Псалтирь 95

1 Приидите, возрадуемся Господеви, воскликнем Богу спасителю нашему:

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 предварим лице Его во исповедании, и во псалмех воскликнем Ему:

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 яко Бог велий Господь, и Царь велий по всей земли:

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 яко в руце Его вси концы земли, и высоты гор Того суть.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Яко Того есть море, и Той сотвори е, и сушу руце Его создасте.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Приидите, поклонимся и припадем ему, и восплачемся пред Господем сотворшим нас:

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 яко Той есть Бог наш, и мы людие пажити Его и овцы руки Его. Днесь аще глас Его услышите,

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 не ожесточите сердец ваших, яко в прогневании, по дни искушения в пустыни:

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 в оньже искусиша Мя отцы ваши, искусиша Мя, и видеша дела Моя.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Четыредесять лет негодовах рода того, и рех: присно заблуждают сердцем, тии же не познаша путий Моих:

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 яко кляхся во гневе Моем, аще внидут в покой Мой.

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“