Псалтирь 66
1 В конец, песнь псалма воскресения.
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 Воскликните Господеви вся земля, пойте же имени Его, дадите славу хвале Его.
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Рцыте Богу: коль страшна дела Твоя? Во множестве силы Твоея солжут Тебе врази Твои.
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Вся земля да поклонится Тебе и поет Тебе, да поет же имени Твоему, Вышний.
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Приидите и видите дела Божия, коль страшен в советех паче сынов человеческих.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Обращаяй море в сушу, в реце пройдут ногами: тамо возвеселимся о Нем,
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 владычествующем силою Своею веком: очи Его на языки призираете: преогорчевающии да не возносятся в себе.
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Благословите, языцы, Бога нашего, и услышан сотворите глас хвалы Его,
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 положшаго душу мою в живот, и не давшаго во смятение ног моих.
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Яко искусил ны еси, Боже, разжегл ны еси, якоже разжизается сребро.
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 Ввел ны еси в сеть, положил еси скорби на хребте нашем.
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 Возвел еси человеки на главы нашя: проидохом сквозе огнь и воду, и извел еси ны в покой.
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Вниду в дом Твой со всесожжением, воздам Тебе молитвы моя,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 яже изрекосте устне мои, и глаголаша уста моя в скорби моей.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Всесожжения тучна вознесу Тебе с кадилом, и овны, вознесу Тебе волы с козлы.
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Приидите, услышите, и повем вам, вси боящиися Бога, елика сотвори души моей.
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 К Нему усты моими воззвах, и вознесох под языком моим.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Неправду аще узрех в сердцы моем, да не услышит мене Господь.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Сего ради услыша мя Бог, внят гласу моления моего.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословен Бог, Иже не отстави молитву мою и милость Свою от мене.
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
