Від Марка 5
1 І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
Et ils arrivèrent au delà de la mer, dans le pays des Gadaréniens.
2 І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
Et quand il fut sorti de la nacelle, un homme qui avait un esprit immonde, [sortit] d'abord des sépulcres, et le vint rencontrer.
3 що домував між гробами, і навіть залїзами ніхто не міг його звязяти:
Cet homme faisait sa demeure dans les sépulcres, et personne ne le pouvait tenir lié, non pas même avec des chaînes.
4 часто бо заковувано його в кайдани й заліза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й ніхто його не здолїв угамувати.
Parce que souvent, quand il avait été lié de fers et de chaînes, il avait rompu les chaînes, et mis les fers en pièces, et personne ne le pouvait dompter.
5 І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
Et il était continuellement de nuit et de jour dans les montagnes, et dans les sépulcres, criant, et se frappant avec des pierres.
6 Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
Mais quand il eut vu Jésus de loin, il courut et se prosterna devant lui.
7 і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
Et criant à haute voix, il dit: qu'y a-t-il entre nous, Jésus, Fils du Dieu souverain? Je te conjure de la part de Dieu, de ne me tourmenter point.
8 (Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
Car [Jésus] lui disait: sors de cet homme, esprit immonde.
9 І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
Alors il lui demanda: comment te nommes-tu? Et il répondit, et dit: J'ai nom Légion; parce que nous sommes plusieurs.
10 І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
Et il le priait instamment qu'il ne les envoyât point hors de cette contrée.
11 Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
Or il y avait là vers les montagnes un grand troupeau de pourceaux qui paissait.
12 І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
Et tous ces démons le priaient, en disant: Envoie-nous dans les pourceaux, afin que nous entrions en eux; et aussitôt Jésus le leur permit.
13 І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві, ) та й потонули в морі.
Alors ces esprits immondes étant sortis, entrèrent dans les pourceaux, et le troupeau, qui était d'environ deux mille, se jeta du haut en bas dans la mer; et ils furent étouffés dans la mer.
14 А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городі і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
Et ceux qui paissaient les pourceaux s'enfuirent, et en portèrent les nouvelles dans la ville, et dans les villages.
15 І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
Et [ceux de la ville] sortirent pour voir ce qui était arrivé, et vinrent à Jésus; et ils virent le démoniaque, celui qui avait eu la légion, assis et vêtu, et en bon sens; et ils furent saisis de crainte.
16 І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свині.
Et ceux qui avaient vu [le miracle], leur racontèrent ce qui était arrivé au démoniaque, et aux pourceaux.
17 І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
Alors ils se mirent à le prier qu'il se retirât de leurs quartiers.
18 І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
Et quand il fut entré dans la nacelle, celui qui avait été démoniaque le pria de permettre qu'il fût avec lui.
19 Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
Mais Jésus ne le lui permit point, et lui dit: va-t'en à ta maison vers les tiens, et raconte-leur les grandes choses que le Seigneur t'a faites, et comment il a eu pitié de toi.
20 І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.
Il s'en alla donc, et se mit à publier en Décapolis les grandes choses que Jésus lui avait faites; et tous s'en étonnaient.
21 А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
Et quand Jésus fut repassé à l'autre rivage dans une nacelle, de grandes troupes s'assemblèrent vers lui, et il était près de la mer.
22 І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
Et voici un des Principaux de la Synagogue nommé Jaïrus, vint à lui, et le voyant, il se jeta à ses pieds.
23 і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
Et il le priait instamment, en disant: ma petite fille est à l'extrémité; [je te prie] de venir, et de lui imposer les mains, afin qu'elle soit guérie, et qu'elle vive.
24 І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
[Jésus] s'en alla donc avec lui; et de grandes troupes de gens le suivaient et le pressaient.
25 Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
Or une femme qui avait une perte de sang depuis douze ans,
26 і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,
Et qui avait beaucoup souffert [entre les mains] de plusieurs médecins, et avait dépensé tout son bien, sans avoir rien profité, mais plutôt était allée en empirant;
27 почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
Ayant ouï parler de Jésus, vint dans la foule par derrière, et toucha son vêtement.
28 Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
Car elle disait: si je touche seulement ses vêtements, je serai guérie.
29 І зараз висохло жерело крові її і почула вона в тїлї, що спїлилась од недуги.
Et dans ce moment la perte de sang s'arrêta; et elle sentit en son corps qu'elle était guérie de son fléau.
30 І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
Et aussitôt Jésus reconnaissant en soi-même la vertu qui était sortie de lui, se retourna vers la foule, en disant: qui est-ce qui a touché mes vêtements?
31 І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
Et ses Disciples lui dirent: tu vois que la foule te presse, et tu dis: qui est-ce qui m'a touché?
32 І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
Mais il regardait tout autour pour voir celle qui avait fait cela.
33 Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
Alors la femme saisie de crainte et toute tremblante, sachant ce qui avait été fait en sa personne, vint et se jeta à ses pieds, et lui déclara toute la vérité.
34 Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
Et il lui dit: ma fille! ta foi t'a sauvée; va-t'en en paix, et sois guérie de ton fléau.
35 Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
Comme il parlait encore, il vint des gens de chez le Principal de la Synagogue, qui lui dirent: ta fille est morte, pourquoi donnes-tu encore de la peine au Maître?
36 Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
Mais Jésus ayant aussitôt entendu ce qu'on disait, dit au Principal de la Synagogue: ne crains point; crois seulement.
37 І не дозволив нікому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
Et il ne permit à personne de le suivre, sinon à Pierre, et à Jacques, et à Jean, le frère de Jacques.
38 І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
Puis il vint à la maison du Principal de la Synagogue, et il vit le tumulte, [c'est-à-dire], ceux qui pleuraient et qui jetaient de grands cris.
39 І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
Et étant entré, il leur dit: pourquoi faites-vous tout ce bruit, et pourquoi pleurez-vous? la petite fille n'est pas morte, mais elle dort.
40 І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матір дівчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дівча лежало.
Et ils se riaient de lui. Mais [Jésus] les ayant tous fait sortir, prit le père et la mère de la petite fille, et ceux qui étaient avec lui, et entra là où la petite fille était couchée.
41 Ї, взявши дівча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дівчинко, тобі глаголю: встань.
Et ayant pris la main de l'enfant, il lui dit: Talitha cumi, qui étant expliqué, veut dire: petite fille (je te dis) lève-toi.
42 І зараз устало дівча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
Et d'abord la petite fille se leva, et marcha; car elle était âgée de douze ans; et ils en furent dans un grand étonnement.
43 І пильно наказав їм, щоб ніхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
Et il leur commanda fort expressément que personne ne le sût; puis il dit qu'on lui donnât à manger.
