Від Луки 20
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
And it came to passe, that on one of those dayes, as he taught the people in the Temple, and preached the Gospel, the hie Priests and the Scribes came vpon him with the Elders,
2 і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
And spake vnto him, saying, Tell vs by what authoritie thou doest these things, or who is hee that hath giuen thee this authoritie?
3 Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
And he answered, and sayde vnto them, I also will aske you one thing: tell me therefore:
4 Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
The baptisme of Iohn, was it from heauen, or of men?
5 Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
And they reasoned within themselues, saying, If we shall say, From heauen, he will say, Why then beleeued ye him not?
6 Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
But if we shall say, Of men, all the people will stone vs: for they be perswaded that Iohn was a Prophet.
7 І відказали, що не знають, звідкіля.
Therefore they answered, that they could not tell whence it was.
8 А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
Then Iesus sayd vnto them, Neither tell I you, by what authoritie I doe these things.
9 Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
Then began he to speake to ye people this parable, A certaine man planted a vineyarde, and let it forth to husbandmen: and went into a strange countrey, for a great time.
10 І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
And at the time conuenient he sent a seruant to the husbandmen, that they should giue him of the fruite of the vineyard: but the husbandmen did beate him, and sent him away emptie.
11 І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
Againe he sent yet another seruant: and they did beate him, and foule entreated him, and sent him away emptie.
12 І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
Moreouer he sent the third, and him they wounded, and cast out.
13 Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Then sayd the Lord of the vineyard, What shall I doe? I will send my beloued sonne: it may be that they will doe reuerence, when they see him.
14 Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
But when the husbandmen sawe him, they reasoned with themselues, saying, This is the heire: come, let vs kill him, that the inheritance may be ours.
15 І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
So they cast him out of the vineyarde, and killed him. What shall the Lord of the vineyarde therefore doe vnto them?
16 Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
He will come and destroy these husbandmen, and wil giue out his vineyard to others. But when they heard it, they sayd, God forbid.
17 Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
And he beheld them, and said, What meaneth this then that is written, The stone that the builders refused, that is made the head of the corner?
18 Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Whosoeuer shall fall vpon that stone, shall be broken: and on whomsoeuer it shall fall, it will grinde him to pouder.
19 І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
Then the hie Priests, and the Scribes the same houre went about to lay hands on him: (but they feared the people) for they perceiued that he had spoken this parable against them.
20 І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
And they watched him, and sent forth spies, which should faine themselues iust men, to take him in his talke, and to deliuer him vnto the power and authoritie of the gouernour.
21 І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
And they asked him, saying, Master, we know that thou sayest, and teachest right, neither doest thou accept mans person, but teachest the way of God truely.
22 Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
Is it lawfull for vs to giue Cesar tribute or no?
23 Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
But he perceiued their craftines, and sayd vnto them, Why tempt ye me?
24 Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
Shew me a penie. Whose image and superscription hath it? They answered, and sayd, Cesars.
25 Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
Then he sayd vnto them, Giue then vnto Cesar the things which are Cesars, and to God those which are Gods.
26 І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
And they could not reproue his saying before the people: but they marueiled at his answere, and helde their peace.
27 Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
Then came to him certaine of the Sadduces (which denie that there is any resurrection) and they asked him,
28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
Saying, Master, Moses wrote vnto vs, If any mans brother die hauing a wife, and hee die without children, that his brother should take his wife, and raise vp seede vnto his brother.
29 Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
Now there were seuen brethren, and the first tooke a wife, and he dyed without children.
30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
And the second tooke the wife, and he dyed childelesse.
31 І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
Then the third tooke her: and so likewise the seuen dyed, and left no children.
32 Опісля ж усїх умерла й жінка.
And last of all the woman dyed also.
33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
Therefore at the resurrection, whose wife of them shall she be? for seuen had her to wife.
Then Iesus answered, and sayd vnto them, The children of this world marry wiues, and are married. (aiōn g165)
35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
But they which shalbe counted worthy to enioy that world, and the resurrection from the dead, neither marry wiues, neither are married. (aiōn g165)
36 бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
For they can die no more, forasmuch as they are equall vnto the Angels, and are the sonnes of God, since they are the children of the resurrection.
37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
And that the dead shall rise againe, euen Moses shewed it besides the bush, when he said, The Lord is the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Iacob.
38 Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
For he is not the God of the dead, but of them which liue: for all liue vnto him.
39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
Then certaine of the Scribes answered, and sayd, Master, thou hast well sayd.
40 І більш не сьміли питати Його нї про що.
And after that, durst they not aske him any thing at all.
41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
Then sayd he vnto them, Howe say they that Christ is Dauids sonne?
42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
And Dauid himselfe sayth in the booke of the Psalmes, The Lord sayd vnto my Lord, Sit at my right hand,
43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
Till I shall make thine enemies thy footestoole.
44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
Seeing Dauid called him Lord, howe is he then his sonne?
45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
Then in the audience of all the people he sayd vnto his disciples,
46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
Beware of the Scribes, which willingly go in long robes, and loue salutations in the markets, and the highest seates in the assemblies, and the chiefe roomes at feastes:
47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Which deuoure widowes houses, and in shewe make long prayers: These shall receiue greater damnation.
