Від Матвія 26
1 І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх:
And it came to passe, when Iesus had finished all these sayings, he saide vnto his disciples,
2 Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
Ye know that after two dayes is ye Passeouer, and the Sonne of man shalbe deliuered to be crucified.
3 Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
Then assembled together the chiefe Priests, and the Scribes, and the Elders of ye people into the hall of the high Priest called Caiaphas:
4 і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
And consulted together that they might take Iesus by subtiltie, and kill him.
5 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
But they sayd, Not on the feast day, least any vprore be among the people.
6 Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
And when Iesus was in Bethania, in the house of Simon the leper,
7 приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
There came vnto him a woman, which had a boxe of very costly oyntment, and powred it on his head, as he sate at the table.
8 Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
And when his disciples sawe it, they had indignation, saying, What needed this waste?
9 Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
For this oyntment might haue bene solde for much, and bene giuen to the poore.
10 Зрозумівши ж Ісус, рече до них: що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
And Iesus knowing it, sayde vnto them, Why trouble yee the woman? for shee hath wrought a good woorke vpon me.
11 Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
For yee haue the poore alwayes with you, but me shall yee not haue alwaies.
12 Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
For in that shee powred this oyntment on my bodie, shee did it to burie me.
13 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
Verely I say vnto you, wheresoeuer this Gospel shall bee preached throughout all the worlde, there shall also this that shee hath done, be spoken of for a memoriall of her.
14 Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
Then one of the twelue, called Iudas Iscariot, went vnto the chiefe Priestes,
15 каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
And said, What will ye giue me, and I will deliuer him vnto you? and they appoynted vnto him thirtie pieces of siluer.
16 І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
And from that time, he sought opportunitie to betraie him.
17 У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
Nowe on the first day of the feast of vnleauened bread the disciples came to Iesus, saying vnto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eate the Passeouer?
18 Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
And he said, Goe yee into the citie to such a man, and say to him, The master saieth, My time is at hande: I will keepe the Passeouer at thine house with my disciples.
19 І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
And the disciples did as Iesus had giuen them charge, and made readie the Passeouer.
20 Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
So when the Euen was come, hee sate downe with the twelue.
21 І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
And as they did eate, he sayde, Verely I say vnto you, that one of you shall betraie me.
22 І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
And they were exceeding sorowfull, and began euery one of them to say vnto him, Is it I, Master?
23 Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
And hee answered and sayde, Hee that dippeth his hande with me in the dish, hee shall betraie me.
24 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
Surely the Sonne of man goeth his way, as it is written of him: but woe be to that man, by whom the Sonne of man is betrayed: it had bene good for that man, if hee had neuer bene borne.
25 Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
Then Iudas which betraied him, answered and sayde, Is it I, Master? He sayde vnto him, Thou hast sayd it.
26 Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
And as they did eate, Iesus tooke the bread, and when he had blessed, he brake it, and gaue it to the disciples, and sayd, Take, eate: this is my bodie.
27 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
Also he tooke the cuppe, and when he had giuen thankes, he gaue it them, saying, Drinke ye all of it.
28 се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
For this is my blood of the Newe Testament, that is shedde for many, for the remission of sinnes.
29 Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
I say vnto you, that I will not drinke henceforth of this fruit of the vine vntil that day, when I shall drinke it new with you in my Fathers kingdome.
30 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
And when they had sung a Psalme, they went out into the mount of Oliues.
31 Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.
Then saide Iesus vnto them, All yee shall be offended by me this night: for it is written, I wil smite the shepheard, and the sheepe of the flocke shalbe scattered.
32 По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
But after I am risen againe, I will go before you into Galile.
33 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
But Peter aunswered, and sayde vnto him, Though that al men should be offended by thee, yet will I neuer be offended.
34 Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Iesus sayde vnto him, Verely I say vnto thee, that this night, before the cocke crow, thou shalt denie me thrise.
35 Каже йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всі ученики казали.
Peter saide vnto him, Though I should die with thee, I will in no case denie thee. Likewise also sayd all the disciples.
36 Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
Then went Iesus with them into a place which is called Gethsemane, and said vnto his disciples, Sit ye here, while I goe, and pray yonder.
37 І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
And hee tooke vnto him Peter, and the two sonnes of Zebedeus, and began to waxe sorowfull, and grieuously troubled.
38 Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть тут, і не спїте зо мною.
Then sayde Iesus vnto them, My soule is very heauie, euen vnto the death: tarie yee here, and watch with me.
39 І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
So hee went a litle further, and fell on his face, and praied, saying, O my Father, if it be possible, let this cup passe from me: neuerthelesse, not as I will, but as thou wilt.
40 І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
After, hee came vnto the disciples, and founde them a sleepe, and sayde to Peter, What? coulde yee not watch with me one houre?
41 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
Watch, and praie, that yee enter not into tentation: the spirit in deede is readie, but the flesh is weake.
42 Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
Againe he went away the second time, and praied, saying, O my Father, if this cuppe can not passe away from mee, but that I must drinke it, thy will be done.
43 І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
And he came, and founde them a sleepe againe, for their eyes were heauie.
44 І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
So he left them and went away againe, and praied the third time, saying the same woordes.
45 Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
Then came he to his disciples, and said vnto them, Sleepe henceforth, and take your rest: behold, the houre is at hand, and the Sonne of man is giuen into the hands of sinners.
46 Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся зрадник мій.
Rise, let vs goe: beholde, hee is at hande that betraieth me.
47 Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
And while hee yet spake, loe Iudas, one of the twelue, came, and with him a great multitude with swordes and staues, from the high Priests and Elders of the people.
48 Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
Now he that betraied him, had giuen them a token, saying, Whomesoeuer I shall kisse, that is he, laie holde on him.
49 І, зараз приступивши до Ісуса, каже; Радуй ся, учителю; та й поцілував Його.
And forthwith he came to Iesus, and sayd, God saue thee, Master, and kissed him.
50 Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
Then Iesus sayde vnto him, Friende, wherefore art thou come? Then came they, and laide hands on Iesus, and tooke him.
51 І ось один з тих, що з Ісусом, простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
And behold, one of them which were with Iesus, stretched out his hand, and drewe his sworde, and strooke a seruaunt of the high Priest, and smote off his eare.
52 Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
Then sayde Iesus vnto him, Put vp thy sworde into his place: for all that take the sworde, shall perish with the sworde.
53 Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би мені більш дванайцяти легионів ангелів?
Either thinkest thou, that I can not now pray to my Father, and he will giue me moe then twelue legions of Angels?
54 Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись?
Howe then shoulde the Scriptures bee fulfilled, which say, that it must be so?
55 Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидів я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
The same houre sayde Iesus to the multitude, Ye be come out as it were against a thiefe, with swordes and staues to take mee: I sate daily teaching in the Temple among you, and yee tooke me not.
56 Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всі ученики, покинувши. Його, повтікали.
But all this was done, that the Scriptures of the Prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsooke him, and fled.
57 Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
And they tooke Iesus, and led him to Caiaphas the hie Priest, where the Scribes and the Elders were assembled.
58 Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
And Peter followed him a farre off vnto the hie Priestes hall, and went in, and sate with the seruants to see the ende.
59 Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити.
Nowe the chiefe Priestes and the Elders, and all the whole councill sought false witnesse against Iesus, to put him to death.
60 І не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісляж, приступивши два лжесьвідки
But they founde none, and though many false witnesses came, yet founde they none: but at the last came two false witnesses,
61 говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її.
And saide, This man saide, I can destroie the Temple of God, and build it in three daies.
62 І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
Then the chiefe Priest arose, and sayde to him, Answerest thou nothing? What is the matter that these men witnesse against thee?
63 Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
But Iesus helde his peace. Then the chiefe Priest answered, and saide to him, I charge thee sweare vnto vs by the liuing God, to tell vs, If thou be that Christ the Sonne of God, or no.
64 Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
Iesus saide to him, Thou hast saide it: neuerthelesse I say vnto you, hereafter shall ye see the Sonne of man, sitting at the right hande of the power of God, and come in the cloudes of the heauen.
65 Тоді архиєрей роздер одежу свого, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам, іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;
Then the hie Priest rent his clothes, saying, Hee hath blasphemed, what haue wee any more neede of witnesses? beholde: nowe yee haue heard his blasphemie.
66 як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
What thinke yee? They answered, and said, He is guiltie of death.
67 Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
Then spet they in his face, and buffeted him, and other smote him with roddes,
68 кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
Saying, Prophecie to vs, O Christ, Who is he that smote thee?
69 Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
Peter sate without in the hall, and a maide came to him, saying, Thou also wast with Iesus of Galile:
70 Він же відрік ся перед усіма, кажучи: Не знаю, що говориш.
But hee denied before them all, saying, I wote not what thou saiest.
71 Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
And when hee went out into the porche, another maide sawe him, and sayde vnto them that were there, This man was also with Iesus of Nazareth.
72 І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
And againe he denied with an othe, saying, I knowe not the man.
73 Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справді й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
So after a while, came vnto him they that stoode by, and sayde vnto Peter, Surely thou art also one of them: for euen thy speache bewraieth thee.
74 Тодї почав він проклинатись та, клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
Then began hee to curse himselfe, and to sweare, saying, I knowe not the man. And immediately the cocke crewe.
75 І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
Then Peter remembred the wordes of Iesus, which had sayde vnto him, Before the cocke crowe thou shalt denie me thrise. So he went out, and wept bitterly.
