝm kixilǝrni ⱪanunƣa hilap ⱨalda Hudaƣa ibadǝt ⱪilixⱪa ⱪayil ⱪiliwatidu! — dǝp xikayǝt ⱪildi.
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
Pawlus aƣzini aqay dǝp turuxiƣa, waliy Galliyo Yǝⱨudiylarƣa: — Dǝrwǝⱪǝ, i Yǝⱨudiylar, bu xikayitinglar birǝr naⱨǝⱪliⱪ yaki eƣir jinayǝt toƣrisida bolƣan bolsa, sǝwrqanliⱪ bilǝn silǝrgǝ ⱪulaⱪ salsam orunluⱪ bolatti.
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.
Biraⱪ bu ix [pǝⱪǝt] bǝzi nam-isimlar, sɵzlǝr wǝ ɵzünglarning [Tǝwrat] ⱪanuninglar üstidǝ talax-tartixlarƣa qetixliⱪ ikǝn, uni ɵzünglar bir tǝrǝp ⱪilinglar! Mǝn bundaⱪ ixlarƣa soraⱪqi bolmaymǝn! — dedi.
16 I прогнав їх від су́ду.
Xuning bilǝn u ularni soraⱪ tǝhti aldidin ⱨǝydǝp qiⱪardi.
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.
Halayiⱪ sinagogning qongi Sostenisni tutuwelip, soraⱪ tǝhtining aldida ⱪattiⱪ urƣili turdi. Biraⱪ [waliy] Galliyo bu ixlarning ⱨeqⱪaysisiƣa ⱪilqǝ pisǝnt ⱪilmidi.
18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.
Pawlus Korint xǝⱨiridǝ yǝnǝ kɵp künlǝrni ɵtküzgǝndin keyin, ⱪerindaxlar bilǝn hoxlixip, Priskilla wǝ Akwilalarning ⱨǝmraⱨliⱪida kemigǝ olturup, Suriyǝgǝ ⱪarap kǝtti. [Yolƣa qiⱪixtin ilgiri] u Kǝnⱪriya xǝⱨiridǝ Hudaƣa iqkǝn bir ⱪǝsimidin qaqlirini qüxürüwǝtkǝnidi.
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.
Ular Əfǝsus xǝⱨirigǝ barƣandin keyin, u Priskilla wǝ Akwilani ⱪaldurup ⱪoyup ɵzi [xu yǝrdiki] sinagogⱪa kirip, Yǝⱨudiylar bilǝn munazirilǝxti.
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
Ular uni uzunraⱪ turuxⱪa tǝlǝp ⱪiliwidi, u ⱪoxulmay,
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“І відплив із Ефе́су.
«Mǝn ⱪandaⱪla bolmisun kelǝr ⱨeytni Yerusalemda ɵtküzimǝn; andin Huda buyrusa, silǝrning yeninglarƣa yǝnǝ kelimǝn», — dǝp ular bilǝn hoxlixip, Əfǝsustin kemǝ bilǝn yolƣa qiⱪti.
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.
U Ⱪǝysǝriyǝ xǝⱨiridǝ kemidin qüxüp, [Yerusalemƣa] qiⱪip jamaǝt bilǝn ⱨal soraxⱪandin keyin, Antakya xǝⱨirigǝ qüxüp kǝtti.
23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
Antakyada bir mǝzgil turƣandin keyin, u yǝnǝ yolƣa qiⱪip Galatiya wǝ Frigiyǝ yurtlirini bir-birlǝp arilap, barƣanla yeridǝ barliⱪ muhlislarning etiⱪadini ⱪuwwǝtlidi.
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.
Bu arida, Iskǝndǝriyǝ xǝⱨiridǝ tuƣulƣan Apollos isimlik bir Yǝⱨudiy Əfǝsus xǝⱨirigǝ kǝldi. U natiⱪ adǝm bolup, muⱪǝddǝs yazmilardin helila qongⱪur sawati bar adǝm idi.
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
U Rǝbning yoli toƣruluⱪ tǝlim alƣan bolup, otluⱪ roⱨ bilǝn Əysa ⱨǝⱪⱪidǝ ǝynǝn sɵzlǝp tǝlim berǝtti. Biraⱪ uning hǝwiri pǝⱪǝt Yǝⱨya [pǝyƣǝmbǝr]ning yürgüzgǝn qɵmüldürüxi bilǝn qǝklinǝtti.
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.
U sinagogda yürǝklik sɵzlǝxkǝ baxlidi. Uni angliƣan Priskilla bilǝn Akwila uni ɵyigǝ elip berip, uningƣa Hudaning yolini tehimu tǝpsiliy qüxǝndürdi.
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,
Keyin, Apollos Ahaya ɵlkisigǝ barmaⱪqi bolƣanda, [Əfǝsusluⱪ] ⱪerindaxlar [Ahayadiki] muhlislarƣa hǝt yezip, ulardin Apollosni ⱪarxi elixni bǝkmu tǝlǝp ⱪildi. U xu yǝrgǝ berip, Hudaning meⱨir-xǝpⱪiti arⱪiliⱪ etiⱪad ⱪilƣanlarƣa ⱪoxulup, ularƣa zor yardǝmdǝ boldi.
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.
Qünki u hǝlⱪ-alǝm aldida Yǝⱨudiylar bilǝn munazirilixip, ularƣa küqlük rǝddiyǝ berip, muⱪǝddǝs yazmilarni xǝrⱨlixi bilǝn Mǝsiⱨning Əysa ikǝnlikini ispatlap bǝrdi.
