До римлян 10
1 Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
ʻE Kāinga, ko e holi ʻa hoku loto, mo ʻeku lotu ki he ʻOtua, koeʻuhi ko ʻIsileli, ke fakamoʻui ʻakinautolu.
2 Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
He ʻoku ou fakamoʻoni kiate kinautolu ʻoku ʻiate kinautolu ʻae fai feinga ki he ʻOtua, ka ʻoku ʻikai taau mo e poto.
3 Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.
He ko e meʻa ʻi heʻenau taʻeʻilo ki he fakatonuhiaʻi ʻe he ʻOtua, naʻa nau ʻalu fano ke fokotuʻumaʻu ʻae māʻoniʻoni ʻanautolu, kuo ʻikai ai ke fakavaivai ʻakinautolu ki he fakatonuhia mei he ʻOtua.
4 Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
He ko e fakahaohaoa ʻoe fono ʻa Kalaisi ki he fakatonuhia kiate kinautolu kotoa pē ʻoku tui.
5 Мойеей пише про праведність, що від закону; що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
He ʻoku fakahā ʻe Mōsese ʻae fakatonuhia ʻaia ʻoku ʻi he fono, “Ko e tangata ʻoku ne fai ʻae ngaahi meʻa ni, ʻe moʻui ai ia.”
6 А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серці твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу; )
Ka ko e fakatonuhia ʻoku ʻi he tui ʻoku lea ia, ʻo pehē, “ʻOua naʻa ke pehē ʻi ho loto, Ko hai te ne ʻalu hake ki he langi?” (Ko e pehē, ke ʻohifo ʻa Kalaisi: )
pe, “Ko hai te ne ʻalu hifo ki he loloto?” (Ko e pehē, ke ʻohake ʻa Kalaisi mei he mate.) (Abyssos g12)
8 А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
Ka ʻoku pehē ia ko e hā? “ʻOku ofi ʻae lea kiate koe, ʻi ho ngutu, pea ʻi ho loto:” ʻaia ko e lea ʻoe tui, ʻoku mau malangaʻaki;
9 щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
Koeʻuhi kapau te ke fakahā ʻaki ho ngutu ʻae ʻEiki ko Sisu, pea ke tui ʻi ho loto kuo fokotuʻu ia ʻe he ʻOtua mei he mate, ʻe fakamoʻui koe.
10 Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
He ʻoku tui ʻae tangata ʻaki ʻae loto ki he fakatonuhia; pea ʻoku fakahā ʻaki ʻae ngutu ʻae fakamoʻui.
11 Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
He ʻoku pehē ʻae tohi, “Ko ia ia ʻe tui kiate ia, ʻe ʻikai mā ia.”
12 Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.
He ʻoku ʻikai ha fai kehekehe ki he Siu mo e Kiliki: he ko e ʻEiki pe ko ia ʻoe kakai kotoa pē ʻoku mohu [angalelei ]ki he kakai kotoa pē ʻoku ui kiate ia.
13 Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
“He ko ia ia ʻe ui ki he huafa ʻoe ʻEiki, ʻe fakamoʻui ia.”
14 Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
Kae fēfē ʻenau ui kiate ia naʻe ʻikai te nau tui ki ai? Pea fēfē ʻenau tui kiate ia naʻe ʻikai te nau fanongo ki ai? Pea fēfē ʻenau fanongo taʻehataha ʻe malanga?
15 А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
Pea fēfē ʻenau malanga, ʻoka ʻikai fekau atu ʻakinautolu? ʻO hangē ko ia kuo tohi, “Hono ʻikai fakaʻofoʻofa ʻae vaʻe ʻokinautolu ʻoku malangaʻaki ʻae ongoongolelei ʻoe melino, pea ʻomi ʻae ongoongo fiefia ʻoe ngaahi meʻa lelei!”
16 Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
Ka kuo ʻikai te nau talangofua kotoa pē ki he ongoongolelei. He ʻoku pehē ʻe ʻIsaia, “ʻEiki, Ko hai kuo tui ki heʻemau ongoongoa?”
17 Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
Ko ia, ʻoku mei he fanongo ʻae tui, mo e fanongo mei he folofola ʻae ʻOtua.
18 Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
Ka ʻoku ou pehē, “ʻIkai kuo nau fanongo? ʻIo ko e moʻoni kuo aʻu atu ʻenau fakaongo ki he fonua kotoa pē, pea mo e nau lea ki he ngaahi ngataʻanga ʻo māmani.”
19 І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
Ka ʻoku ou pehē, ʻIkai naʻe ʻilo ʻe ʻIsileli? [He ]ʻoku fuofua lea ʻa Mōsese, “Te u fakafuaʻa ʻakimoutolu ʻaki ʻakinautolu ʻoku ʻikai ko ha kakai, pea te u fakaʻitaʻi ʻakimoutolu ʻaki ʻae puleʻanga vale.”
20 Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
Ka ʻoku lea mālohi lahi ʻa ʻIsaia ʻo pehē, “Kuo ʻiloʻi au ʻekinautolu naʻe ʻikai kumi kiate au; kuo fakahā au kiate kinautolu naʻe ʻikai fehuʻi kiate au.”
21 До Їзраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперетних.
Ka ʻoku pehē ʻene lea ki ʻIsileli, “Ko e ʻaho kātoa kuo u mafao atu hoku nima ki he kakai talangataʻa mo angatuʻu.”
