Від Івана 11
1 Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
Now a certain man was sick, Lazarus [Help of God] from Bethany [House of affliction], of the village of Mary [Rebellion] and her sister, Martha [Lady mistress, Strong bitterness].
2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
It was that Mary [Rebellion] who had anointed the Lord with ointment, and wiped his feet with her hair, whose brother, Lazarus [Help of God], was sick.
3 Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
The sisters therefore sent to him, saying, “Lord, behold, he for whom you phileo ·affectionately love, have high regard for· is sick.”
4 Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
But when Yeshua [Salvation] heard it, he said, “This sickness is not to death, but for the glory of God, that God’s Son may be glorified by it.”
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
Now Yeshua [Salvation] had agapao ·total devotion love· towards Martha [Lady mistress, Strong bitterness], and her sister, and Lazarus [Help of God].
6 Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
When therefore he heard that he was sick, he stayed two days in the place where he was.
7 Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
Then after this he said to the disciples, “Let’s go into Judea [Praise] again.”
8 Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
The disciples told him, “Rabbi ·Teacher·, the Jews [Praisers] were just trying to stone you, and are you going there again?”
9 Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
Yeshua [Salvation] answered, “Are not there twelve hours of daylight? If a man walks in the day, he does not stumble, because he sees the light of this world.
10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
But if a man walks in the night, he stumbles, because the light is not in him.”
11 Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
He said these things, and after that, he said to them, “Our friend, Lazarus [Help of God], has fallen asleep, but I am going so that I may awake him out of sleep.”
12 Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
The disciples therefore said, “Lord, if he has fallen asleep, he will recover.”
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
Now Yeshua [Salvation] had spoken of his death, but they thought that he spoke of taking rest in sleep.
14 Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
So Yeshua [Salvation] said to them plainly then, “Lazarus [Help of God] is dead.
15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
I am glad for your sakes that I was not there, so that you may believe. Nevertheless, let’s go to him.”
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
Thomas [Seeker of truth] therefore, who is called Didymus [Twin], said to his fellow disciples, “Let’s go also, that we may die with him.”
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
So when Yeshua [Salvation] came, he found that he had been in the tomb four days already.
18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
Now Bethany [House of affliction] was near Jerusalem [City of peace], about fifteen stadia away [2 mi; 2.8 km].
19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
Many of the Jews [Praisers] had joined the women around Martha [Lady mistress, Strong bitterness] and Mary [Rebellion], to console them concerning their brother.
20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
Then when Martha [Lady mistress, Strong bitterness] heard that Yeshua [Salvation] was coming, she went and met him, but Mary [Rebellion] stayed in the house.
21 Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Therefore Martha [Lady mistress, Strong bitterness] said to Yeshua [Salvation], “Lord, if you would have been here, my brother wouldn’t have died.
22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
Even now I know that, whatever you ask of God, God will give you.”
23 Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
Yeshua [Salvation] said to her, “Your brother will rise again.”
24 Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
Martha [Lady mistress, Strong bitterness] said to him, “I know that he will rise again in the resurrection at the last day.”
25 Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
Yeshua [Salvation] said to her, “Ena Na [I AM (the Living God)] the resurrection and the life. He who believes in me will still live, even if he dies.
Whoever lives and believes in me will never die. Do you believe this?” (aiōn g165)
27 Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
She said to him, “Yes, Lord. I have come to believe that you are the Messiah [Anointed one], God’s Son, he who comes into the world.”
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
When she had said this, she went away, and called Mary [Rebellion], her sister, secretly, saying, “The Teacher is here, and is calling you.”
29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
When she heard this, she arose quickly, and went to him.
30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
Now Yeshua [Salvation] had not yet come into the village, but was in the place where Martha [Lady mistress, Strong bitterness] met him.
31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
Then the Jews [Praisers] who were with her in the house, and were consoling her, when they saw Mary [Rebellion], that she rose up quickly and went out, followed her, saying, “She is going to the tomb to weep there.”
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Therefore when Mary [Rebellion] came to where Yeshua [Salvation] was, and saw him, she fell down at his feet, saying to him, “Lord, if you would have been here, my brother wouldn’t have died.”
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
When Yeshua [Salvation] therefore saw her weeping, and the Jews [Praisers] weeping who came with her, he groaned in the spirit, and was troubled,
34 Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
and said, “Where have you laid him?” They told him, “Lord, come and see.”
35 Ісус заплакав.
Yeshua [Salvation] wept.
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
The Jews [Praisers] therefore said, “See how much phileo ·affectionate love, high regard· he had for him!”
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
Some of them said, “Couldn’t this man, who opened the eyes of him who was blind, have also kept this man from dying?”
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
Yeshua [Salvation] therefore, again groaning in himself, came to the tomb. Now it was a cave, and a stone lay against it.
39 Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
Yeshua [Salvation] said, “Take away the stone.” Martha [Lady mistress, Strong bitterness], the sister of him who was dead, said to him, “Lord, by this time there is a stench, for he has been dead four days.”
40 Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
Yeshua [Salvation] said to her, “Didn’t I tell you that if you believed, you would see God’s glory?”
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
So they took away the stone from the place where the dead man was lying. Yeshua [Salvation] lifted up his eyes, and said, “Abba ·Father familiar, Dear Dad·, I thank you that you listened to me.
42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
I know that you always listen to me, but because of the multitude that stands around I said this, that they may believe that you sent me.”
43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
When he had said this, he cried with a loud voice, “Lazarus [Help of God], come out!”
44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
He who was dead came out, bound hand and foot with wrappings, and his face was wrapped around with a cloth. Yeshua [Salvation] said to them, “Free him, and let him go.”
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Therefore many of the Jews [Praisers], who came to Mary [Rebellion] and saw what Yeshua [Salvation] did, believed in him.
46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
But some of them went away to the Pharisees [Separated], and told them the things which Yeshua [Salvation] had done.
47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
The chief priests therefore and the Pharisees [Separated] gathered a council, and said, “What are we doing? For this man does many signs.
48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
If we leave him alone like this, everyone will believe in him, and the Romans [People from Town of flowing waters] will come and take away both our place and our nation.”
49 Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
But a certain one of them, Caiaphas [Rock that hollows itself out], being high priest that year, said to them, “You know nothing at all,
50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
nor do you consider that it is advantageous for us that one man should die for the people, and that the whole nation not perish.”
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
Now he didn’t say this of himself, but being high priest that year, he prophesied that Yeshua [Salvation] would die for the nation,
52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
and not for the nation only, but that he might also gather together into one the children of God who are scattered abroad.
53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
So from that day forward they took counsel that they might put him to death.
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
Yeshua [Salvation] therefore walked no more openly among the Jews [Praisers], but departed from there into the country near the wilderness, to a city called Ephraim [Fruit]. He stayed there with his disciples.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
Now the Judean [Person from Praise] festival of Pesac ·Passover· was at hand, (the start of Nissan). Many went up from the country to Jerusalem [City of peace] before the Pesac ·Passover·, to purify themselves.
56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
Then they sought for Yeshua [Salvation] and spoke one with another, as they stood in the temple, “What do you think— that he is not coming to the feast at all?”
57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
Now the chief priests and the Pharisees [Separated] had commanded that if anyone knew where he was, he should report it, that they might seize him.
