Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
After these things the LORD appointed other seventy also, and sent them two and two before his face into every city and place, where he himself would come.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
Therefore said he to them, The harvest truly is great, but the laborers are few: pray you therefore the Lord of the harvest, that he would send forth laborers into his harvest.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Go your ways: behold, I send you forth as lambs among wolves.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Carry neither purse, nor money, nor shoes: and salute no man by the way.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
And into whatever house you enter, first say, Peace be to this house.
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
And if the son of peace be there, your peace shall rest on it: if not, it shall turn to you again.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
And in the same house remain, eating and drinking such things as they give: for the laborer is worthy of his hire. Go not from house to house.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
And into whatever city you enter, and they receive you, eat such things as are set before you:
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
And heal the sick that are therein, and say to them, The kingdom of God is come near to you.
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
But into whatever city you enter, and they receive you not, go your ways out into the streets of the same, and say,
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
Even the very dust of your city, which sticks on us, we do wipe off against you: notwithstanding be you sure of this, that the kingdom of God is come near to you.
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
But I say to you, that it shall be more tolerable in that day for Sodom, than for that city.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
Woe to you, Chorazin! woe to you, Bethsaida! for if the mighty works had been done in Tyre and Sidon, which have been done in you, they had a great while ago repented, sitting in sackcloth and ashes.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgment, than for you.
And you, Capernaum, which are exalted to heaven, shall be thrust down to hell. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
He that hears you hears me; and he that despises you despises me; and he that despises me despises him that sent me.
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
And the seventy returned again with joy, saying, Lord, even the devils are subject to us through your name.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
And he said to them, I beheld Satan as lightning fall from heaven.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Behold, I give to you power to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy: and nothing shall by any means hurt you.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Notwithstanding in this rejoice not, that the spirits are subject to you; but rather rejoice, because your names are written in heaven.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
In that hour Jesus rejoiced in spirit, and said, I thank you, O Father, Lord of heaven and earth, that you have hid these things from the wise and prudent, and have revealed them to babes: even so, Father; for so it seemed good in your sight.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
All things are delivered to me of my Father: and no man knows who the Son is, but the Father; and who the Father is, but the Son, and he to whom the Son will reveal him.
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
And he turned him to his disciples, and said privately, Blessed are the eyes which see the things that you see:
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
For I tell you, that many prophets and kings have desired to see those things which you see, and have not seen them; and to hear those things which you hear, and have not heard them.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
And, behold, a certain lawyer stood up, and tempted him, saying, Master, what shall I do to inherit eternal life? (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
He said to him, What is written in the law? how read you?
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
And he answering said, You shall love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
And he said to him, You have answered right: this do, and you shall live.
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
But he, willing to justify himself, said to Jesus, And who is my neighbor?
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
And Jesus answering said, A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among thieves, which stripped him of his raiment, and wounded him, and departed, leaving him half dead.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
And by chance there came down a certain priest that way: and when he saw him, he passed by on the other side.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
And likewise a Levite, when he was at the place, came and looked on him, and passed by on the other side.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
But a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was: and when he saw him, he had compassion on him,
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
And went to him, and bound up his wounds, pouring in oil and wine, and set him on his own beast, and brought him to an inn, and took care of him.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
And on the morrow when he departed, he took out two pence, and gave them to the host, and said to him, Take care of him; and whatever you spend more, when I come again, I will repay you.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
Which now of these three, think you, was neighbor to him that fell among the thieves?
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
And he said, He that showed mercy on him. Then said Jesus to him, Go, and do you likewise.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
Now it came to pass, as they went, that he entered into a certain village: and a certain woman named Martha received him into her house.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
And she had a sister called Mary, which also sat at Jesus’ feet, and heard his word.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
But Martha was encumbered about much serving, and came to him, and said, Lord, do you not care that my sister has left me to serve alone? bid her therefore that she help me.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
And Jesus answered and said to her, Martha, Martha, you are careful and troubled about many things:
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
But one thing is needful: and Mary has chosen that good part, which shall not be taken away from her.
