Послание к Галатам 6
1 Братие, аще и впадет человек в некое прегрешение, вы духовнии исправляйте таковаго духом кротости: блюдый себе, да не и ты искушен будеши.
Браття, як люди́на й упаде́ в якій про́гріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом ла́гідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
2 Друг друга тяготы носите, и тако исполните закон Христов.
Носіть тягарі́ один о́дного, і так виконаєте зако́на Христового.
3 Аще бо кто мнит себе быти что, ничтоже сый, умом льстит себе.
Коли бо хто ду́має, що він що́сь, бувши ніщо́, сам себе той обманює.
4 Дело же свое да искушает кийждо, и тогда в себе точию хваление да имать, а не во инем:
Нехай кожен досліджує ді́ло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу́, а не в іншому!
5 кийждо бо свое бремя понесет.
Бо кожен не́стиме свій власний тяга́р!
6 Да общается же учяйся словеси учащему во всех благих.
А хто сло́ва навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
7 Не льститеся: Бог поругаемь не бывает. Еже бо аще сеет человек, тожде и пожнет:
Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки люди́на посіє, те саме й пожне!
8 яко сеяи в плоть свою, от плоти пожнет истление: а сеяи в дух, от духа пожнет живот вечный. (aiōnios g166)
Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для Духа, той від Духа пожне життя вічне. (aiōnios g166)
9 Доброе же творяще, да не стужаем си: во время бо свое пожнем, не ослабеюще.
А роблячи добре, не зну́джуймося, бо ча́су свого пожнемо́, коли не ослабнемо.
10 Темже убо, дондеже время имамы, да делаим благое ко всем, паче же к присным в вере.
Тож тому́, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
11 Видите, колицеми книгами писах вам моею рукою.
Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
12 Елицы хотят хвалитися по плоти, сии нудят вы обрезатися, точию да не креста ради Христова гоними будут:
Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
13 ни бо обрезающиися сами закон хранят, но хотят вам обрезоватися, да в вашей плоти похвалятся:
Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Зако́на, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
14 мне же да не будет хвалитися, токмо о кресте Господа нашего Иисуса Христа, имже мне мир распятся, и аз миру.
А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'я́тий світ для мене, а я для світу.
15 О Христе бо Иисусе ни обрезание что может, ни необрезание, но нова тварь.
Бо сили немає ані обрі́зання, ані необрізання, а створі́ння нове́.
16 И елицы правилом сим жительствуют, мир на них и милость, и на Израили Божии.
А всі ті, хто пі́де за цим пра́вилом, — мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
17 Прочее, труды да никтоже ми дает: аз бо язвы Господа Иисуса на теле моем ношу.
Зре́штою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу́ я Ісусові рани на тілі своїм!
18 Благодать Господа нашего Иисуса Христа со духом вашим, братие. Аминь.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амі́нь.
