Від Марка 14
1 Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса.
It was now two days before the festival of the Pesac ·Passover· (Nissan 12), also called the festival of Matzah ·Unleavened bread·, and the chief priests and the Torah-Teachers sought how they might seize him by deception, and kill him.
2 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
For they said, “Not during the feast, because there might be a riot of the people.”
3 [Ісус] був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
While he was at Bethany [House of affliction], in the house of Simeon [Hearing] the leper, as he sat at the table, a woman came having an alabaster jar of ointment of pure nard— very costly. She broke the jar, and poured it over his head.
4 Однак деякі з обуренням [говорили] між собою: ―Навіщо така трата мира?
But there were some who were indignant among themselves, saying, “Why has this ointment been wasted?
5 Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним. І докоряли їй.
For this might have been sold for more than three hundred denarii (300 days wages), and given to the poor.” They grumbled against her.
6 Але Ісус сказав: ―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене.
But Yeshua [Salvation] said, “Leave her alone. Why do you trouble her? She has done a good work for me.
7 Бідних ви завжди маєте з собоюі, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете.
For you always have the poor with you, and whenever you want to, you can do them good; but you will not always have me.
8 Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання.
She has done what she could. She has anointed my body beforehand for the burying.
9 Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Most certainly I tell you, wherever this Good News may be preached throughout the whole world, that which this woman has done will also be spoken of for a memorial of her.”
10 Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса.
Judas Iscariot [Praised Dagger-man], who was one of the twelve, went away to the chief priests, that he might deliver him to them.
11 Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І [відтоді] він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
They, when they heard it, were glad, and promised to give him money. He sought how he might conveniently deliver him.
12 У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
On the first day of Matzah ·Unleavened bread· (Nissan 14), when they sacrificed the Pesac ·Passover· lamb, his disciples asked him, “Where do you want us to go and prepare your Seder ·Order / Passover meal·?”
13 Він надіслав двох учнів і сказав їм: ―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним.
He sent two of his disciples, and said to them, “Go into the city, and there you will meet a man carrying a pitcher of water. Follow him,
14 Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
and wherever he enters in, tell the master of the house, ‘The Teacher says, “Where is the guest room, where I may eat the Pesac ·Passover· with my disciples?”’
15 І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
He will himself show you a large upper room furnished and ready. Get ready for us there.”
16 Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
His disciples went out, and came into the city, and found things as he had said to them, and they prepared the Seder · Order / Passover meal·.
17 Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
When it was evening he came with the twelve.
18 А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
As they sat and were eating, Yeshua [Salvation] said, “Most certainly I tell you, one of you will betray me— he who eats with me.”
19 Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я?
They began to be sorrowful, and to ask him one by one, “Surely not I?” And another said, “Surely not I?”
20 Він сказав їм: ―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає [хліб] разом зі Мною в миску.
He answered them, “It is one of the twelve, he who dips matzah ·unleavened bread· with me in the dish (of bitter herbs).
21 Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
For the Son of Man goes, even as it is written about him, but woe to that man by whom the Son of Man is betrayed! It would be better for that man if he had not been born.”
22 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє».
As they were eating, Yeshua [Salvation] took matzah ·unleavened bread·, and when he had blessed, he broke it, and gave to them, and said, “Take, eat. This is my body.”
23 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі.
He took the (third) cup, and when he had given thanks, he gave to them. They all drank of it.
24 Він сказав їм: «Це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
He said to them, “This is my blood of the new covenant ·binding contract between two or more parties·, which is poured out for many.
25 Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
Most certainly I tell you, I will no more drink of the fruit of the vine, until that day when I drink it anew in God’s Kingdom.”
26 І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
When they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives.
27 Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь [від Мене], бо написано: «Уражу пастиря – і вівці розсіються».
Yeshua [Salvation] said to them, “All of you will be made to stumble because of me tonight, for it is written, ‘I will strike the shepherd, and the sheep will be scattered.’
28 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
However, after I am raised up, I will go before you into Galilee [District, Circuit].”
29 Петро сказав Йому: ―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
But Peter [Rock] said to him, “Although all will be offended, yet I will not.”
30 Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Yeshua [Salvation] said to him, “Most certainly I tell you, that you today, even this night, before the rooster crows twice, you will deny me three times.”
31 Але Петро ще сильніше наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі сказали так само.
But he spoke all the more, “If I must die with you, I will not deny you.” They all said the same thing.
32 Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і [Ісус] сказав Своїм учням: ―Посидьте тут, поки Я помолюся.
They came to a place which was named Gethsemane [Olive oil press]. He said to his disciples, “Sit here, while I pray.”
33 Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись.
He took with him Peter [Rock], James [Surplanter], and John [Yah is gracious], and began to be greatly troubled and distressed.
34 Він сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
He said to them, “My soul is exceedingly sorrowful, even to death. Stay here, and watch.”
35 І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його.
He went forward a little, and fell on the ground, and prayed that, if it were possible, the hour might pass away from him.
36 Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
He said, “Abba, Dear Dad, all things are possible to you. Please remove this cup from me. However, not what I desire, but what you desire.”
37 Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати?
He came and found them sleeping, and said to Peter [Rock], “Simeon [Hearing], are you sleeping? Couldn’t you watch one hour?
38 Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
Watch and pray, that you may not enter into temptation. The spirit indeed is willing, but the flesh is weak.”
39 І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова.
Again he went away, and prayed, saying the same words.
40 Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
Again he teshuvah ·completely returned·, and found them sleeping, for their eyes were very heavy, and they didn’t know what to answer him.
41 Коли прийшов утретє, сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників.
He came the third time, and said to them, “Sleep on now, and take your rest. It is enough. The hour has come. Behold, the Son of Man is betrayed into the hands of sinners.
42 Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Arise, let us be going. Behold, he who betrays me is at hand.”
43 І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин.
Immediately, while he was still speaking, Judas [Praised], one of the twelve, came— and with him a multitude with swords and clubs, from the chief priests, the Torah-Teachers, and the elders.
44 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
Now he who betrayed him had given them a sign, saying, “Whomever I will phileo ·affectionate love, kiss·, he is the one. Seize him, and lead him away safely.”
45 Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!» – і поцілував Його.
When he had come, immediately he came to him, and said, “Rabbi, Rabbi! ·Teacher, Teacher·!” and kissed him.
46 Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його.
They laid their hands on him, and seized him.
47 Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
But a certain one of those who stood by drew his sword, and struck the servant of the high priest, and cut off his ear.
48 Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене.
Yeshua [Salvation] answered them, “Have you come out, as against a robber, with swords and clubs to seize me?
49 Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
I was daily with you in the temple teaching, and you didn’t arrest me. But this is so that the Scriptures might be fulfilled.”
50 І всі, залишивши Його, втекли.
They all left him, and fled.
51 Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його,
A certain young man followed him, having a linen cloth thrown around himself, over his naked body. The young men grabbed him,
52 але він, залишивши покривало, утік голий.
but he left the linen cloth, and fled from them naked.
53 Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини.
They led Yeshua [Salvation] away to the high priest. All the chief priests, the elders, and the Torah-Teachers came together with him.
54 Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
Peter [Rock] had followed him from a distance, until he came into the court of the high priest. He was sitting with the officers, and warming himself in the light of the fire.
55 Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили.
Now the chief priests and the whole council sought witnesses against Yeshua [Salvation] to put him to death, and found none.
56 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
For many gave false testimony against him, and their testimony didn’t agree with each other.
57 Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
Some stood up, and gave false testimony against him, saying,
58 ―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
“We heard him say, ‘I will destroy this temple that is made with hands, and in three days I will build another made without hands.’”
59 Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
Even so, their testimony did not agree.
60 Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
The high priest stood up in the middle, and asked Yeshua [Salvation], “Have you no answer? What is it which these testify against you?”
61 Але Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник запитав Його знову: ―Ти – Христос, Син Благословенного?
But he stayed quiet, and answered nothing. Again the high priest asked him, “Are you the Messiah [Anointed one], the Son of the Blessed?”
62 Ісус відповів: ―Я є. І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
Yeshua [Salvation] said, “Ena Na [I AM (the Living God)]. You will see the Son of Man sitting at the right hand of Power, and coming with the clouds of the sky.”
63 Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав: ―Навіщо нам потрібні свідки?
The high priest tore his clothes, and said, “What further need have we of witnesses?
64 Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
You have heard the blasphemy! What do you think?” They all condemned him to be worthy of death.
65 Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!» І слуги теж били Його в обличчя.
Some began to spit on him, and to cover his face, and to beat him with fists, and to tell him, “Prophesy!” The officers struck him with the palms of their hands.
66 У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника.
As Peter [Rock] was in the courtyard below, one of the maids of the high priest came,
67 Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала: ―І ти був з Ісусом із Назарета.
and seeing Peter [Rock] warming himself, she looked at him, and said, “You were also with the Nazarene [person from Branch, Separated one], Yeshua [Salvation]!”
68 Але Петро заперечив кажучи: ―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш. Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
But he denied it, saying, “I neither know, nor understand what you are saying.” He went out on the porch, and the rooster crowed.
69 Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім: ―Цей чоловік – один із них!
The maid saw him, and began again to tell those who stood by, “This is one of them.”
70 Але він знову заперечив цьому. Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
But he again denied it. After a little while again those who stood by said to Peter [Rock], “You truly are one of them, for you are a Galilean, and your speech shows it.”
71 Але він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
But he began to curse, and to swear, “I don’t know this man of whom you speak!”
72 І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, згадавши, він гірко заплакав.
The rooster crowed the second time. Peter [Rock] remembered the word, how that Yeshua [Salvation] said to him, “Before the rooster crows twice, you will deny me three times.” When he thought about that, he wept.
