Дії 11
1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
Now the apostles and the brothers who were in Judea heard that the Gentiles had also received the word of God.
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
When Peter had come up to Jerusalem, those who were of the circumcision contended with him,
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
saying, “You went in to uncircumcised men and ate with them!”
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
But Peter began, and explained to them in order, saying,
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
“I was in the city of Joppa praying, and in a trance I saw a vision: a certain container descending, like it was a great sheet let down from heaven by four corners. It came as far as me.
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
When I had looked intently at it, I considered, and saw the four-footed animals of the earth, wild animals, creeping things, and birds of the sky.
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
I also heard a voice saying to me, ‘Rise, Peter, kill and eat!’
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
But I said, ‘Not so, Lord, for nothing unholy or unclean has ever entered into my mouth.’
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
But a voice answered me the second time out of heaven, ‘What God has cleansed, don’t you call unclean.’
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
This was done three times, and all were drawn up again into heaven.
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
Behold, immediately three men stood before the house where I was, having been sent from Caesarea to me.
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
The Spirit told me to go with them without discriminating. These six brothers also accompanied me, and we entered into the man’s house.
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
He told us how he had seen the angel standing in his house and saying to him, ‘Send to Joppa and get Simon, who is called Peter,
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
who will speak to you words by which you will be saved, you and all your house.’
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
As I began to speak, the Holy Spirit fell on them, even as on us at the beginning.
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
I remembered the word of the Lord, how he said, ‘John indeed baptized in water, but you will be baptized in the Holy Spirit.’
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
If then God gave to them the same gift as us when we believed in the Lord Jesus Christ, who was I, that I could withstand God?”
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
When they heard these things, they held their peace and glorified God, saying, “Then God has also granted to the Gentiles repentance to life!”
19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
They therefore who were scattered abroad by the oppression that arose about Stephen traveled as far as Phoenicia, Cyprus, and Antioch, speaking the word to no one except to Jews only.
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
But there were some of them, men of Cyprus and Cyrene, who, when they had come to Antioch, spoke to the Hellenists, preaching the Lord Jesus.
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
The hand of the Lord was with them, and a great number believed and turned to the Lord.
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
The report concerning them came to the ears of the assembly which was in Jerusalem. They sent out Barnabas to go as far as Antioch,
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
who, when he had come, and had seen the grace of God, was glad. He exhorted them all, that with purpose of heart they should remain near to the Lord.
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
For he was a good man, and full of the Holy Spirit and of faith, and many people were added to the Lord.
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
Barnabas went out to Tarsus to look for Saul.
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
When he had found him, he brought him to Antioch. For a whole year they were gathered together with the assembly, and taught many people. The disciples were first called Christians in Antioch.
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
Now in these days, prophets came down from Jerusalem to Antioch.
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
One of them named Agabus stood up and indicated by the Spirit that there should be a great famine all over the world, which also happened in the days of Claudius.
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
As any of the disciples had plenty, each determined to send relief to the brothers who lived in Judea;
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
which they also did, sending it to the elders by the hands of Barnabas and Saul.
