Псалтирь 65

1 В конец, псалом песни Давиду, песнь Иеремиева и иезекиилева, людий преселения, егда хотяху исходити. Тебе подобает песнь, Боже, в Сионе, и Тебе воздастся молитва во Иерусалиме.

Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!

2 Услыши молитву мою: к Тебе всяка плоть приидет.

Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!

3 Словеса беззаконник премогоша нас: и нечестия наша Ты очестиши.

Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!

4 Блажен, егоже избрал еси и приял, вселится во дворех Твоих. Исполнимся во благих дому Твоего: свят храм Твой.

Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!

5 Дивен в правде, услыши ны, Боже, Спасителю наш, упование всех концей земли и сущих в мори далече:

Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,

6 уготовляяй горы крепостию Своею, препоясан силою:

що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,

7 смущаяй глубину морскую, шуму волн его кто постоит? Смятутся языцы,

що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.

8 и убоятся живущии в концах от знамений Твоих: исходы утра и вечера украсиши.

І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.

9 Посетил еси землю и упоил еси ю, умножил еси обогатити ю: река Божия наполнися вод: уготовал еси пищу им, яко тако (есть) уготование.

Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!

10 Бразды ея упой, умножи жита ея: в каплях ея возвеселится возсияющи.

Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!

11 Благословиши венец лета благости Твоея, и поля Твоя исполнятся тука:

Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!

12 разботеют красная пустыни, и радостию холми препояшутся.

Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!

13 Одеяшася овни овчии, и удолия умножат пшеницу: воззовут, ибо воспоют.

Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!