Від Матвія 13
1 Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
The same day went Iesus out of the house, and sate by the sea side.
2 І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
And great multitudes resorted vnto him, so that he went into a ship, and sate downe: and the whole multitude stoode on the shore.
3 І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
Then he spake many things to them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sowe.
4 і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
And as he sowed, some fell by the way side, and the foules came and deuoured them vp.
5 Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
And some fell vpon stony grounde, where they had not much earth, and anon they sprong vp, because they had no depth of earth.
6 як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
And when the sunne was vp, they were parched, and for lacke of rooting, withered away.
7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
And some fell among thornes, and the thornes sprong vp, and choked them.
8 Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
Some againe fel in good ground, and brought forth fruite, one corne an hundreth folde, some sixtie folde, and another thirtie folde.
9 Хто мав уші слухати, нехай слухав.
He that hath eares to heare, let him heare.
10 І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
Then the disciples came, and said to him, Why speakest thou to them in parables?
11 Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
And he answered, and said vnto them, Because it is giuen vnto you, to know the secretes of the kingdome of heauen, but to the it is not giue.
12 Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;
For whosoeuer hath, to him shalbe giuen, and he shall haue abundance: but whosoeuer hath not, from him shalbe taken away, euen that he hath.
13 Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
Therefore speake I to them in parables, because they seeing, doe not see: and hearing, they heare not, neither vnderstand.
14 І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
So in them is fulfilled the prophecie of Esaias, which prophecie saieth, By hearing, ye shall heare, and shall not vnderstand, and seeing, ye shall see, and shall not perceiue.
15 Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
For this peoples heart is waxed fat, and their eares are dull of hearing, and with their eyes they haue winked, lest they should see with their eyes, and heare with their eares, and should vnderstand with their hearts, and should returne, that I might heale them.
16 Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.
But blessed are your eyes, for they see: and your eares, for they heare.
17 Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
For verely I say vnto you, that many Prophets, and righteous men haue desired to see those things which ye see, and haue not seene them, and to heare those things which ye heare, and haue not heard them.
18 Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
Heare ye therefore ye parable of ye sower.
19 Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.
Whensoeuer any man heareth the woorde of that kingdome, and vnderstandeth it not, that euil one commeth, and catcheth away that which was sowen in his heart: and this is he which hath receiued the seede by the way side.
20 А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
And hee that receiued seede in the stonie grounde, is he which heareth the woorde, and incontinently with ioy receiueth it,
21 тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
Yet hath he no roote in himselfe, and dureth but a season: for assoone as tribulation or persecution commeth because of the woorde, by and by he is offended.
22 А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. (aiōn g165)
And hee that receiued the seede among thornes, is hee that heareth the woorde: but the care of this worlde, and the deceitfulnesse of riches choke the word, and he is made vnfruitfull. (aiōn g165)
23 Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
But he that receiued the seede in the good ground, is he that heareth the worde, and vnderstandeth it, which also beareth fruite, and bringeth foorth, some an hundreth folde, some sixtie folde, and some thirtie folde.
24 Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насіннє на ниві своїй;
Another parable put hee foorth vnto them, saying, The kingdome of heauen is like vnto a man which sowed good seede in his fielde.
25 як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.
But while men slept, there came his enemie, and sowed tares among the wheat, and went his waie.
26 Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.
And when the blade was sprong vp, and brought forth fruite, then appeared the tares also.
27 І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
Then came the seruaunts of the housholder, and sayd vnto him, Master, sowedst not thou good seede in thy fielde? from whence then hath it tares?
28 Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
And hee said to them, Some enuious man hath done this. Then the seruants saide vnto him, Wilt thou then that we go and gather them vp?
29 Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
But he saide, Nay, lest while yee goe about to gather the tares, yee plucke vp also with them the wheat.
30 Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
Let both growe together vntill the haruest, and in time of haruest I will say to the reapers, Gather yee first the tares, and binde them in sheaues to burne them: but gather the wheate into my barne.
31 Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.
Another parable he put foorth vnto them, saying, The kingdome of heauen is like vnto a graine of mustard seede, which a man taketh and soweth in his fielde:
32 Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
Which in deede is the least of all seedes: but when it is growen, it is the greatest among herbes, and it is a tree, so that the birdes of heauen come and builde in the branches thereof.
33 Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.
Another parable spake hee to them, The kingdome of heauen is like vnto leauen, which a woman taketh and hideth in three pecks of meale, till all be leauened.
34 Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
All these thinges spake Iesus vnto the multitude in parables, and without parables spake he not to them,
35 щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
That it might be fulfilled, which was spoken by the Prophet, saying, I will open my mouth in parables, and will vtter the thinges which haue beene kept secrete from the foundation of the worlde.
36 Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
Then sent Iesus the multitude away, and went into the house. And his disciples came vnto him, saying, Declare vnto vs the parable of the tares of that fielde.
37 Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насіннє, се Син чоловічий;
Then answered he, and saide to them, He that soweth the good seede, is the Sonne of man.
38 а нива, се сьвіт; добре ж насіннє, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
And the field is the worlde, and the good seede are the children of the kingdome, and the tares are the children of that wicked one.
And the enemie that soweth them, is the deuill, and the haruest is the end of the worlde, and the reapers be the Angels. (aiōn g165)
40 Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: (aiōn g165)
As then the tares are gathered and burned in ye fire, so shall it be in the end of this world. (aiōn g165)
41 Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконнє,
The Sonne of man shall send forth his Angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them which doe iniquitie,
42 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
And shall cast them into a fornace of fire. There shalbe wailing and gnashing of teeth.
43 Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
Then shall the iust men shine as ye sunne in the kingdome of their Father. Hee that hath eares to heare, let him heare.
44 Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.
Againe, the kingdom of heauen is like vnto a treasure hid in ye field, which when a man hath found, he hideth it, and for ioy thereof departeth and selleth all that he hath, and buieth that field.
45 Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;
Againe, the kingdome of heauen is like to a marchant man, that seeketh good pearles,
46 і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
Who hauing found a pearle of great price, went and solde all that he had, and bought it.
47 Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
Againe, the kingdom of heauen is like vnto a drawe net cast into the sea, that gathereth of all kindes of things.
48 як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
Which, when it is full, men draw to lande, and sit and gather the good into vessels, and cast the bad away.
So shall it be at the end of the world. The Angels shall goe foorth, and seuer the bad from among the iust, (aiōn g165)
50 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
And shall cast them into a fornace of fire: there shalbe wailing, and gnashing of teeth.
51 І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
Iesus saide vnto them, Vnderstand yee all these things? They saide vnto him, Yea, Lord.
52 Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
Then sayd hee vnto them, Therefore euery Scribe which is taught vnto the kingdome of heauen, is like vnto an householder, which bringeth foorth out of his treasure things both newe and olde.
53 І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
And it came to passe, that when Iesus had ended these parables, he departed thence,
54 І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
And came into his owne countrey, and taught them in their Synagogue, so that they were astonied, and saide, Whence commeth this wisdome and great woorkes vnto this man?
55 Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
Is not this the carpenters sonne? Is not his mother called Marie, and his brethren Iames and Ioses, and Simon and Iudas?
56 хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
And are not his sisters all with vs? Whence then hath he all these things?
57 І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
And they were offended with him. Then Iesus said to them, A Prophet is not without honour, saue in his owne countrey, and in his owne house.
58 І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
And he did not many great woorkes there, for their vnbeliefes sake.
