Psalmi 95

1 Dejte, prepevajmo Gospodu, ukajmo skali blaginje naše!

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 Pojdimo pred obličje njegovo sè zahvaljevanjem, s psalmi mu ukajmo.

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Ker Bog mogočni velik je Gospod, in velik kralj nad vse bogove.

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 V roki njegovi so najglobočji sledovi zemlje, v njegovi oblasti so gorâ moči.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Njegovo je sámo morje, ker on ga je naredil, in súha zemlja, katero so ustvarile roke njegove.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Pridite, priklonimo se in padimo na tla; pripognimo kolena pred Gospodom, kateri nas je naredil.

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Ker on je Bog naš, mi pa ljudstvo paše njegove, in čeda vodbe njegove; danes če slišite glas njegov,

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 "Ne okamenite srca svojega, kakor v prepiru, kakor o dnevi izkušnjave v puščavi.

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 Ko so me izkušali očetje vaši: izkusili so me in spoznali delo moje.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Štirideset let sem imel preglavico s tistim rodom govoreč: Ljudstvo so srca tavajočega, in potov mojih ne poznajo.

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Njim sem prisegel v jezi svoji, da ne vnidejo v pókoj moj."

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“