2 до коринтян 5
1 Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах. (aiōnios g166)
For we knowe that if our earthly house of this tabernacle be destroyed, we haue a building giuen of God, that is, an house not made with handes, but eternall in the heauens. (aiōnios g166)
2 Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,
For therefore we sighe, desiring to be clothed with our house, which is from heauen.
3 коли б тільки нам, і одягнувшись нагими не явитись.
Because that if we be clothed, we shall not be found naked.
4 Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
For in deede we that are in this tabernacle, sigh and are burdened, because we would not be vnclothed, but would be clothed vpon, that mortalitie might be swalowed vp of life.
5 На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.
And he that hath created vs for this thing, is God, who also hath giuen vnto vs the earnest of the Spirit.
6 Оце ж маймо духа всякого часу знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:
Therefore we are alway bolde, though we knowe that whiles we are at home in the bodie, we are absent from the Lord.
7 (бо ходимо вірою, а не видїннєм.)
(For we walke by faith, and not by sight.)
8 Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.
Neuerthelesse, we are bolde, and loue rather to remoue out of the body, and to dwell with the Lord.
9 Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.
Wherefore also we couet, that both dwelling at home, and remouing from home, we may be acceptable to him.
10 Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
For we must all appeare before the iudgement seate of Christ, that euery man may receiue the things which are done in his body, according to that he hath done, whether it be good or euill.
11 Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.
Knowing therefore that terrour of the Lord, we persuade men, and we are made manifest vnto God, and I trust also that we are made manifest in your consciences.
12 Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.
For we prayse not our selues againe vnto you, but giue you an occasion to reioyce of vs, that ye may haue to answere against them, which reioyce in the face, and not in the heart.
13 Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), вам.
For whether we be out of our wit, we are it to God: or whether we be in our right minde, we are it vnto you.
14 Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;
For that loue of Christ constraineth vs,
15 і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
Because we thus iudge, that if one be dead for all, then were all dead, and he died for all, that they which liue, shoulde not henceforth liue vnto themselues, but vnto him which died for them, and rose againe.
16 Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
Wherefore, henceforth know we no man after the flesh, yea though wee had knowen Christ after the flesh, yet nowe henceforth know we him no more.
17 Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.
Therefore if any man be in Christ, let him be a newe creature. Olde things are passed away: beholde, all things are become newe.
18 Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примірення.
And all things are of God, which hath reconciled vs vnto himselfe by Iesus Christ, and hath giuen vnto vs the ministerie of reconciliation.
19 яко ж бо Бог був у ХристЇ, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.
For God was in Christ, and reconciled the world to himselfe, not imputing their sinnes vnto them, and hath committed to vs the word of reconciliation.
20 Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.
Now then are we ambassadours for Christ: as though God did beseeche you through vs, we pray you in Christes steade, that ye be reconciled to God.
21 Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.
For he hath made him to be sinne for vs, which knewe no sinne, that we should be made the righteousnesse of God in him.
