2 до коринтян 4
1 Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо,
Therefore, seeing that we haue this ministerie, as we haue receiued mercy, we faint not:
2 а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совісті чоловічій перед Богом.
But haue cast from vs ye clokes of shame, and walke not in craftines, neither handle we the worde of God deceitfully: but in declaration of the trueth we approue our selues to euery mans conscience in the sight of God.
3 Коли ж і закрите благовісте наше, то у погибаючих єсть закрите,
If our Gospell bee then hid, it is hid to them that are lost.
4 в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога. (aiōn g165)
In whom the God of this world hath blinded the mindes, that is, of the infidels, that the light of the glorious Gospell of Christ, which is the image of God, should not shine vnto them. (aiōn g165)
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.
For we preach not our selues, but Christ Iesus the Lord, and our selues your seruaunts for Iesus sake.
6 Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.
For God that commanded the light to shine out of darknesse, is he which hath shined in our hearts, to giue the light of the knowledge of the glory of God in the face of Iesus Christ.
7 Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.
But we haue this treasure in earthen vessels, that the excellencie of that power might be of God, and not of vs.
8 У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряемо надїї,
Wee are afflicted on euery side, yet are we not in distresse: we are in doubt, but yet wee despaire not.
9 гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;
We are persecuted, but not forsaken: cast downe, but we perish not.
10 всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,
Euery where we beare about in our bodie the dying of the Lord Iesus, that the life of Iesus might also be made manifest in our bodies.
11 Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.
For we which liue, are alwaies deliuered vnto death for Iesus sake, that the life also of Iesus might be made manifest in our mortal flesh.
12 Тим же оце смерть в нас орудує, а жнтте в вас.
So then death worketh in vs, and life in you.
13 Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,
And because we haue the same spirite of faith, according as it is written, I beleeued, and therefore haue I spoken, we also beleeue, and therefore speake,
14 знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами.
Knowing that he which hath raised vp the Lord Iesus, shall raise vs vp also by Iesus, and shall set vs with you.
15 Все бо задля вас, щоб богата благодать через благодареннє многих намножувалась вга славу Божу.
For all thinges are for your sakes, that that most plenteous grace by the thankesgiuing of many, may redound to the praise of God.
16 Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млЇє, та нутряний обновляєть ся день у день.
Therefore we faint not, but though our outward man perish, yet the inward man is renewed daily.
For our light affliction which is but for a moment, causeth vnto vs a farre most excellent and an eternall waight of glorie: (aiōnios g166)
18 нам, що не дивимось на вйдоме, а на невидоме; що бо вйдоме, дочасне, що ж невидоме, вічне. (aiōnios g166)
While we looke not on the thinges which are seene, but on the things which are not seene: for the things which are seene, are temporall: but the things which are not seene, are eternall. (aiōnios g166)
