Від Марка 7
1 І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
Alors les Pharisiens, et quelques Scribes qui étaient venus de Jérusalem, s'assemblèrent auprès de lui.
2 І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
Et ayant vu que quelques-uns de ses Disciples prenaient leur repas avec des mains souillées, c'est-à-dire, sans être lavées, ils les en blâmèrent.
3 (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
(Car les Pharisiens et tous les Juifs ne mangent point qu'ils ne lavent souvent leurs mains, retenant les traditions des anciens.
4 і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
Et étant de retour du marché, ils ne mangent point qu'ils ne se soient lavés. Il y a plusieurs autres observances dont ils se sont chargés, comme de laver les coupes, les pots, les vaisseaux d'airain, et les lits.)
5 Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
Sur cela les Pharisiens et les Scribes l'interrogèrent, en disant: pourquoi tes Disciples ne se conduisent-ils pas selon la tradition des Anciens, mais prennent leur repas sans se laver les mains?
6 Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Et il leur répondit, et leur dit: certainement Esaïe a bien prophétisé de vous, hypocrites, comme il est écrit: ce peuple m'honore des lèvres, mais leur cœur est bien éloigné de moi.
7 Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
Mais ils m'honorent en vain, enseignant des doctrines [qui ne sont que] des commandements d'hommes.
8 Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
Car en laissant le commandement de Dieu, vous retenez la tradition des hommes, [savoir] de laver les pots et les coupes, et vous faites beaucoup d'autres choses semblables.
9 І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
Il leur dit aussi: vous annulez bien le commandement de Dieu, afin de garder votre tradition.
10 Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.
Car Moïse a dit: honore ton père et ta mère; et, que celui qui maudira son père ou sa mère, meure de mort.
11 Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
Mais vous dites: si quelqu'un dit à son père ou à sa mère, le corban (c’est-à-dire le don) qui [sera fait] de par moi, viendra à ton profit, [il ne sera point coupable].
12 і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
Et vous ne lui permettez plus de rien faire pour son père ou pour sa mère.
13 обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
Anéantissant ainsi la parole de Dieu par votre tradition que vous avez établie; et vous faites [encore] plusieurs choses semblables.
14 І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
Puis ayant appelé toutes les troupes, il leur dit: écoutez-moi vous tous, et entendez.
15 Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
Il n'y a rien de ce qui est hors de l'homme, qui entrant au dedans de lui, puisse le souiller; mais les choses qui sortent de lui, ce sont celles qui souillent l'homme.
16 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
Si quelqu'un a des oreilles pour ouïr, qu'il entende.
17 І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
Puis quand il fut entré dans la maison, [s'étant retiré] d'avec les troupes, ses Disciples l'interrogèrent touchant cette similitude.
18 І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?
Et il leur dit: Et vous, êtes-vous donc aussi sans intelligence? ne comprenez-vous pas que tout ce qui entre de dehors dans l'homme ne peut point le souiller?
19 бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
Parce qu'il n'entre pas dans son cœur, mais dans l'estomac d'où ensuite cela est jeté dans le lieu secret, en purifiant ainsi [le corps] de toutes les viandes.
20 Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.
Mais il leur disait: ce qui sort de l'homme, c'est ce qui souille l'homme.
21 З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
Car du dedans, [c'est-à-dire] du cœur des hommes, sortent les mauvaises pensées, les adultères, les fornications, les meurtres,
22 злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
Les larcins, les mauvaises pratiques pour avoir le bien d'autrui, les méchancetés, la fraude, l'impudicité, le regard malin, les discours outrageux, la fierté, la folie.
23 все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
Tous ces maux sortent du dedans, et souillent l'homme.
24 І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
Puis partant de là, il s'en alla vers les frontières de Tyr et de Sidon; et étant entré dans une maison, il ne voulait pas que personne le sût; mais il ne put être caché.
25 Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому
Car une femme qui avait une petite fille possédée d'un esprit immonde, ayant ouï parler de lui, vint et se jeta à ses pieds;
26 Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
(Or cette femme était Grecque, Syro-Phénicienne de nation) et elle le pria qu'il chassât le démon hors de sa fille.
27 Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.
Mais Jésus lui dit: laisse premièrement rassasier les enfants; car il n'est pas raisonnable de prendre le pain des enfants, et de le jeter aux petits chiens.
28 Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.
Et elle lui répondit, et dit: cela est vrai, Seigneur! cependant les petits chiens mangent sous la table les miettes que les enfants laissent tomber.
29 І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
Alors il lui dit: à cause de cette parole va-t'en: le démon est sorti de ta fille.
30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
Quand elle s'en fut donc allée en sa maison, elle trouva que le démon était sorti, et que sa fille était couchée sur le lit.
31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
Puis [Jésus] étant encore parti des frontières de Tyr et de Sidon, il vint à la mer de Galilée par le milieu du pays de Décapolis.
32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
Et on lui amena un sourd qui avait la parole empêchée, et on le pria de poser les mains sur lui.
33 І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
Et [Jésus] l'ayant tiré à part, hors de la foule, lui mit les doigts dans les oreilles; et ayant craché, lui toucha la langue.
34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
Puis regardant vers le ciel, il soupira, et lui dit: Ephphatha, c'est-à-dire, Ouvre-toi.
35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
Et aussitôt ses oreilles s'ouvrirent, et le lien de sa langue se délia, et il parla aisément.
36 І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
Et [Jésus] leur commanda de ne [le] dire à personne; mais plus il le défendait, plus ils le publiaient.
37 І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.
Et ils en étaient extrêmement étonnés, disant: il a tout bien fait; il fait ouïr les sourds, et parler les muets.
